Чотири роки позбавлення волі з відбуванням у колонії поселенні – ось ціна нелюбові російського журналіста до рідного президента і розгадка феномена загального обожнювання гаранта рештою пишучої братії.
Та й нелюбові особливої не було. Просто Станіслав Дмитрієвський редактор газети "Право-захист» у лютому 2004 року опублікував в газеті "Право-захист» звернення Аслана Масхадова і Ахмеда Закаєва до Європарламенту та російського народу. В публікаціях критикується політика російського уряду і зокрема Володимира Путіна в Чечні.
Прокуратурі Радянського району Нижнього Новгорода це не сподобалося, і вона запропонувала для редактора вищезазначене покарання. Прокуратура звинувачує Дмитрієвського за ч.2 ст. 282 КК (нагнітання міжнаціональної ворожнечі).
Суд скаже своє слово 3 лютого. Вчора на засіданні Радянського райсуду відбулися дебати сторін.
У суді на підтримку обвинуваченого виступали відомі російські правозахисники, у тому числі колишній уповноважений з прав людини в Росії Сергій Ковальов.
Цікаво скільки б в Україні залишилося журналістів «у сідлі», якби наших «акул пера» садили за критику рідного Президента?
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом