Куди веде «Програма активізації»?

Наприкінці березня Кабмін затвердив програму активізації розвитку економіки на 2013-14 рр. Загальний кошторис Програми - 382 млрд грн, у т.ч. 209 млрд повинно бути освоєно вже цього року. Крім того, близько 195 млрд грн із сукупного обсягу капіталовкладень намічено залучити в приватних інвесторів, що стало б прекрасним позитивним прикладом розвитку державно-приватного партнерства (ДПП), про який останнім часом активно говорять зверху.

З соціальним акцентом

Проект ставить досить амбітні цілі. Так, вже цього року зростання ВВП має прискоритися як мінімум до 2,5%, а у 2014 - до 3-4%. За словами директора департаменту стратегічного планування розвитку економіки Мінекономрозвитку України Євгена Олєйнікова, ці показники повинні стати основним ефектом Програми. Уряд розраховує, що її виконання дасть імпульс розвитку пріоритетних сфер економіки, допоможе позитивним структурним зрушенням, а також диверсифікації та скороченню енергоємності виробництва.

Однією з важливих особливостей нового плану є активне залучення банків до фінансування пріоритетних інвестпроектів, спрямованих на імпортозаміщення та підвищення енергоефективності. Причому банки повинні стати серйозним фільтром при відборі проектів, яким надаватиметься держпідтримка (у вигляді гарантій за кредитами або компенсації відсоткової ставки) і відповідатимуть за цільове використання виділених коштів. У цілому Кабмін очікує, що Програма сприятиме утриманню базової інфляції в оптимальних межах 5-6%, дефіциту держбюджету-2013 - у розмірі 3,2% ВВП; рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет у поточному році повинен скласти 29,5%, а прямий держборг - не перевищити 30,6% ВВП. Прем'єр Микола Азаров уточнює, що реалізація Програми дозволить наростити випуск експортоорієнтованої продукції у 2013 р. приблизно на $3 млрд і потім розвинути цей успіх далі.

Зазначимо, що у нового національного плану 5 ключових пріоритетів, а саме: підвищення конкурентоспроможності економіки, поліпшення інвестклімату, підтримка вітчизняного товаровиробника, розвиток високотехнологічних секторів, структурні реформи і нарощування експорту. Основою для просування по всіх цих напрямах називається макроекономічна стабільність, «без якої неможливо забезпечити сталий розвиток».

У зв'язку з цим глава Мінекономрозвитку Ігор Прасолов підтверджує, що у 2012 р. в українській економіці відбувалися непрості процеси. Вони були викликані негативними факторами як внутрішнього, так і зовнішнього походження, пов'язаними зі світовою економічною кризою. «Але ми вчилися, і навчилися правильним економічним урокам навіть у непрості для нас моменти, - упевнений міністр. - Уряду України необхідно вивести національну економіку з цієї складної ситуації на якісно новий рівень, щоб вона була стійкою і сильною. Визначальне значення при цьому матимуть не цифри зростання, але перш за все структура і якість економіки, формування нової ідеології економічних відносин. А також те, як саме відіб'ються реформи на добробуті наших громадян. Саме тому Програма пріоритетно спрямована на підвищення соціальних стандартів для громадян, на створення нових робочих місць. Вона переакцентує політику модернізації країни на більш рішучі структурні зрушення, причому упор зроблений на галузі, які найшвидше окупаються».

Говорять експерти

З цього приводу директор департаменту Нацбанку з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку Олександр Дубихвіст зауважує, що в документ закладені вельми позитивні моменти. На думку фінансиста, це в першу чергу фінансування саме рентабельних проектів: «Передбачається, що кошти будуть йти або на самоокупні проекти, або на ті, які будуть знижувати навантаження на держбюджет, а такі проекти буде цікаво кредитувати будь-якому банку. Також у Програмі закладено механізм компенсації процентних ставок, що робить проекти цікавішими і рентабельнішими, і зрештою дасть потужний поштовх підтримки банківського кредитування».

Олєйніков додає, що в Програмі прописана і фінансова реалістичність, і покрокова деталізація. «Це чи не перша за час незалежності програма розвитку, яка дуже жорстко підходить до реалістичності фінансування. Документ спирається на зважену оцінку ресурсу, який може бути виділений з держбюджету або притягнутий у приватного сектора під держгарантії», - говорить економіст. З цим згоден і перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. За його оцінкою, при збереженні темпів зростання економіки, закладених у держбюджет-2013, проблем з фінансуванням Програми бути не повинно.

Підкреслимо, що головним інструментом залучення ресурсів визначено не пряме держфінансування, а державні гарантії. Загалом експерти сходяться в тому, що кошторис Програми цілком реалістичний. Так, за словами виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, цілком можна розраховувати на виконання заявлених планів. «Правда, для цього потрібна більш активна робота з ДПП. Взагалі, ця Програма - потрібний документ. Вона необхідна і для того, щоб можна було переглянути держбюджет уже за підсумками І кварталу, і готувати бюджет на 2014 р., тобто вписувати економічну політику Кабміну в одну концепцію. І добре, що у нього начебто є розуміння: можна скільки завгодно битися за різними секторальними напрямами, але без вирішення проблем, пов'язаних з лібералізацією економіки, з поліпшенням бізнес-клімату, інвестиційного клімату, бажаного ефекту все одно не домогтися, - зазначає фахівець. - Що стосується механізмів підтримки, позитивна спроба Кабміну концептуально зрушиться убік того, що кредити або будь-який інший ресурс, що виділяється в «реальний сектор», потрібно повертати. Це крок, який повинен вітатися платниками податків, тому що це вже не проста роздача грошей».

Як вважають у Мінекономрозвитку, розробники не виділяли пріоритетних галузей - це визначить сам бізнес. «Ми лише розділили галузі на ті, які можуть дати дуже швидкий ефект (скажімо, АПК), ті, що потребують модернізації (металургія), і ті, які сьогодні не дуже цікаві бізнесу, але вагомо впливають на економіку (приклад - ЖКГ та об'єкти інфраструктури). Підходи до їх розвитку, звичайно, відрізняються», - розповів Олєйніков. А президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко уточнює, що акценти у Програмі розставлені вірно, є хороший потенціал і з будівництва, і з АПК, харчопрому, та ін.

Якщо брати по галузях

Що ж може дати нова стратегія конкретним галузям? Почнемо з гірничо-металургійного комплексу (ГМК) як провідного бюджетоутворюючого сектора. Металурги отримають держгарантії на 10 млрд грн і звільнення від ввізного мита при імпорті обладнання та комплектуючих до нього, які не виготовляються в Україні й імпортуються з метою технічного переозброєння виробництва. Крім загальних стратегічних напрямів, передбачена і підтримка конкретних компаній (держгарантії). Так, на новий ливарно-прокатний комплекс підприємства «Донецьксталь» призначено 9 млрд грн, на будівництво ІІ черги електросталеплавильного комплексу «Інтерпайп Сталь» - 1,54 млрд грн, на створення нових трубних потужностей на заводі «Інтерпайп Ніко Тьюб» - 750 млн грн, на формування потужностей з випуску сталевого і чавунного литва на сумському заводі «Насосенергомаш» - 120 млн грн.

Про серйозність намірів щодо підтримки ГМК свідчить і березнева заява Президента Віктора Януковича про те, що поточні проблеми цієї галузі неможливо вирішити без допомоги держави. «І така допомога буде надана. Дамо поштовх розвитку комплексу, знайдемо рецепти, як це зробити. За моїм дорученням створена дуже серйозна робоча група... У 1998 р. я готував відомий економічний експеримент у ГМК, який підняв галузь на ноги, і у 2013-му потрібно знову допомогти їй боротися за успіх у цьому конкурентному світі. Утримаємо ГМК - утримаємо всю економіку», - сказав Президент, уточнивши, що послаблення для металургів торкнуться тарифів на електроенергію, газ, на залізничні перевезення.

Якщо ж говорити про машинобудування, то воно віднесено Програмою до числа високотехнологічних галузей, куди в цілому планується залучити 44 млрд грн (у т.ч. з держбюджету - всього 1,8 млрд). Так, авіапром буде стимулюватися за допомогою закупівлі вітчизняних літаків лізинговими структурами з використанням зниженої ставки кредитування (на рівні облікової ставки в 2%). Для ракетно-космічної сфери прописано 11,8 млрд грн, а на розвиток імпортозамінних виробництв сільгосптехніки - 5 млрд грн під держгарантії і ще 700 млн на забезпечення пільговими кредитами.

Далі, на будівництво, реконструкцію і ремонт автодоріг має бути спрямовано 68,9 млрд грн (і знову це переважно не бюджетні кошти). У рамках розвитку залізничного транспорту передбачається придбання вантажних і пасажирських вагонів внутрішнього виробництва майже на 20 млрд грн. А на розвиток аеропортів - в Одесі, Дніпропетровську, Сімферополі, Луганську, Севастополі, Києві - і плюс цією ж статтею на перспективні проекти в Одеському, Феодосійському, Іллічівському, Південному морських портах направлять 11,6 млрд грн. Трохи менше повинен отримати і сектор громадського транспорту - 11,2 млрд грн.

На житлове будівництво відводиться 32,3 млрд грн. Для забезпечення країни житлом на умовах оренди з подальшим викупом намічено «влити» 6,6 млрд грн з різних джерел - це покликано дати житлоплощу для 20 тис. сімей, а на здешевлення вартості іпотечних кредитів передбачено 4,7 млрд грн. Крім цього, ЖКГ має отримати ще 25,39 млрд грн.

Чималу увагу приділено і АПК, куди планується залучити близько 30 млрд грн. Серед запропонованих заходів - підтримка покупки агротехніки виробництва України (за рахунок лізингу та компенсації частини ставок за кредитами); будівництво та реконструкція тваринницьких і тепличних комплексів; закладка молодих садів, виноградників та ягідників; розвиток обслуговуючої, виробничої сільгоспкооперації і т.д. Тут також важливо забезпечити доступ до ресурсів для малих і середніх господарств, а не тільки для великих, акцентує Охріменко.

Нарешті, на прогрес електроенергетики має піти 28,6 млрд грн, а на заходи з енергоефективності (зменшення енергоємності ВВП, включаючи заміщення традиційних палив відновлюваними та ін. альтернативними енергоресурсами) - 67,3 млрд грн.

Отже, країна отримала масштабний і досить продуманий план розвитку. Але це не означає, що у неї немає недоліків. Аналітики вважають, що можна було б краще виписати механізми поліпшення бізнес-клімату, плюс визначити пріоритети розвитку не тільки по галузях, але і за видами діяльності. Однак загалом можна погодитися з економістами, що при грамотному і відповідальному підході Програма здатна дати вагомий імпульс економіці. Останнім часом Кабмін виявляє схильність до такого підходу, а значить - будемо сподіватися на краще.

Андрій Боярунець,