Чорна металургія залишається найважливішою галуззю економіки України. За даними Кабміну, в 2012 р. вона забезпечила приблизно 23% всіх експортних надходжень в країну – це абсолютно перше місце серед галузей. Від стану і успіхів металургії залежить вся національна економіка.
У зв'язку з цим зазначимо, що наприкінці грудня експерти центру «Укрпромзовнішекспертиза» озвучили свій традиційний щорічний металургійний прогноз. Згідно з ним, в 2013 р. вітчизняні сталеплавильники можуть відновити показники на 3% – до 33,7 млн т сирої сталі (у 2012-му, як відомо, зафіксовано спад). За словами директора «Укрпромзовнішекспертизи» Володимира Власюка, відновлення можливе всупереч слабкості ринків збуту і деяким внутрішнім українським факторам.
Підсумки року
До цих факторів належать ослаблення внутрішнього попиту на прокат з 8,4 млн т (в 2011) до 8,3 млн т, незважаючи на завершення робіт з підготовки до Євро-2012. Якщо ж брати експорт металопродукції, то протягом року він скоротився приблизно на 15% у грошовому вираженні. Втім, зазначає галузевий аналітик Руслан Павленко, за деякими підгрупами експорт навіть зріс. Це стосується, перш за все, довгомірних напівфабрикатів (так званої квадратної заготовки). «За 10 місяців її експортні продажі збільшилися більш ніж на 30% у річному зіставленні і практично досягли 5 млн т. Зростає збут заготовки у ту ж Туреччину, де нещодавнє подорожчання сталевого брухту призвело до стрибка вартості власних напівфабрикатів. А за рахунок невисоких нині фрахтових тарифів знову можливі поставки у Південно-Східну Азію. Водночас загальна слабкість світового металоринку знизила ціни і на цю заготовку: до кінця року в порівнянні з весною вона подешевшала на 12-15%», - говорить фахівець.
Ще один успіх 2012 року, продовжує керівник проекту «Дельфіка» Олександр Крайник, це довгомірний прокат. У цю групу в основному входить метал будівельного призначення. За даними Крайникова, «тут зростання експорту відбулося в основному за рахунок таких традиційних для нашої країни регіонів збуту, як Близький Схід (включаючи Ірак) і СНД». А ось щодо плоского прокату експорт помітно зменшився, основна його частина продається на Близький Схід, в Росію і в Східну Європу.
В цілому, повідомляє Власюк, частка Євросоюзу у структурі вітчизняного металоекспорту становить 28%, а СНД – всього 16%, «а це означає, що ЄС для галузі набагато важливіший, ніж Співдружність. Тим не менше, у сьогоднішніх складних умовах нам потрібно і надалі диверсифікувати експортну географію. Адже за підсумками 2012 р. українські металурги експортували 22,6 млн т, тоді як до кризи цей показник перевищував 28 млн т. У тому числі в ЄС надійшло близько 4,7 млн т (у 2011 – 6,6 млн т), в Азію – 2,3 млн т (2011 – 3,2 млн т)».
Менеджер відділу консультаційних послуг з операцій Ernst&Young в Україні Павло Колесник додає: за підсумками 2012 р. ціни на вітчизняний метал зменшилися в середньому на 10-15%. За словами економіста, конкуруючи з регіональними виробниками, українські постачальники змушені послаблювати котирування не тільки для Китаю, але і для тієї ж Туреччини. «Зростання виробничих витрат (тарифів на залізничні перевезення, електроенергію, цін на газ) і здешевлення готової продукції змушують металургів працювати з мінімальною рентабельністю або навіть на рівні собівартості», - констатує Колесник.
Чого чекати далі
У свою чергу, передбачуване поліпшення-2013 Власюк пов'язує зі зменшенням глобальних цін на залізну руду і коксівне вугілля, хоча загалом і в цілому попит на метал залишиться слабким. «Собівартість виробництва вдасться утримувати на мінімальному рівні у 3%, незважаючи на нове очікуване здешевлення прокату на 5-7%. Весь 2013 р. ціни диктуватиме покупець. Так, середня вартість гарячекатаного рулону впаде на 5,8% – до $535/т, квадратної заготовки – на 5,4%, або до $530/т. Зате вдасться наростити реалізацію на внутрішньому ринку: приблизно на 300 тис.т, до 8,6 млн т, за рахунок оновлення об'єктів «Укрзалізниці» (вагони та колії), металургійних та інших промпідприємств (ремонти, капбудівництво), робіт ЖКГ (заміна труб ), будівництва нових терміналів у портах», - розповідає аналітик.
Що стосується експорту, то в «Укрпромзовнішекспертизі» на 2013 р. допускають його незначне зростання – на 500 тис.т; це можна вважати успіхом, адже вийде не тільки утримати, але і розвинути показники. Колесник пов'язує це з початком у IV кварталі 2012 р. реалізації масштабної держпрограми інфраструктурного будівництва у КНР. Хоча поки що металурги України не можуть відновити колишні (2003-04 і раніше) обсяги експорту в цю країну: за 9 міс. минулого року по зовнішньоторговельній підгрупі №72 «Чорні метали» сюди продано продукції всього на $18,7 млн, і це аж у 9 разів більше, ніж роком раніше.
Експерти припускають, що, подібно 2008-му, у 2013 р. практично вся світова металургія буде працювати при дуже низькій маржі або зі збитками. При цьому у I кварталі можливе короткочасне поліпшення ситуації з попитом і цінами, зважаючи на поповнення споживачами складських запасів. Проте до літа буде черговий сезонний спад, вважає Павленко, і негативний ринковий фон відновиться. За оцінкою фахівця, «це буде означати, що і нашій галузі, як і раніше, буде непросто працювати. Так, майже весь час кризи вітчизняний ГМК користувався таким конкурентним бонусом, як доступ до власної руди – при її дорожнечі на світовому ринку для конкурентів. Але в новому році руда у світі буде дешевшати, і цей бонус зникне».
Тим не менше, Павленко оптимістичний: у українських метхолдингів зберігаються канали експортного збуту, і в 2013 р. вони будуть активно використовуватися, у тому числі з прицілом на посткризове відновлення і розширення. А значить, і в новому році у економіки країни буде достатньо стабільний металургійний базис. Це дозволить створити передумови для подальшої економічної стабілізації у 2014 р., яка, у свою чергу, сприятливо відіб'ється на металургійній галузі.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом