Житлово-комунальне господарство вже багато років є однією із найбільш проблемних галузей у нашій країні. Мало не кожні п'ять років її беруться реформувати, призначають нових глав Міністерства, однак нічого не змінюється: тарифи на обслуговування зростають, а багатоквартирні будинки поступово занепадають.

Цього року офіційно закінчується термін реалізації державної Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки. Чи вдалося якось поліпшити ситуацію в Україні з її допомогою, з'ясовував ForUm.

По буквах

Основними завданнями Програми, яку почали реалізовувати ще в 2009 році були: розвиток державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг, формування державної житлової політики, створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла, у тому числі впровадження комплексної реконструкції застарілого житлового фонду із залученням інвесторів-забудовників на конкурсній основі. Крім того, влада бралася за забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства, його технічне переоснащення, скорочення питомих показників використання енергетичних та матеріальних ресурсів, зокрема створення дієвого і прозорого механізму стимулювання використання альтернативних джерел енергії та видів палива. Також програма повинна була стимулювати залучення інвестицій і співпрацю з міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями, а також взаємодію з громадськістю щодо питань формування житлової політики та реформування житлово-комунального господарства. На все це планувалося витратити 23,4 млрд грн із державного бюджету.

Крім того, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) зобов'язався залучити в галузь 50-60 млрд грн інвестицій, кредити та гранти з боку міжнародних фінансових інститутів. 70% фінансового навантаження повинні були лягти на державний бюджет, а 30% - на місцеві, проте частки могли змінюватися в залежності від характеру реалізованих проектів і програм.

Також поетапно мала впроваджуватися передача управління багатоквартирним житловим фондом власникам (тобто безпосередньо громадянам України), а створення Об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) до кінця 2014 року передбачалося зробити обов'язковим.

Ще в Програмі значилися пункти, які до початку 2015 року забезпечили б українців якісною питною водою, термосанацією будинків, оновленим складом міського електротранспорту, доступним житлом, а також законодавчою базою, в якій будуть прописані реальні механізми передачі житлового фонду житловим об'єднанням. Загалом житлові стандарти обіцяли гармонізувати з європейськими, будівельні норми та правила оновити, а тарифи на послуги тепло-, водопостачання і водовідведення привести до економічно обґрунтованого рівня.

Індикаторами успіху повинні були стати 95%-й рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг, збільшення до 70% кількості ОСББ у будинках, зменшення частки старих та аварійних тепломереж з 15,7% до 12%, зниження споживання природного газу на 15% до 2014 року, зниження споживання решти ресурсів мінімум на 3% та забезпечення 100% обліку спожитих послуг.

По цифрах

Незважаючи на те, що 2014 рік є останнім роком реформи ЖКГ, уряд ще жодного разу не відзвітував про її виконання. Невелику довідку можна знайти лише на сайті Мінрегіону. У ній значиться, що у 2013-му Міністерство реалізувало 17 із 33 заходів за напрямом «Реформа житлово-комунального господарства», що становить 51% від запланованого і планує реалізувати ще 16 заходів у 2014 році.

Таку скромність легко пояснити. У 2013 році на потреби галузі ЖКГ було виділено 6,1 млрд грн. Однак 5,1 млрд грн пішли на виплату субвенції місцевим бюджетам для компенсації підприємствам галузі різниці в тарифах. Ще 1,5 млн грн Мінрегіон спрямував на заходи щодо поховання жертв війни та політичних репресій, 5,8 млн грн на запобігання техногенним катастрофам та аваріям у м. Славутичі. Все це не є пунктами Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства.

Таким чином, на реформу минулого року залишилося близько 900 млн грн. Значна частина була спрямована на модернізацію системи водопостачання в рамках проекту Світового Банку «Розвиток міської інфраструктури» у Миколаєві (194,3 млн грн), фінансування заходів з координації і реалізації цього проекту (1,3 млн грн), виплату субвенцій на капітальний ремонт систем централізованого водопостачання та водовідведення (232,2 млн грн). При цьому місцева влада Миколаєва все одно недоотримала майже 300 млн грн на модернізацію та 1,1 млн грн на фінансування заходів щодо координації.

