На жаль, Україна поки не може похвалитися серйозними поліпшеннями в інвестиційному кліматі. Не можна сказати, що реформи і позитивні зміни зовсім не відбуваються, але ми все ніяк не підемо з передостанніх позицій країн, у які інвестор не поспішає вкладати капітал.
Багато експертів впевнені, що ґрунтовним поштовхом для вітчизняного бізнесу стане створення зони вільної торгівлі з Європейським союзом. Європейські правила не тільки залишать найсильніших гравців на ринку, підвищать якість продукції і послуг, але і посприяють змінам у законодавстві країни, ліквідації корупції, дотриманні прав і свобод людини.
Про ризики і вигоди створення ЗВТ з Євросоюзом, інвестиційну привабливість України та конкурентоспроможність вітчизняної продукції ForUm розпитав у досить молодої, але вже успішної жінки - директора Європейської Бізнес-асоціації Анни Дерев'янко.
- Зараз багато говорять про вигоди європейського вибору для України. Як Ви оцінюєте можливе підписання Угоди про асоціацію?
- Угода про асоціацію дасть позитивний поштовх, тому що бізнес зрозуміє, до чого прагнути, з'явиться очікування, що завдяки цій угоді йому зможуть поліпшити регуляторне середовище, оскільки в ньому закладено багато позитивних речей.
- Ви згодні з тим, що в Угоді про асоціацію зацікавлена не тільки Україна, але і Євросоюз?
- У будь-якому контракті, який укладається між двома суб'єктами, є вигода, причому як для однієї, так і для іншої сторони. Взагалі, угоду тільки тоді можна назвати успішною, коли певні поліпшення отримують обидві сторони. Питання у тому, наскільки істотна ця вигода для одного й іншого?
- Для Європейського союзу ринок України відкривається відразу після підписання Угоди, а нам ще довго доведеться доводити, що ми гідні і відповідаємо всім стандартам. Виходить, ми у менш вигідному становищі?
- Це не зовсім так. Європейський бізнес і без Асоціації працює в Україні, причому давно. Більше того, ті компанії, які вже працюють на ринку, будуть конкурентами новачкам, тобто бізнесу, який потенційно прийде до нас після створення зони вільної торгівлі. Тут питання навіть не у тому, українська це компанія чи європейська, це питання конкурентоспроможності тих, хто працює в нашій країні.
Можливо, на перших порах Асоціація дасть більше привілеїв країнам ЄС. З іншого боку, українські підприємці повинні розуміти, що якщо вони не будуть працювати над підвищенням своєї конкурентоспроможності, якщо вони не запровадять у своє виробництво технологічні інновації, вони не зможуть вийти на міжнародний ринок.
- На якому етапі щодо готовності вийти на міжнародні ринки Україна зараз?
- Зараз Україна повинна навчитися продавати якісний продукт, отримувати гроші за свою продукцію, нам треба буде багато чого змінити, зрозуміти економічну модель роботи компаній у нових умовах. Я б не боялася Асоціації з ЄС як вогню, і зовсім не можу назвати цю Угоду мінусом для української економіки. Пам'ятаєте, коли Україна вступала до СОТ, нам говорили, що всілякі компанії завалять українську продукцію. Але ніхто ж український бізнес не пригнічував, працюємо, як і працювали. У цілому підписання угоди про зону вільної торгівлі - це сигнал для багатьох гравців у світі. Якщо ЄС підписав таку угоду, значить, він довіряє країні, значить, у цій країні думають про те, щоб поліпшити регуляторне поле. Тут дуже багато залежить від влади, від уряду, які повинні зацікавити інвесторів або, принаймні, дати позитивний сигнал. Ми повинні розуміти, що Асоціація - це вудка, яку нам дадуть, а вже спіймаємо ми рибку чи ні, залежить від нас. Зауважте, я не зводжу все до вихваляння угоди, а визнаю, що у короткостроковій перспективі у ЄС буде більше вигоди. Але акцент варто робити на тому, що у довгостроковій перспективі ми також отримуємо багато плюсів, зокрема, європейські цінності: прозорість бізнесу, рівні умови, захист прав людини. Повірте, якщо правильно створити інвестиційний клімат, вишикується черга зарубіжних компаній, які бажають працювати в Україні. Більше того, якщо буде створений баланс не тільки для бізнесу, але і правове поле, незалежна судова влада, стануть дотримуватися прав людини, до нас прийде локальний підприємець.
Ще ми не вміємо правильно оцінювати свої можливості. Візьмемо, наприклад, Ізраїль - земля, на якій, образно кажучи, нічого не росте, там зробили упор на науку і за допомогою високих технологій домоглися того, що в українських супермаркетах продаються ізраїльські продукти, і ми їх купуємо, адже вони дешевші. Хіба не парадокс? Україна - це безцінні землі, чому ж ми не використовуємо їх за призначенням? Не варто прагнути до того, щоб стати житницею Європи, краще бути супермаркетом, і не тільки для ЄС.
