Добрий вечір, щедрий вечір, або Як змінилися колядки

Вечір напередодні Різдва. Місяць велично піднімається в небо, щоб освітити добрим людям шлях, аби усім було весело колядувати й славити народження Ісуса Христа. Скрипіння снігу під чоботом чути за півверсти. Морозними сільськими вулицями йдуть святково одягнені хлопці й дівчата. Вони стукають у ворота, співають колядки, засівають зерном й отримують подарунки від господарів. І триває це, поки колядники не обійдуть всі хати в селі. Саме так раніше святкували в Україні Різдво.

Про те, як же змінився обряд колядування й самі колядки, вирішив дізнатися ForUm.

 

Нове значення

Сьогодні, у час високих технологій, обряд колядування благополучно перебрався з сіл у мегаполіси, а вік колядників помітно зменшився. Тепер замість засніжених сільських вулиць з'явилися сходи багатоповерхівок, а молодих хлопців і дівчат змінили хлопчаки. Напевно, омолодження колядників пов'язано, насамперед, з тим, що люди навряд чи відчинять свої двері у вечірню пору незнайомим хлопцям, та й самі колядники не погодяться виспівувати за скромну винагороду. Підліткам же люди ще відчиняють, оскільки не перестали вірити, що щедро розсипане зерно або добрі побажання принесуть їм у новому році щастя й удачу.
Тим часом фахівці стверджують, що сучасний обряд колядування, та й самі колядки, втратили свою автентичність. Адже колись все було інакше.

За словами громадської активістки Галини Янченко, котра вивчає народні традиції, в сучасних колядках акцент більше ставиться на перелік подарунків, які хочуть отримати колядники від господаря. Головна ж мета автентичної колядки - донести радісну звістку. «Це мають бути пісні з великою кількістю повторів, повторів приспівів. І мета колядування - не одержати винагороду, а поширити якомога більшій кількості людей звістку про народження Сина Божого» , - розповідає вона.

Крім того, якщо раніше колядникам можна було віддячити різними смаколиками - цукерками, яблуками, печивом, горіхами, то сьогодні вони чекають переважно тільки грошей.

Що ж, можливо, колядникам варто задуматися і змінити своє звичне «Дайте дядьку п'ятака» на «Нова радість стала», адже справжні українські колядки - унікальні й самобутні. «На відміну навіть від російських колядок, українські, окрім пісень, обов'язково містять «віншування» ( Ред. - привітання). Тобто раніше, коли приходив хор або просто колядники, спочатку вони співали колядки, повідомляючи тим самим звістку, що народився Син Божий, а потім співали віншівки. Це така пісня-побажання господарям. До того ж віншівки співаються всім, хто знаходиться в будинку - окремо господарю, господині, дітям. У них бажають здоров'я, щастя, а дівчатам - вдало вийти заміж, стати хорошими господинями», - говорить вона.

Хоча не все так сумно, як здається на перший погляд. Давні традиції колядування не забуті зовсім. Йдучи по засніжених сільських вулицях, особливо в Західній Україні, можна зустріти колядників, які переодягнені у костюми і співають справжні українські колядки.

Колядники на порозі: впускати чи ні?

ForUm вирішив з'ясувати, чи впускають українці в домівку колядників. Думки людей розділилися.

Так, із задоволенням зустрічає колядників Людмила, яка працює лікарем в одній з лікарень Києва. «Наша сім'я дуже любить Різдво. Ми намагаємося підтримувати стародавні звичаї, але не завжди виходить. Зазвичай у ніч перед Різдвом у коридорі ми ставимо тарілочки з усякими солодощами й трохи грошей і з нетерпінням чекаємо, коли прийдуть колядники. Звичайно, колядують, так би мовити, на новий лад, але все таки... », - каже жінка.

Токої ж думки і юрист Олександр. «Я в дитинстві сам колядував. Пам'ятаю, якось з друзями "заробили" 500 гривень. Для нас це було дуже великою подією. Напевно, тому із задоволенням відчиняю двері хлопчакам, які хоч і корявенько, але все таки розповідають віршик», - з ностальгією згадує він.

А ось викладач Анатолій Олександрович категорично не пускає на свій поріг колядників. «Сучасні колядки - це не те. Якщо до вас приходять лише для того, щоб ви «дали п'ятак», то навіщо такі колядники потрібні? Всі лише хочуть отримати подарунки, та й то, цукерки їх не влаштують, хочуть грошей. От якщо до мене постукають у двері колядники в костюмах, тоді, як кажуть, «Ласкаво просимо», - посміхаючись, каже чоловік.

На думку Галини Янченко, зустріти колядників на своєму порозі - це велике щастя. І якщо станеться диво і до вас у ніч перед Різдвом заглянуть колядники, то не варто ховатися від них за дверима. «Зараз губляться традиції колядування не тільки в плані того, що забуваються і не співають автентичні, довгі колядки, а й взагалі дуже мало колядників. Якщо в маленьких містечках або у Західній Україні ця традиція ще якось живе, то в Києві - це рідкість. Тому від щастя зустріти колядників на своєму порозі відмовлятися не можна», - говорить вона.

Що ж, незважаючи на забуті традиції, на зміну значень колядування, колядники, якими б вони не були, несуть в домівку гарний настрій і радість на майбутній рік. То ж, запасайтеся цукерками й монетами і сміливо відчиняйте свої вхідні двері!