Цей день в історії

Народилися Моцарт, Тичина, Захер-Мазох, Гулак-Артемовський і поховали Леніна.

Міжнародний день пам'яті жертв нацизму в Німеччині. Цього дня в 1945 були звільнені в'язні Освенціма. За різними даними за час існування табору в ньому було знищено від 1 до 4 млн. чоловік. В концентраційних таборах було знищено понад 11 млн. громадян. Крім цього, 27 січня в Білорусі відзначається День білоруської науки, в Росії – День військової слави Росії і День зняття блокади міста Ленінграда, у В'єтнамі – День миру, на Шотландських островах Ап-хеллі-о проходить фестиваль вогню. День ознаменований ухваленням першого в історії Росії державного бюджету (1710), видачею патенту Томасу Едісону на електричну лампочку (1879), проголошенням возз'єднання Східної Галичини з Україною (1919), першою демонстрацією широкій публіці телевізора (1926) і проголошенням М. Горбачовим нового етапу перебудови – «ери гласності» (1987).

170 років тому народився Леопольд фон Захер-Мазох. Сталося це в столиці Галичини- Лемберзі (Львові). Предками його батька були іспанці, що переселилися до Австрії за часів Карла, і що здавна служили короні богемські німці. Мати його із стародавнього слов'янського роду. Він в ранньому віці пережив смерть трьох сестер і братів, а також соціальний вибух: повстання поляків у Краківській республіці в 1846 році, придушення його і приєднання цієї території до Галичини. Через десять років, він вже як історик опублікує матеріал про це повстання, який стане його першим літературним досвідом. В 1854 р. він перебирається в столицю герцогства Штірія - стародавній Грац. Леопольд завершив освіту захистом докторської дисертації з філософії й історії. В місцевому університеті він отримав доцентуру з історії (австрійської і всесвітньої нового часу) і, здавалося, перед ним відкрилася блискуча академічна кар'єра. В 1858 році він анонімно опублікував роман "Одна галіційськаісторія. Рік 1846". З тієї пори у нього щорічно виходило по одній і більше книг: "Захід Угорщини і Марія Австрійська", "Емісар", "Людина без забобонів" і ін. Крім того, фон Захер-Мазох публікував в періодичних виданнях різного роду фейлетони (в тодішньому значенні цього слова) і легкі дрібниці, жанр яких сьогодні, назавжди втрачений. Він складав театральні п'єси, складав історичні огляди. Читацький успіх "Дон Жуана" тим часом зміцнив рішення фон Захер-Мазоха відмовитися від подальшої академічної кар'єри історика і повністю присвятити себе літературі. Він продовжує плідно працювати, і поступово у нього народжується задум цілого циклу новеліста під загальною концептуальною назвою "Заповіт Каїна". В Граці зародилося перше "мазохистське захоплення" Захер-Мазоха Ганною фон Коттвітц, яке тривало декілька років і увергнуло його в серйозну життєву кризу. Пережите і вистраждане з Ганною фон Коттвітц лягло в основу роману "Розлучена" (1870), й інших історій про любов, точно так, як і колишня інтрига з Фані фон Пістор надихнула Захер-Мазоха на створення "Венери в хутрі". Тим часом слава його гриміла далеко за межами немецькомовного світу аж до Америки, знаходячи широкий відгук в різних країнах. Його твори перекладалися на багато європейських мов і видавалися масовими тиражами. Особливо популярним Захер-Мазох був у Франції, де його твори публікувалися провідними видавництвами і де його галіційська проза викликала такий же інтерес, як і його еротичні історії. Найбільші представники французької літератури: Золя, Тен, Флобер, Доде і обидва Дюма високо цінували творчість Леопольда фон Захер-Мазоха. Більше того, під час своєї поїздки до Парижа (1886) Захер-Мазох був прийнятий президентом Французької республіки удостоєний хреста Почесного легіону. 9 березня 1895 року Леопольд фон Захер-Мазох помер в селі Ліндхайм. Але незвичність його долі не завершилася і після смерті: урну з його прахом знищила пожежа в 1929 році.

Православні іменинники: Адам, Веніамін, Ілля, Ісаак, Ісай, Марк, Мойсей, Ніна, Павло, Прокл, Сава, Сергій, Степан.

Католицькі іменинники: Анелія, Іоанн, Пшемислав, Пшибислав.

Цього дня:

1710 Петро I затвердив перший в історії Росії державний бюджет.

1879 Томас Едісон патентує електричну лампочку.

1904 Росія оголошує війну Японії. Героїчний бій російського крейсера «Варяг» і канонерського човна «Кореєць» з японською ескадрою у Чемульпо.

