За останніми експертними даними, незважаючи на нестабільну збутову кон'юнктуру, в 2013 р. чорна металургія України покаже зростання виплавки сталі приблизно на 1% до 33,3 млн т. На тлі слабкості міжнародних металоринків і загальної ситуації у вітчизняній промисловості це майже парадоксальний результат, який, втім, пов'язаний із збереженням експортного попиту на український метал.
Так, за інформацією галузевого об'єднання «Металургпром», за 9 міс. року металурги в тоннажі збільшили експорт металопродукції на 1,6% порівняно з січнем-вереснем-2012, до 17,502 млн т. Притому в «далеке зарубіжжя» поставлено 13,885 млн т, в «ближнє» - 3,617 млн т. Тим самим, основні експортні позиції національної металургії перебувають поза межами СНД. Якщо брати за класами продукції, то експорт листового прокату зріс на 1,4%, напівфабрикатів - на 4,6%. В цілому за підсумками року очікується експорт розміром 23,1 млн т.
В центрі «Укрпромзовнішекспертиза» уточнюють, що експорт зростає, насамперед, за рахунок Євросоюзу: якщо в 2012 р. сюди було реалізовано 4,9 млн т, то в цьому році - вже 6,1 млн т. Також зросли поставки до Туреччини, Африки і навіть у СНД (на 300 тис. т), всупереч торговим конфліктам з Росією. А от внутрішній ринок через складну ситуацію в економіці, послаблення попиту з боку будівництва та машинобудування просів з 8,3 (2012) до 7,8 млн т. Але вже в наступному році, говорить директор «Укрпромзовнішекспертизи» Володимир Власюк, металоринок України відновиться до 8,1-8,2 млн т, в т.ч. внутрішньодержавні поставки зростуть з 6,1 млн т (2013) до 6,4 млн т.
Експорт в 2014 р. теж розвиватиметься і досягне 23,6 млн т, притому принесе більше прибутку через припинення спаду цін на глобальних ринках і вартісного зростання на 3-6% до кінця року. Це дозволить галузі завершити майбутній рік із зростанням надходжень від реалізації на 8% та підвищенням валютної виручки на 7%. Рентабельність метпідприємств країни за міжнародним стандартом звітності EBITDA в 2014 р. збільшиться на 4% - порівняно з ослабленням на 2% в 2013-му. Все це дасть можливість наростити виплавку сталі ще на 2,7% до 34,2 млн т.
Про позитивні чинники
Економісти зазначають, що пожвавлення вітчизняної металургії дозволяє збільшити завантаження потужностей, яке зараз перебуває на рівні 70%, і тим самим дещо скоротити собівартість. Втім, виробничі витрати в нашій чорній металургії так і залишаються одними з найнижчих у світі: так, протягом цього року собівартість квадратної заготовки (за якою оцінюють витратність всієї галузі в кожній країні) знизилася до $445-450/т для провідних вертикально інтегрованих груп. Нижчим цей показник є лише у РФ - близько $400/т, і російські металурги залишаються основними конкурентами для українських на багатьох важливих ринках.
Крім того, здешевлення імпортного природного газу також вплине на собівартість. У нинішньому році у вартості 1 т квадратної заготовки було $29-30 дол. газу, і якщо ця цифра зменшиться на 35-36% після нової газової знижки Москви, то економія складе $10-11/т. З одного боку, не так вже й багато, коментує галузевий аналітик Володимир Піковський - з іншого, в сучасній ринковій обстановці і ця цифра є важливою і зміцнить конкурентоспроможність продукції.
Допоможе металургам і вірогідна нормалізація торгівлі з росіянами: так, вони вже оголосили про повернення до режиму квотування поставок труб компанією «Інтерпайп», скасованого у ІІ півріччі через торговельні конфлікти. В об'єднанні «Укртрубопром» інформують, що після скасування квот експорт труб на федеральний ринок став швидко падати: у ІІІ кварталі відвантажено менше 30 тис. т - після 160 тис. т в І півріччі. Але вже в 2014 р. з відновленням квот, поставки можуть як мінімум відновитися. Також може припинитися розпочате Росією розслідування імпорту прутків з України, а в цю групу входять такі затребувані види прокату, як арматура й катанка.
