Політична нестабільність завжди викликає думки про те, що ж робити, треба якось себе убезпечити від того, що відбувається, або не надавати йому особливого значення. Так, більшість експертів згодні з тим, що нинішні «майдани» тимчасові, мовляв, постоять активісти, пошумлять і розійдуться. Але ось що точно відбувається в такі тривожні моменти - це пожвавлення різномастих спекулянтів і шахраїв. Вони вилазять із своїх нір і намагаються нажитися на наших побоюваннях, підігріти страхи й виманити побільше грошей.
Не стала винятком і цьогорічна зима. Чудово розуміючи, що політичний хаос може дестабілізувати гривню, спекулянти влаштували свого роду «слідство без причини» - створили на ринку штучний ажіотаж. У результаті частина українців вирушила скуповувати долари і продавати гривню. Втім, як бувало й раніше, через деякий час валютні курси впали, і ті, хто піддався паніці, програли, втративши у грошах. Точніше, не просто втративши, а давши заробити махінаторам.
Не вірити спекулянтам
Економісти підтверджують: ситуативний січневий спад гривні спричинений насамперед іграми недобросовісних операторів на міжбанківському валютному ринку, які вирішили нажитися на настроях українців. Так, спеціаліст з економічної політики Віталій Кулик зазначає: за останні роки люди звикли до стабільного курсу гривні, і коли ця стабільність порушується, в народі виникають прогнозовані побоювання. Цим активно користуються досвідчені ринкові гравці, як це вже було, наприклад, восени-2012. «Намагаючись щось виграти для себе в такі моменти, люди втрачають частину вартості своїх коштів, - наголошує аналітик. - Притому січнева ситуація ускладнювалася тим, що деякі юридичні особи скуповували валюту для виконання бізнес-завдань (наприклад, у зовнішній торгівлі)».
А президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко додає, що наприкінці січня на «міжбанку» були помітні організовані провокації з боку низки банків, спрямовані на підігрів валютного ажіотажу. За рахунок дрібних угод шахраї завищували курс долара, купували інвалюту за фіктивними контрактами зі своїми офшорами. «А публічні представники цих сил, включаючи окремих політиків від опозиції, закликали українців взагалі забирати гроші з банків, щоб ще більше погіршити обстановку. Насправді спекулянтів нескладно виявити: так, при максимальних курсах валюти відповідні банки продавали її в своїх роздрібних обмінниках за завищеним курсом, а скуповували за низьким, тому що знали, що ажіотаж не вічний і скоро скінчиться. А стартувало все це із загостренням протестів у центрі Києва, коли «Майдан» почав лякати громадян і дав махінаторам привід для дестабілізації», - каже експерт.
Економічних же передумов курсового стрибка не було, це підтверджують і фінансисти: скажімо, голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук констатує відсутність значущих економічних приводів. За його словами, ліквідність банківської системи (тобто насиченість фінансовими ресурсами) була і залишається достатньою. «Потрібно мати терпіння й холодну голову, не кидаючись на кожну провокацію шахраїв. І варто дослухатися думки професіоналів, які знають, що буде з курсом і гривнею», - наголошує економіст. Справді, ринкові професіонали і у нас, і за кордоном взагалі не розглядають короткострокові курсові сплески як якийсь значущий сигнал, оскільки зазвичай ці сплески ситуативні й до того ж спекулятивні.
Ось і цього разу стабілізація не змусила себе чекати: на початку лютого Нацбанк змінив правила валютного «міжбанку» для юросіб, звузивши поле для спекулянтів і водночас підтримавши сумлінних операторів. Так, тепер компанії подають заявку на придбання інвалюти за 5 днів, і якщо вона обґрунтована, то потім задовольняється. Ця та інші новації швидко послабили «загострення пристрастей», і буквально за кілька днів той же долар упав до рівня 8,5-8,6 грн/$. І це ще не межа, - вважають фахівці, - з подальшою нормалізацією ринку цілком ймовірним є сильніше зміцнення гривні. Тим більше що для фізосіб правила не змінилися, а обмінний курс підтримується ще й низькою базовою інфляцією.
Гривня як і раніше вигідніша
Отже, реальних приводів для занепокоєння немає, і позбуватися гривні немає чого. Більше того, в січні тенденція зниження ставок за банківськими депозитами змінилася на зворотну: за даними аналітиків, тільки за перший тиждень лютого середні відсотки за гривневими вкладами зросли на 0,2 відсоткового пункту (до 16,87%) для депозитів на 3-6 міс. і на 0,36 в.п. (до 11,89%) для депозитів терміном до 1 міс. Для більш довгих вкладів ставки також підвищилися, і деякі відомі надійні банки уже пропонують гривневі депозити під 21-22% річних.
Експерти впевнені, що цей тренд продовжиться й надалі, бо зараз банки зацікавлені в підтримці своєї ліквідності. Кулик уточнює, що ресурси потрібні для забезпечення економічної активності, яка традиційно пожвавлюється в лютому з виходом бізнесу зі «стану свят». Крім того, робота економічних операторів різко активізується після затвердження нового складу Кабміну.
З цього приводу виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко зауважує Forum'у, що за рахунок недавніх дій НБУ на фінансовому ринку України склався рівноважний стан, і переживати за гривневі депозити не потрібно. «Ставки за вкладами у гривні залишаються набагато вищими від інвалютних з урахуванням нинішньої і майбутньої інфляції. І січневі курсові стрибки на цю ситуацію на вплинули, навіть навпаки. Нині середній відсоток за річними депозитами у гривні досягає 18% (а в окремих випадках перевищив 20%), у доларах США це близько 8%, в євро - менше 7%. З таким співвідношенням ставок гривневі вклади почнуть втрачати вигідність при курсі не менш ніж 10,3 грн/$, а такого не очікується і до кінця 2014 р.», - переконаний економіст. Уточнимо, багато банків як і раніше доповнюють зростаючі гривневі ставки бонусними відсотками, преміями за лояльність (бонус за продовження депозиту після закінчення терміну), розіграшем цінних призів і т.п.
Фахівці зазначають: незважаючи на січневий ажіотаж, загалом населення зберегло довіру до гривні. «І ми повинні подякувати нашому народові за те, що він уже набагато менше піддається спекулятивним провокаціям. Люди почали менше вірити махінаторам і поводяться грамотніше, - стверджує відомий фінансист Валерій Литвицький. - Ми знову побачили ситуативну ринкову гру, але українці все менше піддаються на такі хитрощі. Довіра до гривні обґрунтовано зберігається». У зв'язку з цим нагадаємо, що в 2013 р. наші співвітчизники відкрили нових гривневих банківських вкладів майже на 70 млрд грн, що розширило їхній загальний обсяг відразу на 19,2%. Прогнозується, що тенденція продовжиться і цього року, тим більше при очікуваному відновленні загальноекономічних показників, а також з урахуванням політики дедоларизації країни, що свідомо проводиться Кабміном і НБУ. Вкладники вже відчули переваги цієї політики і все більше схиляються на користь гривні, повідомляє заступник директора департаменту роздрібного банкінгу Укргазбанку Дмитро Замотаєв. З ним згодні й інші наші співрозмовники.
Тому зараз саме час розміщувати нові депозити, причому саме гривневі. Ті ж, хто піддається ситуативним емоціям і панікує, просто помиляться і втратять у грошах. Життя постійно підтверджує: ухвалювати рішення потрібно на «холодну голову», зваживши всі фактори. Інакше хтось скористається твоєю гарячковістю і панікою, а ти сам залишишся в дурнях.
Андрій Боярунець,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом