В останні рік-півтора у метро Києва та інших міст України можна зустріти рекламу нових квартир. У кожному вагоні по 15-20 яскравих постерів із зображенням різноманітного житла і котеджів у місті і за його межами. Замовники цієї реклами явно намагаються залучити потенційних клієнтів відносно низькими цінами на житлоплощу, які (якщо вірити картинкам) починаються від 6500-7000 грн/м2, або ж від 2500-2600 грн виплат на місяць. У той же час, навіть не дуже досвідчена у сучасному ринку нерухомості людина зрозуміє, що це менше від середнього рівня цін у великих вітчизняних містах.

Чому метро

Але чому рекламу такого дорогого товару як житлова нерухомість розміщують саме в метро? Адже тут начебто не так вже багато забезпечених людей, здатних дозволити собі нову квартиру.

Одразу, навіть не вдаючись до експертних думок, автор дозволить собі заперечити цю тезу. Так, в метро їздять переважно прості люди, у більшості з яких немає коштів на придбання квартири навіть за зниженими іпотечними процентами. А останні сьогодні, як відомо, далеко не маленькі і знаходяться на рівні 20-25% річних, причому потрібно не менше 10% першого внеску (а то і 50%), оплата комісій і т.п. Однак... є й ті, для кого це не перешкода. Автор особисто знає таких, і вони їздять саме в метро з різних причин. Хтось не любить машини, а хтось - міські дорожні пробки (і, наприклад, їздить «на своїх чотирьох» тільки за місто), хтось воліє не витрачатися на бензин і запчастини. А ось власне житло для таких людей - зовсім інше питання. Багато з них вже мають іпотечні кредити, інші замислюються про це, незважаючи на високі відсотки та інші переплати.

У результаті реклама в метро досить ефективна: співрозмовники ForUm`у в девелоперських фірмах сходяться на думці, що з 10 звернень потенційних клієнтів 2-3 побачили їхню рекламу в метро. А для деяких девелоперів частка досягає 6 з 10. Що стосується конкретних угод, то начальник відділу продажів і маркетингу ЖК «Перлина Троєщини» Віктор Онищенко повідомляє, що з усіх реально укладених договорів близько 10% складаються завдяки рекламі, розміщеної в метро. При цьому реклама в метрополітені набагато дешевша, ніж, скажімо, на білбордах. Якщо лайтбокс на стінах станцій зараз коштує $250-300/міс., то великий читабельний рекламний щит на вулиці - не менше $500-600/міс.

Крім того, засилля реклами житла пов'язано з тим, що інвестори намагаються за будь-яку ціну окупити свої будівельні проекти в умовах ослабленого попиту. Так, багато проектів були розпочаті ще до кризи, на піку продажів житлової нерухомості. Тепер же навіть багато хто з великих девелоперів намагаються хоча б «спрацювати в нуль».

Експерти уточнюють, що, як і в багатьох інших випадках, рекламодавці намагаються залучити потенційного споживача за рахунок «неповної інформації», як кажуть, обману. І справа не тільки в таких «звичайних» речах, як завищені банківські збори або кредитні відсотки. Так, ті квартири, які дійсно коштують дешевше, зазвичай продаються без меблів і навіть без повної обробки, або, як варіант, з поганим плануванням. І слабо відомий забудовник може, зрештою, виявитися махінатором, у кращому випадку, особою, яка затримує терміни здачі об'єкта.

Іпотечні перспективи

Як може у 2013 р. змінитися ситуація з рекламою квартир у метро? Перш за все, це залежатиме від реальних доходів населення. Кабмін повідомляє, що у ІІ кварталі минулого року вони зросли більш ніж на 15% (відповідно до аналогічного періоду 2011 р.), а у ІІІ - на 13,5% (у відповідному зіставленні). Зростанню попиту на житлову нерухомість покликана допомогти і держпрограма будівництва доступного житла: торік укладено майже 700 договорів на зведення доступного житла на умовах оплати державою 30% вартості, плюс видано 240 пільгових кредитів за програмою молодіжного житлового кредитування і понад 800 пільгових кредитів індивідуальним сільським забудовникам . Найдинамічніше зростання серед усіх житлових держпрограм демонструє проект здешевлення іпотеки. Справді, в тому ж самому метро ще влітку з'явилася реклама здешевленої іпотеки під 11-15% для «доступних» квартир, а то й під 3% (за молодіжними програмами).

У цілому ж в одному тільки Києві заявки на отримання квартири з частковою оплатою вартості (за програмою будівництва доступного житла) за станом на кінець року подали вже більше 18 тис. сімей. Це малозабезпечені сім'ї, які стоять на квартирній черзі, багатодітні, які живуть в особливо стиснених умовах, та ін. І все таки, екс-міністр ЖКГ Анатолій Близнюк зазначає: «Я точно знаю, що багато з тих, хто має право на пільгове житло, не хочуть оформлятися, бо, як колись, бояться надто ускладнених процедур і т.п. Але все вже змінилося. Державі потрібні нові покупці житла, щоб розвивати програми підтримки та компенсацій», - говорить Близнюк. І справді, за інформацією Міністерства ЖКГ, тільки в зареєстрованих чергах на поліпшення житлових умов нині стоять більше 1,2 млн українців.

Якщо ж прогнозувати розвиток «великого» ринку іпотеки, то тут у 2013 р. збережеться складна ситуація. Ресурси, що залучаються банками, залишаються недешевими, в той же час іпотека окупається дуже довго (договори укладаються на строк до 30 років і навіть більше). Це обмежує можливості банківського ринку щодо видачі недорогих іпотечних позик. Сьогодні середні комерційні ставки по кредитах на житло коливаються в межах 23-25% річних у гривнях, і ця різниця збережеться у новому році. Втім, як зазначає економіст Віталій Кулик, багато чого залежатиме від динаміки економічного оздоровлення, яке зараз обіцяє керівництво країни і Кабміну. Якщо «оздоровчі» плани (наприклад, зростання ВВП, і тим більше стримування інфляції при подальшому зростанні реальних доходів населення) будуть хоча б частково реалізовані, то це знизить вартість капіталу на українських фінансових ринках. Відповідно, банки отримають більш дешевий ресурс для кредитування і зможуть зменшувати ставки.

Отже, це означає, що позитив справді можливий. І якщо у 2013 р. ще хоча б 1000 простих людей в Україні зможуть розглядати рекламу квартир у метро не тільки через загальну цікавість - це вже буде реальний плюс. А саме він і потрібен нашій країні в сьогоднішній економічній обстановці.

Андрій Боярунець,

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

495