Супермаркети: що нового для покупця?

Супермаркети стали невід'ємною частиною життя у великих містах. Перші роздрібні торговельні мережі з'явилися в Україні приблизно 10 років тому. У Києві можна навіть назвати конкретне місце - Печерськ, де був відкритий перший у місті магазин однієї з широко відомих мереж. Народ освоював новий формат торгівлі, вивчав широту вибору вітчизняної та імпортної продукції, включаючи призабуті з радянських часів відділи різноманітної кулінарії.

Незабаром стало ясно, що в супермаркетах не тільки багатший вибір, але і нижчі ціни, причому і в порівнянні з продовольчими ринками. Цим стали користуватися не тільки великі мережі, але й локальні підприємці, які почали відкривати в обласних, а потім і в районних центрах «одиничні» маркети під довільними назвами. У таких магазинах ціни найчастіше також були нижчими, ніж у звичайних гастрономах.

Приблизно тоді ж в країні з'явилися перші ранні мережі cash&carry, тобто великих магазинів - складів самообслуговування, таких собі продовольчих аналогів складів електронної та побутової техніки (які виникли раніше). У цих великих приміщеннях тоді не було навіть відеоспостереження, і вже тим більше «мерчандайзерів» - представників торгових марок і підприємств, якими рясніють сучасні маркети.

Сьогодні на українському ринку є кілька відомих внутрішніх мереж («Велика кишеня», АТБ, «Сільпо», «Фора», «Караван»), а також зарубіжних («Ашан», Metro, Cash & Carry). Деякі раніше відомі проекти вже покинули ринок («О'кей», «Смак»). Конкуренція досить висока, і кожна мережа намагається не тільки залучити, але й утримати покупця, використовуючи найрізноманітніші прийоми. Неважко здогадатися, що, перш за все, це ціни, повнота асортименту та акції. У найдешевших мережах також бувають акції, але майже немає знижок, тому тут керівництво вважає, що і без того достатньо приваблює покупця конкурентоспроможною ціною.

У 2012 р. всі основні мережі продовжували розвивати роботу з т.зв. власними торговими марками (ВТМ).

Для споживачів така продукція дешевша, тому вона замовляється самим супермаркетом у виробників за спеціальними цінами , адже за рахунок цього мережа може залучати більше покупців. Це не лише молоко чи «кондитерка», але й госптовари, і навіть парфумерія. Хоча напрям ВТМ розвивається в країні вже не перший рік, ще не всі провідні мережі можуть дозволити собі продукти під власною торговою маркою, констатує ForUm`у генеральний директор «Ашан Україна» Жерар Гале. До речі, в Європі частка ВТМ в супермаркетах становить близько 50%.

Що стосується акцій, то аналітики сходяться на думці: знижена через економічну кризу купівельна спроможність українців у 2011-12 рр.. змушувала торговельні мережі ще активніше використовувати різноманітні акційні пропозиції та бонуси. Це знижки на кулінарію в «непікові» години (скажімо, з вечора до ранку) або на «кондитерку», що полежала, це і різноманіття варіантів типу «купуєш два - третій в подарунок», і «пакетні складання» (наприклад, 2 шоколадки плюс банка кави, пляшка пива плюс кружка), що стали класикою роздробу.

Крім того, багато супермаркетів в останні роки намагаються доповнити свою пропозицію «бонусами на виході» - це розташовані біля центральних дверей (але за межами основної торговельної зони) чайні або кофейні лавки, ювелірні магазинчики, «точки» з розливним пивом. Приблизно в цій же зоні маркету зазвичай знаходяться банкомати і термінали самообслуговування для різних платежів, що стали обов'язковими.

А торгово-розважальні центри (ТРЦ), до складу яких входять великі продуктові маркети, можуть собі дозволити цілу низку різних магазинів і бутиків «по краях», плюс одне-два кафе. Директор дослідницького центру RetailStudio Михайло Грищенко додає, що якщо той же «Караван» задумувався як багатоплановий ТРЦ, то, наприклад, «Ашан» - це саме мережевий продовольчий гіпермаркет, але з сильним додатковим «обрамленням» у вигляді непродовольчих магазинчиків-орендарів, аж до ювелірки і хімчисток.