До речі, цифри не вражали і в попередні роки. Приміром, у 2011 році Рахункова палата провела власний аудит використання бюджетних коштів, виділених на реалізацію завдань реформи й виявила порушення вимог законодавства під час фінансування проектів програми у 2009-2010 роках та першому півріччі 2011 року на суму 138,1 млн грн, а також факти неефективного використання коштів у розмірі 14,1 млн грн.

У 2012 році на розвиток ЖКГ виділили 5 млрд грн, однак Мінрегіону з них дісталося лише 2 млрд.

Повинно і є

Згідно з даними Мінрегіону, станом на початок грудня 2013 року в Україні створено 16,847 тис. об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, що становить 21,1% загальної кількості багатоповерхових будинків країни. Однак згідно із реформою до кінця 2013 року цей показник мав скласти 32,95 тис., а передати під управління ОСББ передбачалося 51% загальної площі багатоквартирного житлового фонду з 0,4%-ю часткою аварійних і ветхих будинків. На ділі ж більше половини будинків українців потребують капітального ремонту. Про обов'язковість створення мешканцями ОСББ ще взагалі не йдеться.

Також за даними Мінрегіону та національних галузевих регуляторів, сьогодні окупність витрат підприємств галузі варіюється в діапазоні 60-75%. Але Програмою реформування і розвитку житлово-комунального господарства було передбачено, що у 2013 році водо- та теплопостачальні підприємства вийдуть на 100-відсотковий рівень окупності витрат на виробництво й надання послуг споживачеві. Також передбачалося, що вони вийдуть на беззбиткову рентабельність в 5-7%, тоді як на ділі збитки підприємств галузі вже давно перевищили 4 млрд грн.

Крім того, в Україні досі не ухвалено закон, що регулює діяльність ОСББ (мав з'явитися в 2010 році) й продовжує працювати механізм перехресного субсидування, який з допомогою реформи передбачалося ліквідувати.

Загальнодержавна програма «Питна вода України» так досі і не була профінансована. А в жовтні минулого року парламентарі не ухвалили в другому читанні проект закону №0856 «Про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель», який повинен був зробити обов'язковими паспорти енергетичної ефективності будівлі під час будівництва нових будинків, а також їх капітального ремонту, реконструкції, відчуження або передачі в оренду.

Олексій Кучеренко, який обіймав посаду Міністра з питань житлово-комунального господарства України з 2007 по 2010 роки пояснює, що без цього закону навряд чи можна очікувати надходження інвестицій на термомодернізацію і капітальні ремонти будинків. Крім того, за його словами, у 2014 році вже повинен був функціонувати 100%-й облік споживання води та теплової енергії, чого не сталося. Нові концесіонери в Україну не приходили, швидше навпаки. Одним із найяскравіших прикладів розірвання концесійного договору між компанією та місцевою владою експерт називає випадок з ТОВ «Луганськвода».

«Ніякого публічно-приватного партнерства по суті не вийшло, оскільки для цього не були створені відповідні умови», - упевнений Кучеренко.

Водночас, екс-міністр відзначив успіхи реформування житлово-комунального господарства у Львівській та Івано-Франківській областях. Також Кучеренко вважає, що до реформи непогано підготувалася Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

«Щодо тарифів все прозоро і продумано. Я би поставив їм оцінку 4 з мінусом», - зазначив Кучеренко.

Причини і перспективи

Загалом невдачі реформи визнають майже всі експерти. Однак причини називають різні.

Так, наприклад, екс-заступник голови Київської міської державної адміністрації з питань житлово-комунального господарства і нинішній голова Печерської райдержадміністрації Києва Олександр Мазурчак, який брав участь у розробці реформи, впевнений, що гальмує її небажання українців створювати ОСББ та відсутність коштів у бюджеті на капітальні ремонти будинків.

