8 із 45 – це українська виборча лотерея. Адже згідно з останніми соціологічними дослідженнями тільки 8 політичних сил із 45, які щойно були остаточно зареєстровані Центральною виборчою комісією, мають шанс потрапити до парламенту.
Лідерів виборчих симпатій троє. Це Партія регіонів, „Наша Україна” і Блок Юлії Тимошенко. Партія регіонів, яка переманила до себе 2/3 виборців Віктора Януковича, досі є фаворитом рейтингів. За друге місце точиться боротьба між вчорашніми союзниками по „помаранчевій владі” – НСНУ і БЮТ.
Останні дії колишніх „помаранчевих” союзників фактично зняли актуальність розподілу політичних сил на «помаранчевий» і «біло-блакитний» табори.
Президент Віктор Ющенко майже знищив цей розподіл уже тим, що підписав Меморандум з Януковичем, який сам змушений був нещодавно розірвати через його невиконання іншою стороною.
Юлія Тимошенко ж то відправляє у відставку Уряд, голосуючи разом із біло-блакитними і комуністами, то заграє з Ринатом Ахметовим, даючи зрозуміти, що цілком може замиритися з ним, то приносить блакитні стрічечки на телеефір.
Хоча, як заявила Юлія Тимошенко, і блок її імені, і блок „Наша Україна” зв‘язані, „немов альпіністи”. В уяві значної частини населення нову владу до останнього часу уособлювали Ющенко і Тимошенко, попри намагання двох команд відділитися одна від одної.
Соціалістів дещо дискредитують відомі бізнесмени, зокрема включений до виборчого списку директор Маріупольського металургійного комбінату Володимир Бойко – один з найбільших олігархів Донеччини. Попри це, соціалісти зберігають непогані шанси бути представленими в парламенті не найменшою фракцією, насамперед завдяки голосам свого традиційного електорату в Центральній Україні.
Виборчі списки „помаранчевих” політичних сил – серйозний привід для розчарування для самого «помаранчевого» електорату, тож краще для психіки виборців у них не заглиблюватися.
Адже голосувати однаково нема за кого – представників інших, „непомаранчевих” політичних сил можна хоч за виборчим списком запрошувати в прокуратуру. За даними міністра МВС Юрія Луценка, у першій сотні списку Партії регіонів 24 особи – фігуранти кримінальних справ.
Саме тому в електоральному полі утворилася суттєва ніша з виборців, розчарованих владою (НСНУ, БЮТ і СПУ) і в жодному разі не готових голосувати за владу вчорашню (Партію регіонів і Блок Литвина) та позавчорашню (комуністів).
На цьому полі основний гравець – новий блок ПОРА-ПРП.
Ще в жовтні, згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, 7,6% виборців висловлювали бажання голосувати за одну „Пору”, якби на її чолі був Віталій Кличко.
Десятка списку вибудувана з чуттям і розстановкою – починається чемпіоном світу, боксером Віталієм Кличком і закінчується директором провідного українського видавництва „А-ба-ба-га-ла-ма-га” Іваном Малковичем, яке робить найкращі дитячі книжки в Східній Європі. Мовляв, вміємо і битися, і грамоту знаємо.
Імовірно, новий блок знайде своїх прихильників серед тих, хто не визначився, хто розчарувався у владі та Юлії Тимошенко, та в тих, хто просто любить, коли Кличко лупцює і перемагає. Непогані перспективи блоку „Пори” і ПРП пов‘язують також з тим, що майже всім його членам „пощастило” не увійти до нової владної команди на початку року.
ПОРА-ПРП виявилася не надто зручною політичною силою для інших „помаранчевих” команд, насамперед як новий і неочікуваний конкурент. До останнього часу, схоже, ані НСНУ, ані БЮТ не відчували загрози від Януковича. Можливо, культивування опозиції в особі комуністів і Партії регіонів і забезпечило б легше існування цим політичним силам. Але це було б можливо тільки за умови їхньої єдності, якої вже немає. Крім того, в умовах презентування Януковича як головного опозиціонера суспільна дискусія не стосується пошуку оптимальних шляхів розвитку країни та підбору найбільш ефективних команд для їхньої реалізації, натомість постійно буде повертатися до шкідливих для країни питань – територіальної цілісності, сепаратизму, другої мови, федералізму, підпорядкування України Росії.
Остання політична сила, яка має шанс подолати виборчий бар‘єр, – Блок Наталії Вітренко, який зайняв нішу однозначно проросійської сили. Проте в списку Наталії Вітренко є достатньо осіб, які асоціюються з українсько-російським криміналітетом.
Однак, за даними соціологів, електорат таких політичних сил, як Соціалістична партія, НСНУ та ПОРА-ПРП більш стабільний, ніж у блоку Наталії Вітренко. Виборці Вітренко, за даними соціологів, можуть взагалі не прийти на вибори – „як карта ляже”.
Отже склад переможців наступних виборів в цілому визначено. Питання полягає у пропорції їхніх результатів, і саме ця пропорція визначатиме майбутнє країни.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