Особливу увагу фахівці звертають на розвиток асортименту напівфабрикатів і готових страв. За словами Гале, «багатьом людям не вистачає часу для самостійного повного приготування їжі, тому вони схильні купувати напівготові страви в зручних упаковках і заодно проводити більше часу зі своїми сім'ями або друзями. Це дуже помітний тренд останніх років. Так, популярними стали легкі сніданки - ті ж питні йогурти, а також їжа, яку можна легко накидати в тарілку, перемішати і з'їсти». Вже приготовлені, приправлені, напівдомашні страви є однією з найбільш «гарячих» тенденцій. Салати, фасовані обіди, риба, вишукані сири, делікатесні соуси тепер можна зустріти в більшості роздрібних мереж, що лідирують.

Реагуючи на ці та інші принади, в останні роки городяни країни переорієнтувалися на продовольчі супермаркети як на головне місце регулярних закупівель. За оцінками компанії Gfk Ukraine, у 2012 р. в продуктових супермаркетах «скуповувалися» до 80% міських жителів, тоді як на ринках - менше 15%. І ця тенденція розвивається: ще у 2008-му супермаркетам віддавали перевагу лише 68% споживачів. За результатами 2011 р. об'єми національного ринку мережевого роздробу збільшилися відразу на 19%, до 104 млрд грн.

Новорічний бум

Особливо яскраво роль роздрібних мереж помітна під час свят, коли навіть вдень або пізно вночі в торгових залах багато народу, і співробітники не встигають поповнювати полки з ходовим товаром, що швидко пустіють. Так, у грудні і безпосередньо в переддень Нового року продажі продовольчих супермаркетів досягають 20% загальнорічного об'єму. Під це свято магазини навіть майже не готують ніякої особливої спеціальної пропозиції - головне, щоб вчасно поповнювалися запаси і не було великих черг. Інше питання, що в момент таких активних покупок деякі мережі намагаються реалізувати залежаний і прострочений товар.

Які саме купівельні переваги були в українців на цей Новий рік, нещодавно з'ясувала компанія Research&Branding Group. За її даними, 70% повнолітніх жителів країни зустріли святкову ніч вдома, а на новорічний стіл чверть з них витратила до 500 грн.

У тому числі для 21% наших співгромадян сума не перевищує 250 грн. У свою чергу, 9% витратили на святкове харчування до 1000 грн. Насамперед купувався алкоголь (особливо - недороге шампанське), інгредієнти для різних салатів, а також солодощів.

Додамо, на новорічні подарунки 25% населення витратило до 250 грн, ще 21% - до 500 грн, а майже кожен десятий (8%) - до 750 грн. На інші святкові цілі (ялинки і ранки дітям, турпоїздки, театри, ресторани і т.д.) 40% українців витрачатися взагалі не побажали, а ще 16% виділили на подібні витрати до 250 грн.

Нескладно помітити, зазначає Грищенко, що більшість людей не схильна особливо витрачатися навіть на таке велике і всіма улюблене свято. «Тому в дешевих супермаркетах новорічні дні викликають особливий ажіотаж. При цьому покупці можуть не помітити невеликого підвищення цін і менше звертають увагу на якість товару. До речі, ціни перед Новим роком трохи піднімають практично всі роздрібні мережі, але далеко не всі знову зменшують їх після зимових свят», - розповідає експерт. А аналітик компанії ААА Марія Колесник уточнює, що в останні роки основні мережеві супермаркети намагаються не зловживати передноворічним подорожчанням, в той час як на продуктових ринках вартість продуктів підскакує на 15-20%.

Отже, вітчизняним торговельним мережам є що запропонувати і на свята, і в будні.

 

Конкуренція змушує стримувати ціни і пропонувати споживачеві щось нове, і тепер у нього вже є великий вибір. Так, згідно з дослідженнями GT Partners Ukraine, сьогодні на 1 млн українських громадян припадає 59 мережевих продовольчих магазинів (у 2010 р. - 47). Це стосується великих міст, але тренд продовжує рухатися в регіони: продуктові мережі вже представлені більш ніж у 200 населених пунктах країни. «Але є ще низка міст з населенням від 20 тис. ос., куди мережі поки не прийшли. Наприклад, Костопіль, Жмеринка, Канів, Ладижин, - говорить директор GT Partners Ukraine Ігор Гугля. - Справа в тому, що до останнього часу більшість великих ритейлерів зосереджувалась на розвитку в містах-мільйонниках чи обласних центрах. Втім, у найближчі 3-4 роки відбудеться активна експансія в райцентри».

Загалом, «мережева справа» живе і розвивається, дозволяючи українцям економити, при цьому досить якісно і різноманітно харчуючись. І хоч поки що ми не підписали угоду про асоціацію з Євросоюзом - це важливий елемент тієї самої європейської якості життя, до якої так прагнемо.