«Реформа йде так повільно через те, що люди не хочуть брати на себе відповідальність за власне житло. Вони хочуть, щоб цим займалася міська влада. А найбільша проблема в тому, що держава взяла на себе зобов'язання проведення першого капітального ремонту. Але бюджетні кошти не дають можливості виконати це зобов'язання. 25 років минуло - потрібно замінити ліфт. Люди не скинуться на його ремонт. Також вони не зможуть замінити покрівлю, поміняти мережі. У цьому найбільша проблема», - розповів він Forum'y.

Олексій Кучеренко основною причиною невдачі реформи вважає часту зміну керівництва і постійні кадрові ротації - з 2009 року в Мінрегіоні змінилося вже шість міністрів і безліч співробітників.

Різне бачення у експертів і з приводу того, якою реформа має бути насправді.

Приміром, голова постійної комісії Київради з питань гуманітарної політики Алла Шлапак вважає, що передусім необхідно подолати потужне лобі, яке захищає монопольних постачальників комунальних послуг. У першу чергу, це звичайно ж стосується Києва, де у підприємств-монополістів просто немає конкурентів, а у жителів вибору, у кого купувати воду чи електрику.

«Це несправедливо. Якщо ми платимо шістнадцять гривень за кубометр гарячої води, то ми розуміємо, що ця вода повинна бути гарячою, а не теплою або взагалі холодною. Щоб домогтися цього, треба подолати потужне лобі, яке захищає монопольних постачальників комунальних послуг. Необхідно якомога швидше вносити зміни в законодавство, щоб кияни сплачували лише за якісні послуги, а постачальники цих послуг несли сувору відповідальність за їхню якість», - впевнена вона.

Крім того, за словами Шлапак, потрібно домогтися встановлення для всіх, хто потребує підтримки адресної грошової компенсації вартості тарифів ЖКГ. З нею солідарний і Олексій Кучеренко:

«Реформу житлово-комунального господарства не можна розглядати окремо від реформи місцевого самоврядування. У першу чергу, необхідно оцінити можливості політики децентралізації. А вони залежать від місцевих бюджетів і того, що в кишенях у населення. Необхідно відштовхуватися не від бажань комунальників та енергетиків, а від реальної платоспроможності населення. Люди не зможуть заплатити більше чим зможуть. Треба чітко розуміти фінансовий стан домогосподарств, чітко розділяти платників, розуміти кому яка субсидіарна допомога призначена, і вже виходячи з цього планувати процес», - упевнений екс-міністр.

Крім того, Кучеренко наголошує на необхідності забезпечення так званої «стадії переходу» в країні.

«Думка про те, що у всіх будинках будуть створені ОСББ - утопічна. Повинні бути різноманітні форми власності багатоквартирних будинків: приватні, спільної власності, муніципальні, державні службові будинки тощо. Я переконаний, що ОСББ, у першу чергу, людям варто створювати в нових будинках. А от у старих потрібно бути дуже обережними. Держава має виконати своє зобов'язання щодо капітального ремонту перед людьми, а не вимагати у них взяти будинок на баланс і вмити руки. ЖЕКи - це дуже дивна штука. З одного боку, ми всі розуміємо, що вони повинні піти в минуле, але з іншого боку це дуже нескоро станеться, оскільки їх елементарно немає ким замінити. Тому необхідно розробити державну програму модернізації старого житлового фонду. І формалізувати стадію переходу, яка буде у нас ще довго, принаймні 15-20 років», - упевнений екс-міністр.

На невдалій реформі житлово-комунального господарства країни залишається тільки повчитися і всерйоз зайнятися іншими речами: наприклад розробити реформу модернізації самого житлового фонду, в якій буде місце для конкретних програм з удосконалення теплоенергетики, водоканалізаційного господарства, утилізації побутових відходів.

В іншому разі, боротися з «радянським спадком» у вигляді зруйнованих будинків українцям доведеться ще не один десяток років.


Анастасія Піка,

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

2593