Вундеркінд ціною здоров'я: Як захистити дитину від перевантажень?

Іноді сучасні батьки намагаються виховати своє чадо вундеркіндом, відправляючи його на величезну кількість гуртків, курсів або спортивних секцій. Уявити тільки такий розклад: у понеділок - на танці та англійську, у вівторок - в музичну школу, у середу - в модельне агентство або на гурток технічного моделювання, у четвер - знову англійська, танці або боротьба, а в п'ятницю - спортивна секція. Але ж крім цього дитина ще й ходить до школи, виконує певні завдання, а потім ще і вдома береться за уроки. Здається, що навіть не кожному дорослому під силу витримати такий розпорядок. І все таки, для багатьох дітей подібний розклад стає нормою.

Фахівці зазначають, що в такому підході є свої як позитивні, так і негативні сторони. Потрібно тільки пам'ятати два основні закони: дитині повинно подобатися те, чим вона займається, і ці заняття не повинні «вичавлювати» з неї всі сили. Підхід до формування розпорядку робочого тижня для кожного школяра індивідуальний.

 

Як батькам визначити, куди відправити свою дитину після занять у школі і не перегнути палицю з різноманітністю гуртків, розбирався ForUm.

Медпункт

 

Відправляючи дитину в секції і на гуртки, необхідно зважити всі «за» і « проти». Адже від того, наскільки сильною буде завантаженість, залежить не лише її фізичне, а й психічне здоров'я.

 

Педіатр Ганна Горбань зазначає: «Якщо подивитися на цивілізовані суспільства, то чим більше йде розвиток інтелекту, чим вище стають навчальні або педагогічні навантаження, тим частіше людині потрібен психолог. Тому що це стрес для організму. Освіта - це чудово, наші освітні можливості зростають, але виникає маса психологічних проблем».

 

Що стосується фізичного здоров'я, то у Міністерстві охорони здоров'я України окремої статистики про летальні випадки з дітьми через надмірні навантаження під час додаткових занять не ведуть. Тому оцінити ризики для здоров'я в даній ситуації досить складно. Разом з тим педіатр каже, що запобігти небажаним наслідкам можна. Все, що необхідно зробити батькам, - організувати похід у поліклініку для проходження медогляду, після якого з'явиться можливість оцінити і стан здоров'я дитини, і те, яке навантаження їй під силу.

Кабінет психолога

У цілому ж, за словами директора Міжнародного гуманітарного центру «Розрада», кандидата психологічних наук Валентини Бондаровської, надмірне навантаження на дитину призводить до перевтоми, нервозності і поганого сну. «Крім того, виходить так, що дитина фактично позбавлена свого власного життя. У неї немає часу для вибору справ, які їй насправді до душі, для реалізації своїх проектів. Вона весь час знаходиться під контролем цих нескінченних занять. Калейдоскоп думок, рухів і вимог. Це непосильно. А головне, що це збіднює її внутрішній світ і створює, як не дивно, погані умови для її розвитку», - каже фахівець.

На її думку, дитина в позаурочний час може займатися не більш ніж у двох напрямах. Наприклад, англійською та малюванням. Сюди можна додати також заняття спортом: біг, плавання та ін. «А те, що дитина по два-три рази на день вчить декілька мов, є перевантаженням для неї. У результаті вона не знає нічого. Всі заняття повинні відповідати інтересам і фізичним можливостям школяра. Вони не повинні призводити до виснаження ресурсів організму дитини. Таке виснаження веде навіть до загибелі людей. Не можна думати, що у дітей невичерпні енергетичні, фізичні та інтелектуальні ресурси. Потрібно знати і відчувати свою дитину», - говорить Бондаровська.

Психолог Валентина Єфімова зазначає, що до вибору гуртків необхідно підходити з такої позиції, щоб дитина мала право на змінний вид діяльності. «Якщо у неї було сім уроків, до того ж потрібно виконати домашнє завдання, а вчителі, на жаль, грішать тим, що задають багато уроків, то, звичайно, ще дві години занять англійською - це важко. Тому, якщо у неї в суботу немає шкільних занять, можна цього дня зайнятися англійською. Приблизно пару годин, але не більше. Якщо дитина навчається у спортивній школі і у неї великі фізичні навантаження, то їй замість відпочинку рекомендуються інтелектуальні заняття. Це може бути іноземна мова, програмування і т.д. Тобто питання в тому, щоб дитина не займалася тривалий час однією і тією ж справою. Потрібно пам'ятати головну заповідь: найкращий відпочинок - це зміна виду діяльності», - говорить психолог.

 
Разом з тим вона зазначає, що сьогодні існує хибне уявлення про те, як можна перевантажити дітей. «Дорослі люди чомусь вважають, що якщо дитина має різноманітні види діяльності, то це неодмінно має її втомлювати. Насправді все навпаки. Діти повинні мати різноманітні види діяльності. Саме це розмаїття дає можливість їм відпочити від попередніх занять. Адже відсидіти за партою навіть не 7, а 4 уроки - надзвичайно втомлює. Це навантаження не тільки на тіло дитини, але і на її психіку. Досить складно протягом тривалого часу виконувати одноманітну роботу», - резюмує експерт, додаючи, що в таких випадках додаткові заняття не тільки не можуть бути тягарем, вони просто необхідні.

 

Незважаючи на те, що позиції експертів дещо відрізняються, вони єдині в тому, що на всі гуртки дитина повинна ходити по своїй добрій волі, а не тому, що батьки хочуть виховати її Малевичем, Моцартом чи Ейнштейном. Але це не говорить про те, що тата й мами мають абстрагуватися. Просто слід пам'ятати, що «примусити» і «запропонувати» дитині ходити в музичну школу або на танці - це дві різні речі.

«Батьки повинні запропонувати дитині кілька видів діяльності, а та може вже вибирати, що їй до вподоби», - каже Валентина Єфімова. За її словами, потрібно порадити вид діяльності школяру в залежності від його нервової системи, психіки. «Скажімо, якщо дитина дуже активна, то їй краще запропонувати більш тихі заняття, під час яких вона зможе заспокоїтися, відпочити. Це може бути в'язання, вишивання, макраме, крій та шиття. Якщо ж дитина некомунікабельна і їй важко знаходити спільну мову зі своїми однолітками, їй можна запропонувати зайнятися командними видами спорту: волейболом, футболом і т.д. Вона буде взаємодіяти з товаришами, що посприяє розвиткові її комунікативних навичок, принесе їй задоволення і допоможе знаходити себе в суспільстві», - рекомендує фахівець.

 

Часто виходить так, що дитина через постійні настанови, куди їй іти і чим займатися, просто втрачає інтерес до будь-яких занять. «До нас приводять дітей і кажуть, що вони нічим не цікавляться. А коли їм цікавитися, якщо вони самі собі навіть книгу не обрали? У нас зараз діти позбавлені будь-якої ініціативи, а дорослі вважають, що вони краще знають, як їх розвивати. У результаті ростуть пасивні і протестні люди», - каже Валентина Бондаровська.

 
Для прикладу вона наводить ситуацію, коли дівчинка у сьомому класі заявила матері, що більше не може жити за її правилами і йде з дому. «Мама платила величезні гроші психотерапевтам, шукала вихід, зрештою, іммігрувала. На це довелося витратити довгі роки і величезні зусилля. Але їх можна було б уникнути, якби вона свого часу по-іншому поставилася до дитини. Діти повстають, виснажуються і нічим не цікавляться або впадають в депресію. Є маса варіантів протесту проти такого найжорстокішого контролю і нав'язування» , - стверджує експерт.

Часом вони можуть протестувати навіть проти власних бажань. Наприклад, якщо дитині буде подобатися те, чим вона займається, а батьки стануть нав'язливо нагадувати про те, що їй потрібно йти на ці заняття, вона з простої впертості може відмовитися від них. «У підлітків таке буває. Для того щоб сказати: «Я буду займатися не тим, що ви мені пропонуєте, а тим, чим я сам захочу», - каже Валентина Єфімова.

 
Дошка рекомендацій

Визначити, що дитину щось турбує і у неї великі нервові перевантаження, які виникли в результаті неправильно сформованого розпорядку, досить просто. Насамперед, серйозними показниками здоров'я є її сон і апетит. «Якщо дитина прокидається на зім'ятому ліжку, умовно кажучи, з ногами на подушці, - у неї поганий сон. І це вже перший показник того, що у чада великі нервові перевантаження», - каже Валентина Єфімова. Другим сигналом є поганий апетит. «Це означає, що дитина перебуває в пригніченому стані. Можливо, вона занадто багато сидить, займається тими видами діяльності, які не приносять їй радості» , - зазначає психолог. Третій фактор - це дратівливість, швидка стомлюваність дитини.

За словами директора Міжнародного гуманітарного центру «Розрада», бажано, щоб у дитини щодня було хоча б дві години, під час яких вона була б надана сама собі. Іншими словами, сама б вирішувала, що їй робити: читати, малювати, чи писати вірші.

Батькам у цей момент важливо просто підтримати дитину в її виборі заняття, підказати, якщо щось не виходить, дати їй можливість йти сходами вгору, долаючи перешкоди, і бути щасливим від того, що у неї щось виходить у напрямі, який її цікавить.