За словами аналітиків, чинником активізації металовиробництва, яка відбувається всупереч нестабільній ринковій ситуації, стали і позитивні сторони галузевої політики. Нагадаємо, в червні Кабмін знову підписав Меморандум з металургами про підтримку - минулий діяв у 2008-10 рр. Документ розрахований на термін до квітня-2014 і передбачає 3 «бонуси» для галузі. Перший з них - це заморозка індексації тарифів на залізничні перевезення на рівні 5% від ставок 2012 р., а цін на електроенергію - на рівні 5% від квітня-2013. Другий бонус - держгарантії підприємствам під проекти модернізації; за програмою активізації розвитку економіки на 2013-14 рр. такі гарантії становлять 10 млрд грн. Зокрема, підтримку своїх проектів отримали холдинги «Інтерпайп» (ІІ черга електросталеплавильного комплексу, нові трубні лінії на заводі «Інтерпайп Ніко Тьюб») і «Донецьксталь» (ливарно-прокатний модуль; ЛПМ).
Нарешті, третє - це оперативне повернення всіх сплачених наперед сум податків (і, в першу чергу, податку на прибуток). Фахівці зазначають, що Меморандум став важливим стимулом пожвавлення в галузі.
З урахуванням модернізацій
У свою чергу, поліпшення економічних показників дозволяє меткомпаніям інтенсифікувати модернізацію і реконструкцію. Так, в 2014 р. найбільші вітчизняні метгруппи, «Метінвест» і «ІСД», продовжать впровадження пиловугільного палива (ПВП) під час виплавки чавуну на доменних потужностях. За даними «Металургпрому», це скорочує собівартість на $50/т і тим самим дозволяє заводам бути конкурентоздатними. Наприклад, «Метінвест» освоює ПУТ на Єнакіївському метзаводі і готується зробити це на комбінаті «Азовсталь» (р. Маріуполь), а ІСД - на Дніпровському МК ім. Дзержинського (м. Дніпродзержинськ). Власюк уточнює, що подібні новації також істотно послаблюють шкідливі викиди в «металургійних» містах, а отже, екологія в них покращиться.
В цілому лише у поточному році той же «Метінвест» вклав у виробниче оновлення $700 млн, а в 2014-му цифра зросте до $1 млрд. Крім ПУТ, буде реконструюватися агломераційна фабрика Маріупольського МК ім. Ілліча. Далі, ІІ черга електросталеплавильного комплексу «Інтерпайп» в Нижньодніпровську коштує 1,54 млрд грн, а ЛПМ «Донецьксталі» - 9 млрд грн. Експерти вказують і на необхідність розвивати випуск прокату з високою доданою вартістю, а це низьковуглецева номенклатура, будівельний прокат підвищеної міцності, машинобудівний лист (судновий, автомобільний). Також необхідне подальше виведення з експлуатації мартенівських печей - застарілих і екологічно «брудних» сталеплавильних агрегатів, із заміною на сучасні машини безперервного розливання сталі або електродугові печі. Цей напрямок в останні роки в Україні теж фінансується і розвивається досить активно.
Перераховані модернізації дозволять розвивати збут нашого металу в стратегічній перспективі. Тим часом вже в 2014 р. країну чекає зміцнення економічних позицій металургії та зростання металоекспорту, а це поліпшить торговельний баланс і додасть додатковий імпульс імпортозаміщення - і, в кінцевому рахунку, позитивно вплине на всю економіку аж до гривні. Металургія традиційно є для нашої країни важливою галуззю, формуючи до 25% і до 40% експортних валютних надходжень. І в прийдешньому році, на тлі відновлення галузевих показників, ця її роль тільки посилиться.
Андрій Боярунець,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом