Ще років п'ять тому прищепити дитину - означало убезпечити її від вірусних захворювань. На цьому як і раніше наполягають медики. А от в суспільстві думка відносно щеплення дещо змінилася.
 
Підтвердженням тому і статистика. Рівень вакцинації дітей в Україні суттєво поступається тому, який фіксується в країнах - членах СНД. За словами начальника відділу державного санітарного нагляду СЕС України Віктора Ляшка, упродовж 2009-2011 років процентний максимум вакцинації від будь-якого окремо взятого інфекційного захворювання становив від 70% до 75%, а за деякими - всього 46%. «Це низький рівень, адже для того щоб сформувати колективний імунітет до інфекційного захворювання, ми повинні досягти рівня охоплення вакцинацією, як мінімум, 95% українців. Тоді збудник інфекційного захворювання не має можливості поширюватися серед населення. На відміну від нашої країни, в Росії, Білорусі, Таджикистані та Узбекистані рівень вакцинації проти контрольованих інфекцій (туберкульоз, грип, кір, краснуха і т.д. - Ред.) досягає 99%», - розповідає фахівець.
 
Тим часом від молодих батьків в Україні все частіше можна почути слова побоювання щодо якості вакцини. Насторожують «новоспечених» тат і мам і можливі наслідки щеплення. Передумовою для подібної недовіри, за словами українців, послужила низка плачевних випадків з дітьми, у яких спостерігалися ускладнення зі здоров'ям незабаром після вакцинації.
 
 Не приховують цього й самі фахівці: «На мій погляд, низький рівень вакцинації, як проти грипу, так і проти інших інфекцій, почав спостерігатися з 2008 року, з початком додаткової кампанії з імунізації проти кору і краснухи. Після того як вона була зірвана з різних причин, у тому числі і політичних, на сьогоднішній день ми бачимо значне зниження рівня вакцинації як проти керованих інфекцій, так і проти грипу. Чомусь населення перестало довіряти», - ділиться своїми висновками Віктор Ляшко.
 
Преса приділила велику увагу трагічним випадкам, що сталися з дітьми в період після щеплювання, однак і донині точка в даному питанні так і не поставлена. А медики і батьки залишаються при своїх поглядах на дану проблему, що істотно різняться.
 
ForUm вирішив розібратися, наскільки безпечна вакцинація дітей в Україні, чим загрожує тотальна відмова від щеплень і хто може допомогти в разі біди?
 
Голос народу

Навіть серед тих, хто все таки наважується прищепити свою дитину і слідує всіма пунктами Календаря профілактичних щеплень, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України, уловлюються «нотки» недовіри до всієї цієї процедури.
 
Мама п'ятирічної доньки, Любов, дотримується всіх дат, прописаних у вищезгаданому документі. І все таки ділиться, що щоразу виникають побоювання стосовно якості вакцини, а також того, як це може позначитися на здоров'ї дитини. «Я прищеплюю абсолютно здорову дитину відповідно до Календаря, але завжди дуже сильно переживаю і боюся цих щеплень як вогню. Сумніви виникають щодо безпеки процедури і рівня захисту від хвороби, оскільки багато інших батьки не щеплюють своїх малюків - відмовляються через хворобу дитини. У той же час знаю кілька випадків, коли після щеплення матусі з дітьми лежали в лікарні. Один із прикладів, який мене найбільше налякав, це, коли у дитини знайомих «тягнуло» ніжку, і вона, бідолаха, мучилася від болю. Лікарі розводять руками, бо вони зняли з себе відповідальність.
 
Чесно кажучи, була б моя воля, я б відмовилася від усіх щеплень», - ділиться молода матуся.
Мама півторарічної доньки, Олена, теж робить всі щеплення згідно з Календарем. Але в той же час додає, що дотримується медичних процедур переважно через низку формальних причин. «Ми щеплюємось згідно з графіком. Сподіваюся, що це убезпечить доньку від хвороб. Але все таки однією з головних причин залишається те, що без щеплень не приймають у жоден садок. Якість вакцини добра. Я не знаю жодної матусі, яка б відмовилася від щеплень, але знову-таки, всі бояться, що без щеплень дитину не візьмуть у дитсадок», - розповідає Олена.
 
ForUm'у вдалося відшукати і тих батьків, які навідріз відмовляються вакцинувати своїх чад. «У мого старшого сина, якому два рочки, одне-єдине щеплення, а у молодшого - взагалі жодного», - ділиться Ганна.
 
Олексій, тато чотирирічної Яни, також впевнено заявляє, що вони з дружиною не щепили дитину і не збираються. Крім цього, він дає чітке пояснення своєї позиції: «Ми не щепили доньку, тому що у нас в місті після щеплення помер сімнадцятирічний Антон Тищенко. Ми знаємо багато людей і історій, коли після щеплення діти хворіли або ставали інвалідами.
 
Наша дитина, дякувати Богу, нічим не хворіє. Ми її не щепили і не будемо. Єдина проблема, і то формальна, виникла, коли в дитсадок оформлялися. Тоді від нас вимагали перелік усіх зроблених щеплень, хоча за законом не мають права», - пояснює Олексій.
 
Варто зазначити, що в подібних випадках українці часто наважуються навіть на те, щоб піти в обхід встановлених норм, внаслідок чого записи про щеплення в медичній книжці дитини стають фікцією. Один з наших співрозмовників розповідає: «У медичній книжці офіційно записано, що в моєї дитини є всі щеплення, хоча ми їх не робили».
 
Причина таких вчинків елементарно проста - позбутися проблем під час оформлення дитини в дитячий садок.
 
«Ну, візьміть мене...»

До речі, ситуація навколо прийняття малюків у дитячий садок досить заплутана. У Міністерстві охорони здоров'я нам чітко заявили: «На сьогоднішній день в нашій державі діє норма Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», де в статті 15 зазначено: «Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з Календарем щеплень, відвідувати дитячі установи не дозволяється». У той же час стаття 53 Конституції України говорить: «Кожен має право на освіту».

Проконсультувавшись з фахівцями сфери освіти, ми з'ясували, що є ще один нормативний документ, що регламентує порядок прийняття дитини до лав дитсадовської малечі. Це офіційний лист Міністерства освіти і науки України «Про дотримання порядку прийому дитини до дошкільного навчального закладу», опублікований ще у травні 2011 року. Згідно з його положеннями, вимоги керівництва дитячого садка на зразок: «Дитина переступить поріг дошкільного навчального закладу тільки після повного «набору» профілактичних щеплень» - неправомірні. Дотримуючись тексту документа, останнє слово в питанні, робити чи не робити щеплення дитині, залишається за батьками, а допускати чи ні не прищеплену дитину до навчання в дитячому садку - за лікарсько-консультативною комісією. Отже, як же повинна розвиватися ситуація, якщо дитині зроблені не всі профілактичні щеплення або вона взагалі не вакцинована? Відповідно до вищезазначеного листа, «у разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведені з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації, за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу і відвідувати його. Питання про відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією, згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.11.2002 №434 та затвердженого цим наказом примірного «Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу. Враховуючи вищесказане, відмова керівника дошкільного навчального закладу у прийнятті дитини до закладу без відповідних профілактичних щеплень суперечить чинному законодавству України. За наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка із висновком лікаря, у якому зазначено, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, керівник закладу зобов'язаний прийняти дитину до закладу», - вказується в офіційному листі Міносвіти України.

Оцінка того, наскільки всі ці положення виконуються, за батьками малюків.


Немає диму без вогню?

 
Поки ж українці, навіть незважаючи на проблематичність прийому дитини в дитсадок, не квапляться в поліклініки за «мікстурою». Втім, за словами самих медиків, прошарок недовіри, який встиг сформуватися в української громадськості до так званої панацеї, став менш щільним. «Починаючи з кінця 2010-го і 2011 рік, ми зазначаємо, що поступово довіра до вакцинації у населення повертається», - говорить Віктор Ляшко. У МОЗ стверджують, що останнім часом зріс також рівень обізнаності батьків у питанні профілактичних щеплень, у зв'язку з чим зменшилася кількість відмов вакцинувати дітей, хоча конкретних цифр у держвідомстві не називають. «Відмови батьків від щеплень не носять постійного характеру і залежать від багатьох факторів, серед яких найчастіше - отримання помилкової інформації щодо вакцини або самої вакцинації з недостовірних і, як правило, немедичних джерел (з цього приводу важливо відмітити роль ЗМІ). Відмовляються іноді також через релігійні переконання», - заявили в Міністерстві охорони здоров'я України. У той же час називати подібні випадки порожніми вигадками можна.
 
Як розповів ForUm'у президент Всеукраїнської благодійної організації «Рада захисту прав та безпеки пацієнтів» Віктор Сердюк, цього року скарг від батьків щодо ускладнень після вакцини в їхню організацію не надходило, але час від часу вони все таки фіксуються. «Батьки зверталися до нас досить давно - торік», - говорить він.

У МОЗ запевняють: «У нас розроблений і діє чіткий порядок реєстрації всіх несприятливих випадків, які можуть виникнути після проведення щеплень. Переважно це післявакцинальні реакції, а в окремих випадках і ускладнення. Проводиться їх облік та аналіз щодо кожної використаної вакцини. Враховуючи, що діти першого року життя практично постійно знаходяться в процесі вакцинації, будь-які зміни в стані здоров'я можуть трактуватися як наслідки проведеної вакцинації, і тому тільки ретельне вивчення кожного такого випадку дає можливість чітко встановити причину цих проявів і зв'язок з вакцинацією. В основному є збіг за часом з проведеною вакцинацією».

А ось відстояти свої права і права дитини, довівши, що це не просто збіг, - процедура не з легких. «Про права можна говорити довго. Але щоб їх досягти, потрібно мати досить багато часу, ресурсів і здоров'я. Довести щось дуже важко, - говорить Віктор Сердюк. Для того щоб розставити всі крапки над «і» у питаннях «хто правий, хто винен і хто повинен нести відповідальність?», на думку експерта, Україні необхідно придивлятися до досвіду сусідніх держав. «Є спеціальна страховка від побічних ефектів, від медичної шкоди. Ми нещодавно повернулися з Брюсселя, там зустрічалися із заступником міністра охорони здоров'я Польщі, і під час бесіди з ним з'ясувалося, що у них торік ввели таку страховку. Відповідно до неї, у разі, якщо дитина постраждала внаслідок процесу вакцинації, виплачується компенсація в сумі близько 100000 злотих. Це дозволяє мінімізувати проблему. Такі дії спрямовані на те, щоб довести, що нехай навіть в таких винятково рідких випадках (коли дитина стає жертвою вакцинації. - Ред.), але все-таки хтось несе за це відповідальність», - розповідає він. У той же час експерт акцентує увагу на тому, що страхування від медичної шкоди - не єдиний метод захисту, а один з можливих варіантів.

Поки подібних норм в Україні немає. У разі біди українці можуть звернутися в «Раду захисту прав та безпеки пацієнтів», де, розглянувши суть звернення, можуть допомогти у врегулюванні правових питань.

Вакцинувати не можна боятися

Говорячи про юридичні аспекти, варто зазначити, що згідно з українським законодавством, остаточне рішення щодо того, прищеплювати дитину чи ні, приймають батьки. «Особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку або

визнаним у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їхніх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників», - говорить стаття 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Крім того, як розповідають у МОЗ, батьки перед проведенням щеплень повинні надати письмову згоду на проведення вакцинації в відповідно затвердженій формі.

Але, незважаючи на те, що останнє слово залишається за татами і мамами, йти на крайнощі все таки не варто. Рішення має бути максимально виваженим. Тим більше що і тотальна відмова від вакцинації, за словами фахівців, - не найоптимальніший вихід зі сформованої ситуації. Віктор Ляшко наводить приклад зі сплеском захворюваності на кір на території Західної України. «Подібна ситуація якраз є проявом того, що у нас є прошарок населення, дуже сприйнятливий до контрольованих інфекцій. Значно складніше проходив період хвороби, якщо людина не була двічі до цього вакцинована. Захворівши після 25 років, людина піддається ускладненням, а це все вимагало додаткової госпіталізації, реанімаційних заходів, додаткових висококваліфікованих навичок у лікарів. Тому до вакцинації можна ставитися поверхово», - зазначає фахівець. За його словами, це стосується не тільки захворювання на кір, але й інших інфекційних хвороб. «Сьогодні Європейський регіон вільний від поліомієліту. У той же час у світі поліомієліт не викорінили. І недбале ставлення саме батьків, коли вони не хочуть вакцинувати дітей, думаючи, що цю інфекцію побороли, може призвести до того, що один завезений випадок, який потрапить на нашу територію, може призвести до того, що у нас знову буде значний сплеск. Тому активно потрібно повертатися до того, щоб забезпечити цей популяційний імунітет і викорінити такі інфекції. Зазначу, що це ті інфекції, які ми можемо побороти, забезпечивши колективний імунітет, що було доведено на натуральній віспі, яка на сьогоднішній день повністю ліквідована в світі», - говорить начальник відділу державного санітарного нагляду СЕС України.

Що стосується питання якості вакцин, то у МОЗ запевнили, що вона не повинна викликати сумнівів. «В Україні дозволені до використання тільки ті вакцини, що пройшли державну реєстрацію. Порядок реєстрації вакцин чітко визначений нормативно-правовими документами і передбачає дотримання вимог до їх якості. Крім того, при надходженні кожної серії вакцини в Україну, проводиться обов'язковий лабораторний контроль кожної окремої серії. При централізованій закупівлі перевага віддається тим вакцинам, які використовуються в розвинених країнах Європи. Їх транспортування і зберігання здійснюються відповідно до певного порядку дотримання так званого «холодового ланцюга» (на всьому етапі руху вакцини - від виробника до моменту використання - суворо дотримується температурний режим. - Ред.)», - коментують у Міністерстві охорони здоров'я України.

Так що вибір за вами, шановні українці. Перш ніж остаточно визначитися з позицією, краще вже сім разів відміряти, а один раз відрізати. І яким би не було ваше остаточне рішення, головне, щоб малюки росли міцними і здоровими, а факти щодо безпеки процедури вакцинації, що наводяться сьогодні медиками, підтверджувалися б не тільки на папері, але й на ділі.

Тетяна Мацур,

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1432