Міністр юстиції України Сергій Головатий звинувачує Голову Верховної Ради України Володимира Литвина в «систематичному створенні перешкод для функціонування українського органу конституційної юрисдикції» – Конституційного Суду України.
Про це мовиться в заяві Головатого «з приводу неналежного виконання повноважень Головою Верховної Ради України в частині, що стосується забезпечення функціонування Конституційного Суду України», передає «УНІАН».
В заяві, зокрема, наголошується, що «орган конституційної юрисдикції займає найважливіше місце в системі органів влади кожної держави, яка, проголосивши свою відданість принципам демократії і верховенства права, зобов'язана постійно забезпечувати таку відданість. Якщо такого органу немає в системі органів влади, або ж якщо він є, але не функціонує, то ні про демократію, ні про верховенство права не може взагалі йтися».
Головатий відмічає, що в Україні вже протягом декількох місяців Конституційний Суд як постійно діючий орган конституційної юрисдикції не функціонує. «І це сталося незважаючи на той факт, що і Президент України, і судова влада загалом виконали свій конституційний обов'язок – своєчасно призначили і вибрали нових суддів Конституційного Суду України у зв'язку з припиненням повноважень тих суддів, термін повноважень яких закінчився. Єдиною причиною тривалого нефункціонування в Україні Конституційного Суду є те, що Верховна Рада і до цих пір діє довільно, не виконуючи свого обов'язку – не надаючи новим суддям можливості принести присягу відповідно до статті 17 Закону про Конституційний Суд України», - відзначає глава Мін’юсту.
Він нагадує, що ще місяць тому Венеціанська комісія, прийнявши відповідну заяву 16 грудня 2005 року, виразила стурбованість з приводу того, що діями парламенту зроблено неможливим безперервне ефективне функціонування Конституційного Суду України, і «закликала органи влади України, а особливо – український парламент до того, щоб швидко здійснити необхідні кроки для оновлення складу Конституційного Суду України».
Стурбованість діями українського парламенту виразив також Моніторинговий комітет ПАРЕ. В його Заяві від 15 грудня 2005 року у зв'язку з цим сказано, що в такий спосіб конституційна юстиція в Україні стала «заручницею політичних інтересів», і це «є неприйнятним».
«Приведені вище документи органів Ради Європи яскраво свідчать про те, що Україну й український народ як повноправних членів європейського співтовариства вкотре поставлено в принизливе положення, чим завдано суттєвої шкоди Україні як державі, - відзначає Головатий. - На жаль, ні Верховна Рада загалом, ні особисто її голова до цих пір не зробили жодного кроку, щоб виправити цю кризову ситуацію».
За його словами, ненадання можливості особам, призначених Президентом України і вибраних з'їздом суддів України, заступити на посаду суддів Конституційного Суду України, давши присягу на пленарному засіданні Верховної Ради, не «можна кваліфікувати інакше, як систематичне створення перешкод для функціонування українського органу конституційної юрисдикції». Головатий відзначає, що такими своїми діями і Верховна Рада, і її голова «завдали не тільки суттєву шкоду державним інтересам, але і правам й інтересам, які охороняються законом, громадян Володимира Кампо, Дмитра Лілака, Віктора Шишкіна – призначених на посаду суддів Конституційного Суду України Президентом України 14 листопада 2005 року, і В’ячеслава Джуня, Анатолія Дідківського, Івана Домбровського, Ярослави Мачужак, Василя Бринцева – вибраних VII з'їздом суддів України 3 листопада 2005 року». Також цими діями «практично розтоптані такі фундаментальні принципи конституційного устрою України, як принцип правової держави, принцип ділення влади, принцип верховенства права, принцип конституційності, принцип законності й інші», переконаний глава Мін’юсту.
За його словами, перешкоду приведенню до присяги осіб, призначених і вибраних на посаду судді Конституційного Суду України, «можна кваліфікувати і як втручання в діяльність судових органів. Адже особи, призначені Президентом України і вибрані з'їздом суддів України на посаду суддів Конституційного Суду України, юридично знайшли статус судді Конституційного Суду України з дня їх призначення або обрання, але в результаті перешкоди принесення ними присяги у Верховній Раді України так і не змогли почати виконання своїх посадових функцій і службових обов'язків. Більше того, раніше призначені або вибрані суддями Конституційного Суду, які продовжують перебувати на посаді, зокрема – Павло Євграфов, Володимир Іващенко, Валерій Пшеничний, Сюзана Станик і Павло Ткачук, за цих обставин також довільними діями парламенту і його голови усунені від виконання ними посадових функцій і службових обов'язків».
Як відзначає Головатий, систематичне посилання Голови Верховної Ради для обґрунтовування цих дій на те, що депутати ніяк не можуть заповнити чотири вакансії, які по квоті належать Верховній Раді, не може служити виправданням парламентського свавілля відносно тих суддів, яким перешкоджають принести присягу. З урахуванням того, що відповідно до пункту 5 статті 88 Конституції України на Голову Верховної Ради України покладена функція організовувати роботу Верховної Ради України, протягом всього часу в цьому аспекті не існувало ніяких перешкод для того, щоб Голова Верховної Ради цю функцію відносно вже призначених і вибраних суддів Конституційного Суду здійснив належним чином, заявляє глава Мін’юсту. Позбавленими юридичного грунту є також і заяви голови парламенту про те, що ці судді приноситимуть присягу тільки разом з тими чотирма суддями, яких повинна вибрати Верховна Рада. «Подібні дії голови Верховної Ради України є свавіллям, а отже, суперечать принципу верховенства права, закріпленому статтею 8 Конституції України», - відзначає Головатий.
На його думку, «надто негативним і принципово недопустимим в ситуації, що склалася, є те, що вже протягом тривалого часу громадяни України й інші особи (як фізичні так і юридичні) практично позбавлені можливості ефективно скористатися правом на конституційне звернення до Конституційного Суду з клопотанням про необхідність офіційного тлумачення Конституції України і законів України з метою забезпечення реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також юридичної особи, що гарантовано статтями 42 і 43 Закону «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року (№ 422/96-ВР)».
«При всіх вказаних обставинах від Президента України, який відповідно до статті 102 Конституції України є гарантом дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, Конституція вимагає діяти так, щоб можна було невідкладно і реально забезпечити відновлення ефективного функціонування Конституційного Суду України», - відзначає Головатий.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
