Ви справно оплачуєте комунальні послуги, але одного разу взимку, повернувшись додому з роботи, виявляєте, що ваші батареї – крижані. Або намагаєтеся помити руки, а із крана не тече гаряча вода. Або взагалі немає ніякої води. Знайома ситуація? Ще б пак! Адже у Києві щорічно стається понад 6 тис. серйозних аварій у водопровідних системах, близько 7 тис. – на тепломережах і близько сотні – у міській каналізації.
Перша і найголовніша причина поломок і аварій – ветхість і зношеність труб, якими в наші будинки надходить вода. Половина всіх київських тепломереж і систем гарячого водопостачання вичерпали нормативний термін експлуатації, тобто їм більше 25 років. При їхньому використанні втрачається до 60% тепла, іншими словами, ми платимо за обігрів вулиць.
Через брак коштів водопровідні системи у випадку аварії найчастіше не перекладають, а латають накладними муфтами, повідомили ForUm'у у прес-службі «Київводоканалу». Наприклад, ось так «варять» іржаві діряві труби.
Журналісти ForUm’y подивилися, як лагодять труби в одному із дворів Шевченківського району Києва. Слюсарі у помаранчевих робах спочатку відрами вичерпують зайву воду із люка...
Також останнім часом почастішали випадки, коли мешканці приватних будинків самовільно прокладають каналізацію, не звертаючи уваги на те, що поруч може бути водопровід. Таке сусідство інколи закінчується плачевно – порив однієї труби призводить до аварії на іншій, до змішання чистої води і стоків.
Немає грошей – немає води
У 2012 році фахівці ПАТ «Київенерго» замінили більше 80 кілометрів систем опалення та гарячого водопостачання. Але, за підрахунками експертів самої компанії, щоб уникнути частих аварій та відключення опалення у холоди, щорічно потрібно міняти вдвічі більше труб. У прес-службі «Київенерго» ForUm'у розповіли, як у 2011 році компанія ECHI (Energieconsulting Heidelberg International, Німеччина) виконала технічний аудит столичних теплових мереж. За висновком експертів, у Києві потрібно замінити близько 60% трубопроводів. Орієнтовні витрати на реалізацію цих заходів – 10,1 млрд грн.
У свою чергу, ПАТ «Київводоканал» за 2010 рік переклав 10,7 кілометра водопроводу, в 2011-му – 11,2 кілометра, у 2012-му – понад 9 кілометрів. Тоді як на балансі даної установи перебуває 4 тис. кілометрів водопровідних труб, які потребують ремонту, і ще 3 тис. кілометрів застарілих каналізаційних систем. Для того щоб модернізувати всі об'єкти, які перебувають на балансі ПАТ, необхідно близько 15 млрд грн.
Звідки ж брати гроші? На офіційний запит ForUm’y у КМДА відрапортували: на 2012 рік для виконання проектних та будівельно-монтажних робіт на водогонах та каналізації із бюджету було спрямовано 22,7 млн грн. У 2013 р. витрати на дані цілі, можливо, і будуть збільшуватися, але як – депутати вирішать під час коригування міського бюджету на поточний рік.
При цьому нас запевнили: відповідальність за експлуатацію, реконструкцію та ремонт об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства, так само, як і за тепломережі, несуть відповідно «Київводоканал» і «Київенерго». Мовляв, це зазначено у договорах, які були підписані з обома ПАТ.
А ось у прес-службах цих компаній нагадують: труби-то казенні. Тобто є комунальною власністю і належать місту. Отож, і гроші повинні виділятися із міського бюджету. «Але останні кілька років модернізація тепломереж відбувається тільки за рахунок нашої компанії, без участі бюджетних коштів. Зараз інвестиційні програми щодо модернізації тепломереж компанія складає, виходячи зі своїх власних фінансових можливостей. Однак масштабна і комплексна модернізація всієї системи теплопостачання столиці можлива лише за участі її власника, тобто територіальної громади міста», - заявляють у прес-службі «Київенерго». А у «Київводоканалі» вказують на те, що у тариф з водопостачання та водовідведення (3,18 грн за кубометр) не закладені ні капітальне будівництво, ні реконструкція об'єктів. Та й заборгованість житлового сектора перед ПАТ на сьогодні становить 780 млн грн.
Якщо послухати київську владу і підприємства, виходить, що ні чиновники, ні балансоутримувачі повною мірою не відповідальні за реконструкцію трубопроводів, які розвалюються, і перспективне будівництво нових об'єктів. Тим не менше, обидві сторони – київська влада і підприємства – все ж виділяють гроші на поточний ремонт і часткове перекладення труб. Правда, рівно стільки, щоб столиця не засохла і не замерзла.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
