Саміт «Україна-ЄС»: Поворот на краще?

Днями у Брюсселі відбувся черговий саміт «Україна-ЄС». Багато скептиків, які пророкували заходу то провал, то негативний тон, все таки змушені визнати, що все пройшло досить добре. Так, екс-глава вітчизняного МЗС Володимир Огризко зазначив ForUm`у: «Зустрічі на вищому рівні відбулися і тривали більше, ніж планувалося (2 години замість 20 хвилин), - це хороший знак. Це показник того, що співрозмовникам було про що поговорити, і сподівання на підписання Угоди про асоціацію справді є».

Почнемо з того, що Київ і Брюссель підписали спільну підсумкову заяву, яка містить 16 актуальних питань двосторонніх відносин. У ній обидві сторони підтвердили відданість підписанню договору про Асоціацію (включаючи поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі - ЗВТ), «як тільки будуть продемонстровані рішучі дії і відчутний прогрес у сферах, визначених під час попереднього саміту у 2011 р.», включаючи продовження реформ у рамках Порядку денного асоціації. Президент Європейської Ради Герман ван Ромпей запевнив, що зі свого боку ЄС готовий підписати Угоду про асоціацію ще навіть до саміту «Східного партнерства», який пройде у Вільнюсі у листопаді. «Це буде визнанням європейського вибору вашої країни, і у нас є історична можливість зробити ривок у наших відносинах. Я радий, що Україна висловила чіткі зобов'язання шукати можливості просуватися вперед у здійсненні реформ та просуванні демократичних цінностей. Ці зобов'язання також виражені Верховною Радою з ухваленням заяви про підтримку євроінтеграційних спрямувань. Зараз ми повинні перевести політичні заяви у конкретні результати, і я чекаю конкретних дій. Ми готові запропонувати вам допомогу в досягненні цієї мети. Ви не одні, Україна - вже член європейської родини», - сказав політик.

Прийняті й інші, не менш важливі документи. Так, Київ отримає на «завдання інтеграції» макрофінансову допомогу в розмірі до 610 млн євро, яка доповнить майбутню нову угоду з МВФ. І це дає сигнал про реальну перспективу домовитися з Фондом. У тексті обумовлено, що фінансова допомога буде надана, якщо українська сторона підпише договір з МВФ і виконає його вимоги. Гроші будуть виділятися протягом 2 років, повертати їх можна буде протягом 15 наступних років.

Також Брюссель документарно підкреслив надзвичайну важливість газотранспортної системи України для Євросоюзу і продовжить допомагати їй у модернізації ГТС як частини європейської енергосистеми. Це передбачає і підтримку в отриманні першої позики за проектом «Реконструкція лінійних споруд газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород (перша лінія)», і створення 3-стороннього газотранспортного консорціуму. «У такому класичному форматі невигідні для нашої країни домовленості стануть неможливими», - акцентує Огризко.
За словами глави Міненерговугілля Едуарда Ставицького, ЄС обіцяє вирішити питання про диверсифікацію постачання країни природним газом. «У нас є повна домовленість і чіткий спільний план, який ми виконаємо найближчим часом. Газ буде надходити з Угорщини, Словаччини, Польщі потенційним обсягом до 30 млрд. м3, що повністю задовольнило б наші імпортні потреби. Ціна такого газу відповідатиме котируванням спотових (короткострокових - Авт.) ринків», - уточнює міністр. Як відомо, Київ уже підписав з компанією RWE Supply & Trading (Німеччина) договір про постачання 5 млрд м3 газу.

Нарешті, сторони підписали меморандум про початок діалогу з питань бізнес-клімату. А ще Брюссель привітав успіхи України на шляху лібералізації візового режиму, зокрема, щодо першої фази Плану дій, і підтвердив, що розраховує на продовження діалогу. Президент Єврокомісії (ЄК) Жозе Мануель Баррозу висловив сподівання, що угода про подальше спрощення візового режиму набуде чинності до літа. Він запевнив, що в даному питанні ЄК готова працювати швидко й очікує від Києва третій звіт про виконання Плану дій, після чого може бути прийнято рішення про перехід до ІІ фази плану. Кабмін хотів встигнути прийняти всі відсутні закони І фази ще до недавнього саміту (див. також статтю «Шенгенські візи: коли буде простіше?»), але цьому завадило недавнє блокування ВР. Втім, поки що затримка несуттєва і її можна швидко надолужити, констатує політолог і економіст Віталій Кулик.

