Цей день в історії

Народилися Цицерон і Ковалевська, а Гашек – помер.

Буркіна Фасо відзначає День революції. В 1995 році Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила про те, що кількість хворих  на СНІД у світі перевищила 1 мільйон людей. А в 2004  у Лас-Вегасі одружилася американська поп-зірка Брітні Спірс

Цього дня 106 до н.е. народився Марк Туллій Цицерон (106 до н.е.-7.12.43 до н.е.), римський оратор, філософ. Автор філософських і юридичних трактатів, листів і судових промов, за якими навчалися красномовству юристи всіх часів ("Про обов'язки", "Про славу", "Про філософію").

Батько Цицерона належав до всадницького стану; разом з дітьми він переселився до Рима, де вони під наглядом оратора Краса отримали грецьку освіту. Великий вплив на виховання Цицерона мали поет Архій, оратори Марк Антоній, Сульпіцій Руф, Аврелій Котта, філософ-епікуреєць Федр, філософ-стоїк Діодот. Право Цицерон вивчав під керівництвом братів Муциєв. Першу судову промову "На захист Росція" він виголосив у 81 в справі проти Хрісогона, улюбленого вільновідпущеника диктатора Сулли. В період розгулу проскрипціоних страт Сулли - це був ризикований крок з боку Цицерона. Проте він виграв процес і, рятуючись від гніву Сулли, виїхав до Афін, де вивчав грецьку філософію і ораторське мистецтво. Повернувшись після смерті Сулли в Рим, Цицерон в 76 році отримав посаду квестора. Забезпечуючи Рим під час дорожнечі дешевим сіцілійським хлібом, він своєю помірністю і чесністю добивається любові сицілійців. У 70-у році Цицерон виголосив знамениту "Промову проти Верреса", звинувативши наступника Сицилії в хабарництві,  прямому пограбуванні сицилійців. Ця промова принесла Цицерону гучну славу, і в 69 р. народ обрав його курульним едилом, а в 63 р. - консулом. Цицерон ніколи не брав грошей за свої виступи, проте вельми неохоче брався за звинувачувальні промови (переважна частина його промов - промови захисту, а не звинувачення). За все своє довге життя він склав понад 100 промов, 56 з яких збереглися повністю, від 20 уціліли тільки фрагменти, ще 35 ми знаємо лише за заголовками. Консульство 63 року стало апогеєм політичного успіху Цицерона. Йому вдалося розкрити змову Катіліни, що прагнув захопити в Римі владу, влаштувавши заздалегідь підпали і розправу над політичними супротивниками. Вбити Цицерона змовникам не вдалося, сам же консул в декількох сенатських промовах проти Катіліни, що стали хрестоматійними прикладами політичного ораторського мистецтва, добився засудження і страти змовників. Розкриття змови принесло Цицерону гучну славу, навіть непідкупний Катон назвав його "батьком вітчизни". Проте надмірна пихатість Цицерона, що змушувала його в усіх своїх промовах звеличувати самого себе, викликала у багатьох незадоволення. Цією невдоволеністю скористалися політичні супротивники Цицерона, зокрема, прихильники Юлія Цезаря. В квітні 58 р. ставленик Цезаря плебейський трибун Клодій добився ухвалення направленого проти Цицерона закону, який засуджував всякого магістрату, що стратив римського громадянина, без суду на вигнання. Не чекаючи звинувачення, Цицерон пішов у добровільне вигнання. Майно його було конфісковано. Вже у вересні 57 р. Цицерон повернувся з вигнання, проте сили його були надломлені. Він шукав прихильності Помпея і Цезаря. В 51 р. він був призначений намісником Килікії, де, отримавши перемогу над розбійниками-племенами Амана, отримав від війська почесний титул "імператора". Під час громадянської війни він приєднався до Помпею, після битви при Фарсалі повернувся в Італію, отримавши в жовтні 47 р. прощення Цезаря. В цей період Цицерон віддалився від суспільних справ і, займаючись філософією, написав численні трактати. Найраніший трактат "Риторика" був написаний Цицероном ще в юності. Його трактат у 3 книгах "Про оратора" досі служить навчальним посібником судової риторики. Прийнявши сторону Октавіана, він з вересня 44 р. по квітень 43 р. вимовляв у сенаті і народних зборах свої знамениті "Філіпіки" звинувачувальні промови проти Антонія. Проте Октавіан зрадив свого прихильника: за висновком тріумвірату з Антонієм і Лепідом (жовтень 43 р.) Цицерон разом з 16 іншими видними республіканцями потрапив у проскрипційні списки. При спробі  втечі на початку грудня він був убитий. Його голова і права рука була доставлена Антонію, який помістив їх на ораторській трибуні римського форуму.

Православні: Петро, Платоніда, Прокоп (Прокофій, Прокіп), Уляна, Юлій.
Католицькі: Геновефа, Данута, Здислава.

Цього дня:

236 У Римі страчений Папа Римський Антерус, пізніше зарахований до лику святих.

1431 Бургундський герцог продав за 10 000 франків захоплену в полон в результаті зради Жанну Д'арк єпископу Кошону, що діяв від імені англійського короля.

1521 Папа Римський Лев X відлучив від церкви Мартіна Лютера.

1624 Уїльям Такер став першою чорношкірою дитиною, що народилася в Америці.

1793 Заборонено рабство в Канаді.

1923 Помер Ярослав Гашек (народ. 30.04.1883), чеський письменник, творець образу бравого солдата Швейка.

3 січня народилися:

1850 Софія Василівна Ковалевська (1850-1891), математик, письменник-публіцист, перша жінка - член-кореспондент Академії наук (Петербурзької).

1897 Пола Негрі (1897-1.8.1987), американська актриса, улюблениця Гітлера.

1910 Галина Уланова, балерина.

1929 Серджіо Леоні (1929-30.4.1989), італійський кінорежисер («Одного разу на дикому Заході», "Одного разу в Америці").

1938 Олександр Сергійович Лазарєв, актор театру і кіно («Оксамитовий сезон», «По головній вулиці з оркестром»).

1938 Віллен Новак, український кінорежисер («Червоні дипкур'єри», «Вторгнення»)

1946 Джон Болдуїн (надалі Джон Пол Джонс), басист і піаніст групи «Лед Зеппелін»

1948 Володимир Олександрович Стеклов, актор театру і кіно («Майстер і Маргарита», «Гардемарини, вперед», «В'язень замка Іф»).

1956 Мел Гібсон, американо-австралійський кіноактор.