Читання програм, з якими окремі політичні сили йдуть на вибори, може перетворитися на цікавий час проведення дозвілля. Можна сміливо відкласти перегляд гумористичних передач і фільмів із серії фантастики. Все це можна знайти на скупих двох-трьох сторінках, в яких Вони Самі звертаються до нас – народу, намагаючись підсолодити враження, що вже склалося, про їх місце в українському політикумі.
Іноді за силою випробовуваних при цьому емоцій і за постійним вибором між – сміятися чи плакати – набір знаків і символів, що повинні оголосити список високих ідей і обіцянок, не поступається сентиментальним розповідям з дешевих журналів історій з життя, написаних одним і тим же автором. З того, що довелося прочитати, передвиборна програма пропрезидентського блоку зовні конкуренції в конкурсі на поганий смак, розбіжність декларованого з реальними діями й орієнтацію виключно на тих, хто боїться думати. Або, швидше, боїться подивитися правді в очі.
Щоб не бути голослівною, пройдуся по окремих пунктах головного документа блоку, що претендує на всенародну любов.
Під гучною назвою «Україна в нас одна», так би мовити в заспіві, нам нагадують, що саме від тих, кого об'єднала «НУ», ми вперше почули про системну кризу. Цікаво, а що саме вони підозрюють під цією «найсистемнішою кризою»? Сучасна наука виробила по відношенню до криз достатньо концептуальних позицій, розглядаючи кризу як закономірний стан розвитку системи, яка формується на початкових етапах. Крім всього іншого, системна криза є проявом ослаблення життєвих сил системи, її неспроможності для досягнення поставленої мети. Як це може застосовуватися до стану економіки в кінці 2004 року? До темпів зростання ВВП на рівні 12,4% і до зростання промисловості в 12,5%? Подивимося, що ж ми маємо через рік після відомих подій? Первинний прогноз збільшення промислового виробництва в 2005 році складав 12,0 %. В результаті, зростання промисловості сповільнилося до 2,9%. Хоча ще два роки тому – в 2003 році – було зафіксовано рекордне збільшення на 15,8 %, а піковий показник зростання промислового виробництва - 18,8 % до перших трьох місяців 2003 року був зафіксований в січні-березні 2004 року. Об'єм випуску продукції індустрії скоротився до 5,3% за січень-вересень поточного року, що в 6,3 рази менше торішнього показника.
Про що ж нам тоді хотіли повідомити в такій скупій фразі борці за свободу? Про наявність проблем без успіхів у їх вирішенні? Адже насправді мова могла йти, наприклад, про кризу інноваційну, яка пояснюється або ж нестачею новацій, або ж зростанням їх кількості при низькому ступені освоєння. З цим би було складно посперечатися, але ж і прогрес для реалізації інвестиційно-інноваційного розвитку країни – питання не одного дня, а тому передбачає поетапне просування до задекларованої мети. В результаті, в 2005 році ми виявилися свідками цілого комплексу криз – ідеологічної, ставши споживачами псевдоідей і мети суспільного розвитку; моральної – при постійному розподілі на «своїх-обраних» і «другорядних - інакомислячих»; продовольчої – цукрової, м'ясної; сировинної – бензинової і газової. За характером причин їх сміливо можуть назвати випадковими, тобто такими, які, передусім, були викликані помилками нинішньої влади. А за наслідками – які несуть однозначно руйнівний ефект соціально-економічному стану всього народу.
Закінчується вступна частина програми запевненням у тому, що вони «остаточно виконають передвиборні обіцянки президента». Що значить «остаточно»?! А що ж було зроблено? І чого ж досяг президент? Розширення географії своїх зарубіжних вояжів? Так це незаперечно! Мабуть, наступного разу, коли доведеться вибирати нового главу держави, варто більш уважно прочитати його анкету, а саме - про написане в графі «хобі».
Аналізуємо далі. В підпункті «пріоритети розвитку» маємо вісім гасел – інакше їх і не назвати. Перший з них «економіці – стабільний розвиток» мимовільно викликає нервовий сміх. Досить з нас, цілий рік насолоджувалися його ляповатою реалізацією. З тієї ж серії: «сильній економіці з єдиними можливостями для всіх - так», «стабільним цінам і курсу гривні - так», «громадянам - добробут». Про те, що творилося з курсом гривні протягом року, про інфляцію, що з'їдала надбавки до зарплат і пенсій, а також, яка різко знизила купівельну спроможність національної валюти в порівнянні з 2004 роком, поки що пам'ятають всі. Тому невідомо, на кого ці пасажі розраховані. В тому ж дусі і «тіньовій економіці - ні». За підсумками 2005 року, рівень тінізації економіки зріс з 28% до 33%. Це була відповідь бізнесу на збільшення фіскального тиску з 27% ВВП на початку року до 33% на кінець 2005 року. Що ж, це може послужити ілюстрацією до таких слоганів, як «чиновницькому втручанню в бізнес - ні», «ми зменшимо податковий прес»» і «податки стануть прийнятним для бізнесу». Абзацом нижче можна прочитати ще один, який ніяк не в'яжеться з попередніми - «малий і середній бізнес поповнить державну казну і дасть 40% ВВП». Панове підприємці, готуйтеся до нових подвигів!
Разом з податками абсолютно невиразно «ми збережемо енергію». Виникає питання – а від кого? Чи «великими» малося на увазі «реалізація програм енергозбереження»? Так чого ж від них чекати, якщо вони і сформулювати не можуть.
«Соціальну допомогу отримають ті, хто в ній реально має» потребу - швидше, насторожує, ніж обнадіює. «Завершення створення 5 мільйонів робочих місць» також верх цинізму. В підсумкових статистичних показниках за 2005 рік таких було створено понад 100 тисяч, а зараз нам обіцяють все і відразу.
В якій частині не відкрий програму – вона рябіє гаслами і гучними обіцянками. Мимоволі хочеться вигукнути: так хто ж проти стабільної економіки і прогнозованого курсу національної валюти, зростання добробуту і зниження податкового пресу? Але це якраз ті позиції, для досягнення яких Ви, влада імущих, проявили повну недієздатність! В чому ж ваша унікальність? У відсутності реальних механізмів реалізації декларованого? Сумнівні переваги.
Весною всі ми робитимемо свій власний вибір. І як важливо, щоб для ухвалення того чи іншого рішення на користь тієї або іншої політичної сили, кожний з нас, як мінімум, звернувся до програмних документів партій, що йдуть на вибори і їх детально проаналізував. Спокійно, критично, без ностальгії за героїчними часами «революційного минулого». І все у нас обов'язково вийде.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом