На думку керівника проекту щодо боротьби з корупцією Громадського руху «Український вибір», кандидата юридичних наук Ігоря Кириченка, терміни «федералізм» і «сепаратизм» глибоко антагоністичні по своїй суті, хоч і мають базову основу свого виникнення. Про це йдеться в статті експерта на сайті «Українського вибору».
Кириченко звернув увагу на наявні суперечності між реалізацією права народів на самовизначення та принципом територіальної цілісності держави, за якого територія держави не може бути змінена без її згоди. «Сепаратизм завжди виступає як протизаконний рух, а федералізм як політичний устрій держави. Такі розходження необхідно особливо розуміти в тих випадках, коли відбуваються розслідування у справах про сепаратизм та їх розгляд у судах по суті пред'явлених обвинувачень», - підкреслив він.
Юрист стверджує, що в жодному закордонному зводі законів і судових рішень не позначений термін «сепаратизм» як кваліфікуюча злочинне діяння ознака, а політичне поняття «федералізм» фігурує в міжнародних правових документах лише як одна з форм державного політичного облаштування.
Федералізм, на думку експерта, - це історичний компроміс розвитку суспільства, в якому об'єктивно існують соціально-політичні та етно-культурні регіональні відмінності серед основного населення (в деяких випадках унітарної держави) і певних політичних еліт структурою їх управління.
«На відміну від сепаратизму, федералізм не передбачає відділення території і передбачає обов'язкове підписання федерального договору, де чітко врегульовані функції управління і прописані взаємини з усіх громадських, політичних, економічних, етнічних та, за необхідності, з інших питань між центральною владою і федеральним територіальним утворенням», - написав експерт.
Він переконаний, що така постановка питання знімає масу політичних, економічних, соціальних і культурних суперечностей, які є або можуть виникнути в різних унітарних державах.
«Незважаючи на те, що аналізовані терміни «федералізм» і «сепаратизм» мають базову основу свого виникнення у вигляді обов'язкової участі «незгодного народу» і необхідності «конституційного регулювання», ці два поняття глибоко антагоністичні як «плюс і мінус», оскільки одне поняття передбачає єдність цілої держави, а інше - її роз'єднання», - підсумував Кириченко.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом