Пора відпусток і канікул закінчилася, і міста відразу знову перетворилися в мурашники. Кожна людина біжить у своїх справах, і їй, здавалося б, зовсім не до літніх терас кафе і ресторанів. Логічно й те, що городян, які пересуваються пішки, не повинні турбувати паркування «тільки для клієнтів». Чому ж, всупереч здоровому глузду, тротуари міських вулиць захаращені терасами й парковками і, чи є на них управа, розбирався ForUm.
Лікнеп
У словнику написано: «Тротуар - пішохідна доріжка, що йде збоку від проїзної частини. Це кам'яний, дерев'яний або асфальтовий настил, розташований збоку або по обидва боки вулиці, піднятий над проїжджою частиною й обрамлений бордюром для функціонального відділення від неї. Саме слово походить від французького «trotter», тобто «швидко ходити, йти риссю».
Правила дорожнього руху свідчать, що тротуар - елемент дороги для руху пішоходів. І рух транспортних засобів по ньому заборонено, за винятком роботи машин дорожньо-експлуатаційних та комунальних служб, а також підвезення вантажів до торгових та інших підприємствам і об'єктів.
Відомо також, що законом України «Про благоустрій населених пунктів» передбачена відповідальність за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема, визначено види порушень, за які суб'єкти господарської діяльності повинні нести відповідальність. Крім того, згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, суб'єкти господарської діяльності, які порушили чинне законодавство у сфері благоустрою, притягуються до адміністративної відповідальності.
Згідно з містобудівними нормами, ширина тротуару, вільного для пішоходів, повинна становити не менше двох метрів. Але все це лише на папері. А в житті?
І так не лише в Києві. У багатьох містах України літні тераси ресторанів і кафе, а також паркування часом займають левову частку відведеної для пішоходів частини тротуару.
Контроль
Порядок у населеному пункті - питання місцевої влади: держконтроль над дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями, оскільки питання про порядок як встановлення, так і демонтажу відкритих літніх майданчиків регулюється рішеннями органів місцевого самоврядування.
Так невже місцева влада вважає, що в Києві повинні бути саме такі, захаращені, тротуари? Виявляється, ні. У цьому Forum'у зізнався головний столичний архітектор Сергій Целовальник.
«У деяких місцях, де пішохідні простори розвинені, навіть добре мати літнє кафе: люди можуть сховатися від сонця і відпочити. Але якщо на ніч конструкції прибрати складно, то на зимовий період необхідно. Цього не робиться. І, чесно кажучи, я солідарний, що все це стає схоже на неподобство. Мені це також не подобається. Дозволи на всі ці роботи даємо не ми. На жаль, будівництво таких об'єктів з нами не погоджують, хоча це вимагається за визначенням, адже там є інженерні комунікації, мережі тощо», - сказав він.
У той же час в Департаменті міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської адміністрації (а саме на нього покладено контроль за дотриманням суб'єктами господарювання правил благоустрою) Forum'у повідомили, що про неподобства знають і з ними борються. Перший заступник директора департаменту Сергій Роменський повідомив, що розпорядженням виконавчого органу Київської міськради «Про заходи щодо організації сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві у 2013 році» від 18.04.2013 №572 затверджено адресне розміщення відкритих майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства.
«Розміщення даних майданчиків здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації після укладання суб'єктами господарювання договорів про сплату пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності... Власники відкритих майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, які встановили свої торгові об'єкти без наявності довідки про функціональне призначення сезонної тимчасової споруди, залучаються до адміністративної відповідальності за підпунктом 20.1.1 (самовільне зайняття частини земельної ділянки) «Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051. З початку поточного року на юридичних і фізичних осіб складено 389 адміністративних протоколів за самовільне зайняття частини земельної ділянки під встановлення літніх майданчиків», - зазначив він.
Покарання
Виявляється, що алгоритм дій влади і власників майданчиків давно налагоджений. Як розповів Forum'у адвокат Андрій Котягін, проти порушника райадміністрація приймає розпорядження, зобов'язуючи власника демонтувати незаконно встановлені конструкції. Якщо не послухалися, адміністративна комісія райдержадміністрації виносить постанову про притягнення підприємця до відповідальності, передбаченої ст. 152 Адмінкодексу України. Максимальний штраф - 1700 грн.
«Далі - починається судова тяганина. Або влада звертається до господарського суду з вимогою зобов'язати підприємця демонтувати літній майданчик, або підприємець звертається до районного суду з позовом про скасування розпорядження міської влади про демонтаж його літнього майданчика. Обґрунтування та перспективи такого позову не важливі, головне - затягнути розгляд справи до пізньої осені. А, враховуючи те, що суди перевантажені справами, літо - сезон відпусток, а рішення суду можна оскаржити в апеляції, отже затягнути вирішення справи на півроку зовсім не складно. А там і перші холоди... І піврічна «оренда» міської землі обходиться підприємцю в 1700 грн плюс витрати на юриста», - пояснив Котягін.
Вихід
Як бачимо, результативно боротися із загромадженням тротуарів можна без змін законодавства. Це підтверджує і перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики, нардеп від ПР Володимир Вечерко. Він розповів Forum'у, що в Україні відсутній дієвий механізм щодо забезпечення контролю за дотриманням норм благоустрою територій, встановлених законодавством, а також існує проблема корупції в органах місцевого самоврядування (дозвільні органи). Це питання, вважає Вечерко, слід врегулювати шляхом внесення змін до чинного законодавства України в даній сфері або шляхом прийняття окремого підзаконного акта.
Також депутат переконаний, що варто посилити контроль над залученням до відповідальності суб'єктів господарської діяльності, які порушують норми благоустрою, і піднімати питання про бездіяльність чиновників, якщо воно того потребує. Також потрібно пам'ятати про те, що сьогодні зовсім не врегульовано питання щодо здійснення торгівлі з пересувних лотків і транспортних засобів, які розташовуються безпосередньо на тротуарах.
«Ми маємо намір вирішувати цю проблему комплексно, об'єднавши ці питання. Думаю, що на одному з найближчих засідань Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики ми з колегами обговоримо можливі шляхи вирішення проблем у цій сфері на законодавчому рівні», - запевнив парламентарій.
Розв'язка
Як бачимо, чинне законодавство регламентує порушене ForUm’ом питання лише частково. Змінити ситуацію може посилення відповідальності та наявність максимально прозорих і чітких правил отримання дозволів. Будемо сподіватися, що порядок все таки навести вдасться. Адже, як не крути, за літом приходить осінь, за осінню - зима. І тоді вже не тільки незадоволені громадяни поскаржаться на захаращені тротуари, але й комунальники, яким потрібно буде ухитритися розгребти снігові завали.
Юлія Артамощенко,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
591
