Євробаскет-2015: Україна продовжує приймати євротурніри

Проведення фінальної частини Євро-2012 дало Україні і досвід організації змагань подібного рівня, і цілу низку нових об'єктів - від стадіонів до аеропортів та готелів, і приплив іноземних туристів. Торішній чемпіонат став історією, і наступний великий міжнародний турнір, який прийме наша країна, - це Євробаскет-2015, що входить до п'ятірки найбільших спортивних подій світу. Київ виграв право провести турнір ще до Євро-2012, у кінці 2011 р. Девіз вітчизняної заявки - «Ми готові!», який покликаний вказувати на недавній досвід проведення футбольної першості.

Захід триватиме 20 днів, відбудеться 90 матчів, в яких змагатимуться 24 збірних.

 

Прогнозується, що його відвідає понад 1 млн уболівальників.

Експерти підтверджують, що досвід Євро-2012 має велике значення для організації масштабних змагань в країні і фактично ввів Україну до елітного списку держав, здатних організувати у себе такі спортивні події.

 

Так, президент федерації баскетболу України (ФБУ ) Олександр Волков, якого пам'ятають по «золотому» для збірної СРСР баскетбольному фіналу сеульської Олімпіади-88, зазначає ForUm`у, що «футбольний чемпіонат забезпечив нас хорошою основою для виграшу заявки на 2015 р. Ми склали враження на ФІБА (Міжнародна федерація баскетболу - Авт.): у деяких членів її Ради були сльози на очах. Нам треба остаточно викорінювати невпевненість в собі і сміливо подавати заявки на проведення таких турнірів».

 

Груповий етап першості пройде у Харкові, Одесі, Львові та Києві, півфінали - у Дніпропетровську і Донецьку, а фінал - знову у столиці.

 

Ще у 2012 р. Кабмін розробив Концепцію розвитку національної спортивної інфраструктури до Євробаскету-2015. Згідно з документом, під захід буде споруджено 6 нових арен, і всі вони вже будуються. Голова комітету Верховної Ради з транспорту і зв'язку Борис Колесніков уточнює нам, що у Львові, Одесі, Дніпропетровську і Харкові будуть споруджені арени на 6000 глядачів, у Донецьку - спортивний палац на 8-10 тис. чол., а Київ прийме фінал у залі на 16 тис. людей. «І все це приватні проекти. Роль держави - частково компенсувати відсотки по кредитах, що видаються на будівництво. Бізнес вносить не менше 25% вартості об'єкта, держбанки дають позики на 5 років, а держава платить з них відсотки. Такий наш досвід буде використовувати і московський ЦСКА при спорудженні свого майданчика в столиці Росії» , - говорить депутат.

 

Віце-прем'єр Олександр Вілкул підтверджує, що в концепцію змагання закладена модель державно-приватного партнерства (ДПП). За словами чиновника, приватні інвестори практично відразу зголосилися брати участь у проекті. «Загальна сума держфінансування підготовки до чемпіонату - 7 млрд грн. Приватні вкладення очікуються в розмірі 4,3 млрд грн, у т.ч. 25% - власні кошти інвесторів, решта - кредити під держгарантії. ДПП - це запорука потрійного контролю успішної роботи за проектами. Зазначу, що «приватники» будуватимуть не тільки всі 6 базових арен, а й нові термінальні комплекси в аеропортах Одеси і Дніпропетровська. Якщо ж говорити про державні гроші, то 3,4 млрд з 7 піде на нові злітно-посадкові смуги цих же аеродромів, 1,4 млрд - на розвиток інфраструктури у приймаючих містах, 1,1 млрд - на компенсації відсотків по кредитах, 782 млн - на створення тренувальних майданчиків для збірних (у Дніпропетровській, Харківській, Донецькій, Одеській і Львівській обл., а також 3 великі тренувальні комплекси в Криму, Карпатах та Києві), ще 200 млн - на реконструкцію Палацу спорту в столиці», - повідомляє віце-прем'єр.

А директор Євробаскету-2015 Маркіян Лубківський наголошує, що на його підготовку потрібно набагато менше бюджетних грошей, ніж у випадку Євро-2012 (яке коштувало скарбниці до $6 млрд) - адже «під футбол» вже реалізовані значні інфраструктурні проекти.

 

Волков додає, що криті арени, які будуть побудовані до турніру, - мультифункціональні, їх можна використовувати для більш ніж 100 спортивних дисциплін, плюс для концертів, бізнес-форумів, виставок. Фахівець упевнений: «Такий майданчик не простоюватиме ні в Харкові, ні в Одесі, ні в Дніпропетровську. Як показує досвід наших сусідів - РФ, Литви, такі об'єкти дуже затребувані і після закінчення великих заходів. З досвіду Європи та Америки, завантаження таких залів можливе до 280 днів у році». Тренувальні майданчики також будуть універсальними: тут можна буде проводити тренування не тільки з баскетболу, а й волейболу, гандболу, тенісу, міні-футболу і т.д. Крім того, після закінчення Євробаскету-2015 на основі тренувальних баз будуть створені дитячо-юнацькі спортивні школи європейського рівня.

Отже, підготовка до європершості вже стає помітним економічним стимулом для країни. Адже буде створено не менше 100 тис. нових робочих місць, а для обслуговування нової спортивної інфраструктури ще 10 тис. Для посилення цього ефекту в кінці літа Кабмін вніс у ВР законопроект №3124 про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування земельних ділянок, виділених під будівництво об'єктів для підготовки та проведення в Україні фінального турніру чемпіонату Європи 2015 р. з баскетболу. Передбачається звільнити від земельного податку державні та комунальні підприємства, які є замовниками будівництва інфраструктури змагань за рахунок держкоштів, за відповідні земельні ділянки на період такого будівництва. Колесніков вважає, що це дозволить скоротити витрати держави і більш раціонально використовувати держкошти.

 

Вілкул же нещодавно сказав, що проведення таких змагань підвищує інтерес не тільки до баскетболу, а й взагалі до спорту. На його думку, єврочемпіонат зробить помітний внесок у розвиток спорту в країні, зміцнить її імідж як надійного і перспективного партнера. З цим згоден і Волков: «Чудово, що ми навчилися проводити турніри такого масштабу. Вони викликають величезний інтерес населення і, що особливо важливо, дітей та молоді. До того ж всі ці стадіони, зали, майданчики залишаються для спортивних потреб населення. Радянська спортивна інфраструктура вже в минулому, треба створювати нову, сучасну».

Свого роду репетицією майбутнього турніру став юнацький (вік 16 років) Євробаскет-2013, який нещодавно пройшов на українській землі у складі 16 команд. Так, генсек «ФІБА Європа» Каміл Новак згоден, що Євробаскет-2013 U16 став важливим підготовчим кроком до 2015 р. «Рівень організації першості в Києві був дуже високий. Тепер планка для майбутніх організаторів U16 високо піднята, в першу чергу завдяки ФБУ і особисто віце-прем'єр-міністру Олександру Вілкулу. Ви дуже добре використали досвід Євро-2012», - акцентує Новак. З ним солідарний Волков, який звертає увагу на величезний потенціал країни у проведенні таких заходів.

Отже, Україна цілком може претендувати і на проведення зимової Олімпіади-2022, для чого створено окремий Нацпроект «Олімпійська надія». Лубківський констатує, що сам факт оголошення таких амбіцій притягує інтерес інвесторів до Карпат, де можуть бути організовані Ігри. Адже за рахунок цього вже зараз з'являється можливість додатково розвивати туризм та інфраструктуру в західних областях.

Згодом можуть послідувати літні олімпіади, і футбольний ЧС, для якого є велика частина інфраструктури. А такі серйозні проекти, як відомо, впливають на всю економіку. Так, 1 млрд грн, інвестованих у подібний захід, приносить 500 млн грн доходу держбюджету за рахунок споживання металу та будматеріалів, а також будівельної техніки та іншого обладнання. Наша країна реально здатна проводити у себе найбільші світові змагання, і може за рахунок цього розвиватися як економічно, так і спортивно.