1918 Підписання договору Української Центральної Ради з країнами Четверного союзу.

1919 19 малих країн приєднуються до союзників, поклавши початок Ліги Націй.

1919 В Києві оголошено про возз'єднання Східної Галичини з Україною.

1920 Всеукраїнський ревком ухвалив ввести в Україні дії законів РРФСР.

1924 Похорони В.І. Леніна. Поховати вождя пролетарської революції було вирішене на Червоній площі, серед Братських могил полеглих героїв Жовтня в спеціально спорудженому Мавзолеї. Академік архітектор А.В. Щусєв отримав завдання спорудити усипальню за три дні до похоронів. До чотирьох годин ранку 24 січня він представив ескіз Мавзолею, який рано вранці затвердила урядова комісія. Через стислі терміни і тимчасовий характер споруда зводилася з дерева. В ті дні було дуже холодно: в ніч на 26 січня мороз посилився до 28 градусів. Мерзлу землю доводилося відігрівати багаттями, що майже не допомагало, і рвати динамітом. Роботи велися вдень і вночі. Поки готувався котлован, прямо на площі збивався каркас. Будівельники покинули Мавзолей, коли на Червону площу вже вступав почесний військовий ескорт, що супроводжував тіло вождя в останню путь. Перший Мавзолей мало був схожий на нинішній. Над землею підносився темно-сірий куб, увінчаний невеликою триступінчатою пірамідою. Його висота досягала приблизно трьох метрів. До 1 травня Мавзолей був перебудований, простий склеп перетворився на монумент-трибуну, а в 1930 був споруджений сучасний гранітний Мавзолей. .

1944 Урочистий артилерійський салют, що прогримів у Ленінграді, сповіщає всьому світу, що остаточно ліквідовано блокаду міста, що тривала 900 днів і ночей. День військової слави Росії.

1967 В Москві, Вашингтоні і Лондоні державами-депозитаріями - СРСР, США і Великобританією - підписується договір про принципи діяльності держав щодо дослідження і використанню космічного простору, включаючи Місяць й інші небесні тіла.

1973 В Парижі представники США, Демократичної Республіки В'єтнам (ДРВ), В'єтнамської Республіки (Південний В'єтнам) і Тимчасового революційного уряду Південного В'єтнаму підписують угоду про припинення війни і відновлення миру у В'єтнамі. Угодою передбачається виведення американських і інших іноземних військ з В'єтнаму. Американці виведуть свої війська, але бойові дії триватимуть ще більше двох років.

1977 Ватикан підтверджує заборону на заняття жінками постів священнослужителів.

1980 Вперше після 1948 відкрився кордон між Ізраїлем і Єгиптом.

1983 Пробитий найдовший в світі (53, 85 км) залізничний тунель, прокладений під водою і що зв'язав японські острови Хонсю і Хоккайдо.

1992 Колишнього чемпіона світу з боксу Майка Тайсона притягнуто до суду за нібито згвалтування 18-річної учасниці конкурсу Міс Чорна Америка-1991.

27 січня народилися:

1756 Вольфганг Амадей Моцарт, австрійський композитор.

1790 Петро Петрович Гулак-Артемовський (1790 - 1889), український письменник, поет, байкар.

1826 (15.01) Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін (1826 - 10.05.1889), письменник, сатира якого залишається сучасною, не дивлячись ні на які зміни, що відбуваються в країні.

1832 Люіс Керролл (Чарльз Латуїдж Доджсон)(1832 - 14.01.1898), відомий всьому світу казками «Аліса в країні чудес» і «Аліса в Задзеркаллі», що затвердили за автором славу неперевершеного майстра прози і вірша.

1836 Леопольд Захер-Мазох (1836 - 9.03.1895), австрійський письменник («Венера в хутрі»), принциповий супротивник садизму. Його прізвище дало назву поняттю «мазохізм».

1859 Вільгельм II (1859 - 4.06.1941), третій імператор Німеччини і прусський король, один з винуватців 1-ї світової війни. Під час революції 1918 тікав до Голландії.

1859 (15.01) Павло Миколайович Мілюков (1859 - 31.03.1943), історик і публіцист, лідер конституційно-демократичної партії (кадетів). Після Жовтня емігрував.

1879 Павло Петрович Бажов (1879 - 3.12.1950), уральський письменник, автор збірки оповідей «Малахітова скринька».

1891 Павло Григорович Тичина (1891 - 1967), український поет і політичний діяч.

1940 Петру (Петро) Лучинський, президент Молдови.

1948 Михайло Миколайович Баришников, артист балету.