Нещодавно у мене була зустріч зі шведськими бізнесменами, і вони побачили позитив у тому, що в Україні немає серйозних дотацій сільськогосподарському сегменту. Це дозволяє нашій продукції бути конкурентоспроможною, поки інші сидять на дотаціях та фінансовій підтримці.
- Довгострокова перспектива - це ж поняття невизначене, за цей час наші підприємці, я зараз не кажу про великі компанії-монополісти, не зникнуть зовсім?
- До нас прийде якісний продукт - виграє споживач, це вже плюс. Я нагадаю, що бізнесу в Україні і зараз, без усяких угод, нелегко, хіба буде гірше, якщо підприємці почнуть працювати у жорстких умовах конкуренції, але за правилами. Так, українським бізнесменам доведеться багато працювати, щоб вигравати, перегравати багатьох гравців європейського масштабу. Хоча не варто думати, що всі ключові гравці ЄС прийдуть до нас відразу після підписання угоди. Давайте погодимося, що на сьогоднішній день імідж України за межами країни не дуже позитивний і нам треба ще переконати інвестора прийти і вкласти свій капітал.
Думаю, ми не зможемо стримати потік якісної продукції, він буде і без зони вільної торгівлі. А який інший вихід? Будувати авторитарну закриту економіку? Нехай не відразу, але в результаті ми отримаємо цінності, очищене регуляторне поле, прозорість, рівні умови ведення бізнесу, захист прав людини, у майбутньому вільне пересування країнами ЄС.
- Щоб цього досягти, потрібні зусилля тільки держави чи це комплексна робота бізнесу і влади?
- Ми всі в одному човні: і бізнес, і влада на міжнародній арені - це одне ціле. У будь-якому разі імідж України впливає на бізнес і навпаки.
- А наша влада розуміє, що бізнесу необхідно допомагати, а не перешкоджати?
- У нас звикли тільки критикувати, і в більшості випадків це дійсно необхідно, але потрібно бачити і позитив.
Нам здається, що у державі нічого не відбувається, реформи йдуть дуже повільно і все стоїть на місці. Але якщо ми перенесемося з нашої країни і поспостерігаємо з боку, то побачимо, як багато змінилося. Це можна помітити не тільки на прикладі Києва, а й інших регіонів. Я не можу сказати, що влада нічого не робить для поліпшення ситуації. Інше питання, що темп змін повинен бути інтенсивнішим, тоді ми зможемо швидше скористатися всіма перевагами сприятливого інвестиційного клімату.
Думаю, процес, коли створюються рівні умови для бізнесу, не може бути легким. Необхідно розуміти, що ось так, в один день, дива не станеться.
Навіть якщо Асоціація з ЄС буде підписана, нам потрібно ще багато зробити, наприклад, провести реформи судової системи, багато чого вивернути навиворіт, ліквідувати корупцію. В іншому разі ми отримаємо тільки галас, багато заяв і ніяких реальних змін.
- Яка основна перешкода стоїть перед інвесторами, які хочуть працювати в Україні?
- Європейські інвестори не можуть відстояти свої права в українських судах і втрачають інтерес до інвестування в економіку країни. Так, у нас є позитивні тенденції, але є і серйозні системні проблеми, до яких належить і вибіркове судочинство, і корупція. Іноземних інвесторів турбують також ігнорування прав бізнесу, адміністративний тиск на підприємців з боку чиновників, недосконалість управління та адміністративної системи країни у галузі ведення бізнесу тощо.
- Незважаючи на всі ці мінуси, які компанії Євросоюзу прийдуть на український ринок насамперед?
- Що значить «прийдуть»? Адже в Україні багато компаній вже працюють, їм не потрібна зона вільної торгівлі. Навіть якщо Україна не підпише Угоду про асоціацію, інвестиції зможуть прийти в країну. Ну, не у митах справа, ці 2-5% серйозної погоди для великого бізнесу не роблять. На рішення бізнесменів, прийти в країну чи не прийти, впливають питання, про які ми говорили вище: корупція, верховенство права, відсутність бюрократії. Багато аграрних компаній працюють в Україні без мит і створення ЗВТ.
- Але все-таки спрощені правила роботи дозволять прийти новим гравцям...
- Якщо вже прогнозувати, то в першу чергу це буде аграрний бізнес. Прийдуть також інфраструктурні компанії, енергетичні компанії.
- Фінансовий сектор якось зміниться? Наприклад, нещодавно парламент дав дозвіл міжнародним фінансовим організаціям видавати кредити у гривнях, виходить, буде пряма конкуренція українським банкам...
- Боятися конкуренції - це заздалегідь визнавати свою слабкість. Я вже говорила, якщо ми закриємося від усіх, економіці це мало чим допоможе. Хочете бути кращими - будьте, так у будь-якому секторі. Звичайно, у міжнародного фінансового сектора більше можливостей, але українські банки теж можуть працювати так, щоб ризики всередині країни падали, відсотки були низькими, а кредитування розвивалося і т.д.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом