Зимовий час – один із найскладніших періодів у житті риб. Під льодом починається тривала «полярна ніч» – сніг укриває кригу, не пропускаючи у підводне царство світло, а рослинність, яка залишилася з літа, починає гнити, виділяючи сірководень і вуглекислоту. Наприкінці січня – на початку лютого у риби настає справжній період задухи, коли через брак кисню вона гине у величезних кількостях.
Щороку Державне агентство рибного господарства України відстежує ситуацію у місцях можливого мору риби у зимовий період і проводить заходи щодо попередження цього явища. До таких акцій підключають керівництво та працівників Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Київській області («Київрибохорони»), рибалок-промисловиків і представників громадських організацій рибалок-любителів.
Як рятують рибу на Канівському водосховищі поблизу села Кийлів, спостерігав ForUm. Гирло річки Павлівка в акваторії Канівського водосховища – одне із проблемних місць для риби. Ці мальки загинули від браку кисню.
Заступник начальника «Київрибохорони» Олександр Кучеренко розповідає, що першим «під роздачу» потрапляє саме молодняк. «Момент замору настає, коли рівень кисню впаде нижче 3-х мг на літр, в основному, у періоди відлиги. Рослинність, яка була тут влітку, відмирає і починає гнити, через що рибі доводиться зовсім туго. Державне агентство рибного господарства регулярно проводить моніторинг температури води і вмісту в ній кисню. Такі місця знаходять і намагаються рибу врятувати. В основному, ми виїжджаємо на малі водойми, які відрізані взимку від водосховища у зв'язку зі спуском води. Взимку риба страждає скрізь, але у порівнянні з Канівським водосховищем на Київському все ж більше».
Рятують рибу механічним шляхом – у кризі прорубують лунки і вставляють у них очерет.
Перший заступник начальника управління «Київрибохорони» Олександр Квасильчук розповідає, що на даний момент проводити роботи з порятунку риби допомагають два приватних рибних господарства.
Рибалки, у свою чергу, переконують, що працюють на волонтерських засадах і завжди раді допомогти у порятунку водойм і рибних ресурсів, адже це їхній хліб.
Рибалка Володимир Пасічний показує нам джерело біля берега, де риба намагається врятуватися від задухи.
«Насамперед узимку від браку кисню потерпають лящ і плотва. А найбільше його потребують хижаки – судак, окунь і щука. Серед цінних порід ми поки не спостерігаємо замору. Сподіваємося, що сьогодні зробимо корисну справу, і більшість риби виживе, а може, у майбутньому навіть потрапить у Дніпро і зарибить його».
А тут живе сімейство бобрів – близько десяти звірят. Тваринам доводиться бути дуже обережними, адже вони – улюблена здобич браконьєрів.
До речі, у риби, яка живе у річці Павлівка, є ще одна серйозна проблема: нові дачі, які нещодавно виросли на березі, зливають у воду всі побутові відходи.
Для пересування по кризі рибалки використовують снігоходи «Буран». Всі машини залишилися у них ще з радянських часів, однак, незважаючи на солідний вік, здаватися поки не збираються.
Крім прорубки лунок, для аерації води також використовують мотопомпу. У неї заливають бензин, у рукаві пробивають дірочки – і поїхали!
Через шланг вода із річки виливається на поверхню, а потім через лунки у кризі повертається назад, вже насичена киснем. Працює одна помпа близько чотирьох годин.
Багато старожилів люблять згадувати, як колись у районі Київської області можна було навмання увіткнути посеред річки загострену палицю і потрапити нею у рибу. На жаль, ті часи безповоротно минули, причому насамперед – саме через руйнівну діяльність людини. Тому, щоб ми незабаром остаточно не забули, що таке зимова риболовля, варто хоча б постаратися допомогти рибі виживати у зимовий період. Для цього потрібно не так багато – взяти під спостереження найближчі від вашого місця проживання водойми і періодично бурити на них лунки, захищаючи прапорцями, щоб ніхто не провалився. А про факти мору риби варто повідомляти безпосередньо у «Київрибохорону».
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