«Цікаво, що глава російського МЗС тут же висловив обурення зближенням Євросоюзу та України у візових питаннях, використавши для приводу угоду про безвізовий режим для власників службових біометричних паспортів. Москва такого бонусу не отримала, і це її дратує», - говорить експерт.

Треба ще попрацювати

Однак усе це не означає, що всі розбіжності усунуті і тепер залишається чекати підписання «асоціативної» угоди, європейського газу і т.д. Не дарма той же ван Ромпей підкреслив: «Ми чекаємо більшого і конкретнішого прогресу у виконанні умов, необхідних для підписання. Прогрес має бути забезпечений до травня. Певні кроки здійснені, але потрібно ще працювати щодо основних напрямів, включаючи європейські цінності, демократію, верховенство закону».

 

Політик повідомив, що закликав Президента Віктора Януковича зробити всі можливі кроки для виконання зобов'язань стосовно економічних і політичних реформ. А Баррозу знову попередив, що не можна бути одночасно в Митному союзі (МС) і в ЗВТ з ЄС.

З цього приводу Огризко зазначає, що Київ може і не виконувати всі вимоги Брюсселя до травня-2013, але повинен продемонструвати рух у правильному напрямку. «Втім, не бачу проблеми в тому, щоб прийняти той же виборчий кодекс, який вже готовий. …Або почати реформування прокуратури. Чому ж дано термін - саме до травня? А це технічний момент. Щоб підписати угоду про асоціацію у листопаді, єврочиновники повинні почати процедуру як мінімум у червні», - коментує дипломат.

Оптимістичні й інші традиційні критики євроінтеграційних зусиль вітчизняного МЗС. Наприклад, заступник гендиректора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що минулий саміт став важким, але успішним і для України, і для Європи. «Нагадаю, він був перенесений з 2012 р., і перший позитив у тому факті, що він відбувся. Очевидно, була непроста, але важлива розмова між лідерами Євросоюзу і українським Президентом. Думаю, що сторони залишилися задоволені обговореними питаннями, хоча поки що немає однакового розуміння всіх цілей, критеріїв і термінів їх досягнення, - вважає аналітик.

З подібними оцінками солідарний і керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, на думку якого, «по-перше, головне, що саміт відбувся, адже його перенесення подавалося як ознака кризи у відносинах з Європою. Брюссельська зустріч засвідчила, що обидві сторони зацікавлені в активному розвитку діалогу. Обговорювалося, як швидше й ефективніше зробити все для того, щоб включити «зелене світло» подальшим домовленостям з Євросоюзом. Шанси на це є достатньо високі, хоча часу залишилось небагато - 3 місяці».

А за оцінкою екс-міністра економіки Віктора Суслова, лютневим самітом зроблено рішучий крок у бік ЄС, який можна вважати навіть ризикованим. Справа в тому, продовжує фахівець, що МС залишається важливим торговельно-економічним партнером України, а Кремль не буде спокійно дивитися на її зміщення в бік Заходу.

Справді, якщо брати 2012 р., то на «євросоюзному» напрямку вітчизняний експорт товарів і послуг становив 20,9 млрд доларів, а в СНД - 31,3 млрд доларів. Але асоціація з Брюсселем не означає, що цей потік раптом візьме і зникне, заперечує Кулик. Росія багато в чому залежить від різних українських поставок, які залучає не через «доброту душевну», а через об'єктивні потреби. Так, з часом частину цього імпорту можна замінити, але це нешвидкий і непростий процес, особливо з урахуванням економічних зв'язків, що тривали не одне десятиріччя. «Тому грізні реляції Москви – багато в чому блеф, хоч вона й обіцяє захистити свої ринки в разі вступу Києва до ЗВТ з Євросоюзом. Це привід не стільки для зайвих побоювань, скільки для завчасної диверсифікації ринків збуту», - підсумовує Кулик.

Отже, договір про асоціацію цілком може бути підписаний на осінньому саміті у Вільнюсі, якщо не раніше (а потім почнеться ратифікація всіма країнами-членами ЄС). Це дозволить реально зміцнити і політичні, й економічні позиції України, послаблюючи і «газову» залежність від РФ, і зовнішньоторговельну прив'язку до сфери її впливу. А прості громадяни вже влітку можуть відчути спрощення візових процедур і відкрити для себе «трохи більше Європи».