У всі часи напередодні новорічних і різдвяних свят діти з особливим трепетом чекали чудес. Але чи залишилося місце для чарівництва сьогодні? Адже для людей, які живуть у XXI столітті, старі добрі казки потроху втілюються в життя. Так місце скатертини-самобранки зайняли холодильник і мікрохвильова піч, замість чобіт-скороходів - автомобілі, а чарівні дзеркальця замінили веб-камери в комп'ютерах. Отже, чи очікує сучасна дитина дива, як маленькі українці почуваються у світі гаджетів і суцільної інтернетизації, та як дорослі, що вічно поспішають і завжди зайняті, впливають на життя малюків? Про все це в інтерв'ю ForUm'у розповів психолог Центру науково-освітніх інновацій та моніторингу Іван Сулименко.
- Іване, які у сучасних дітей улюблені казки?
- Можна сміливо стверджувати, що найкращою казкою для сучасного малюка є та, за сюжетом якої знято анімаційний або художній фільм, та, що пройшла обробку попкультурою і Голлівудом.
- Чи вірять взагалі сучасні діти в казкових персонажів, наприклад, Діда Мороза, Бабу Ягу і т.д.?
- Так, діти вірять у казки, але ставляться до них критично, оскільки сьогодні вони дуже швидко дорослішають. Сучасне суспільство їх більше не заколихує, розповідаючи добру повчальну історію на ніч, а ошелешує потоками новин про ратифікацію політичних договорів, авіакатастрофи й останні наукові досягнення. Логічно, що дитина починає наслідувати цим принципам реального світу. Баба Яга, як фольклорний герой, вже діє у минулому, а тому втрачає свою привабливість. І її місце сьогодні займають Спайдермен і люди X, які, по суті, є сучасниками своїх глядачів. Сьогодні дитяча казка перейшла в епоху модернізму та постмодернізму, але це природний процес, тому що діти крокують у ногу з часом. Погано те, що сьогодні міф, народна творчість пригнічені попкультурою - стереотипною і багато в чому вульгарною.
- Як змінилися смаки сучасних дітей, зокрема, яким мультфільмам і з якими сюжетами вони віддають перевагу?
- Непросто сказати, як змінилися смаки дітей за останні, скажімо, 30 років, проте абсолютно очевидно, що істотно змінився кінематографічний ринок. Сучасні популярні мультфільми переважно апелюють до популярної культури, комічних ситуацій і стереотипізіації героїв.
Що стосується сюжетів, то фантастика, пригоди, різдвяні історії, казковий світ тварин завжди були дієвими напрямами, оскільки саме вони найбільшою мірою стимулюють багату дитячу уяву. Вони фактично звертаються до міфології та фольклору, даруючи віру в чудеса і суперможливості героїв. Безперечно, що сучасна популярна дитяча анімація стала простішою для сприйняття і більш насиченою емоційно.
- Як дослідники оцінюють вплив сучасних мультфільмів на психіку дітей? Чи всі мультфільми є в цьому плані безпечними?
- Діти надзвичайно схильні до навіювань і намагаються імітувати улюблених героїв та персонажів, тому мультфільми завжди були важливим механізмом соціалізації. Хочу навести цікаву статистику за результатами досліджень нашого Центру. Підліткам було запропоновано визначитися з питанням «У чому Ви хотіли б наслідувати героям улюблених фільмів, програм, телепередач?». Так от, більшість респондентів (а це діти 13-15 років) хочуть бути схожими на своїх кіно- і телекумирів у способах вирішення проблем (54%), в стилі одягу (47%), у поглядах на життя (майже 45%), в поведінці, відносинах з оточуючими (відповідно близько 40% респондентів). Такий розподіл пріоритетів свідчить про досить потужний вплив кінопродукту, що споживається дітьми, на формування їх життєвих стереотипів.
- Я чула, що деякі дослідники вважають сучасні мультфільми небезпечними для психіки дітей. І деяка мультиплікаційна продукція нібито блокує у майбутньому бажання заводити сім'ю...
- Я висловлю сумнів, що певні перипетії сюжету відіграють вирішальну роль у формуванні такої установки. Мабуть, найбільш очевидною причиною небажання брати на себе таку відповідальність, як створення сім'ї, є інфантилізм, емоційна та інтелектуальна незрілість. Мультфільми в даному випадку можуть служити скоріше об'єктом фіксації, тим «містком», який тісно пов'язує з дитинством.
Цікаво, що в наш час існують дорослі субкультури, які виправдовують, легітимізують таку поведінку у людей зрілого віку. Ще з середини 80-х у США почали говорити про кідалтів (поєднання англійських слів kid (дитина) і adult (дорослий), переважно чоловіків за 30, які активно цікавляться мультфільмами, фентезі та комп'ютерними іграми.
Повертаючись до теми мультфільмів, я скажу, що багато мультфільмів сьогодні орієнтуються на заборонені теми. Чесно кажучи, їх навіть мультиками складно назвати, оскільки сенс у них, як у дорослих фільмів, і зберігаються лише анімаційні елементи. Візьміть, наприклад, «Супертюрму», сама назва про себе багато чого говорить.
Коли прогрес не йде на користь
- Сьогодні батьки можуть купити своїм дітям безліч різноманітних яскравих іграшок, малюки грають в барвисті інтернет-ігри. Як усе це впливає на творчі здібності дітей?
- Не можна стверджувати однозначно, але переважно таке різноманіття впливає негативно. По-перше, дитина автоматично «звільняється» від потреби активізувати свою уяву, адже сучасна індустрія розваг вже пропонує «все, що тільки можна уявити». Проте насправді це не зовсім так. Дитяча культура розваг пропонує тільки стереотипізовану форму і яскравий стимул, щоб привернути увагу дитини для комерційного успіху. Це може призвести до того, що малюк фантазуватиме в одній площині світів, які йому нав'язує сучасна індустрія виробництва дитячих іграшок, комп'ютерних ігор і серіалів. Такі захоплення не мають нічого спільного з особистісним розвитком, адже вони не стимулюють ні фантазію, ні творче мислення.
Це не означає, що потрібно заборонити дитячі іграшки, проте варто приділити основну увагу діяльності, яка розвиває й активізує психіку. Мова йде про традиційне читання, малювання, заняття музикою і, звичайно, живе спілкування з однолітками та батьками.
Погано те, що дитячі книги втрачають свої позиції ще на рубежі раннього дитинства і молодшого шкільного віку. У підлітковому віці інтерес до книги як такої потроху відроджується, хоча загальне значення книгочитання серед молоді не викликає оптимізму. Зокрема, результати дослідження нашого центру серед київських школярів показали, що тільки чверть респондентів у віці 13-15 років розглядають книгу як джерело інформації.
- Який на сьогодні середній вік дітей, які вперше долучаються до новітніх технологій - мобільних телефонів, комп'ютерів?
- Ще 10-15 років тому доступність гаджетів у порівнянні з сьогоденням була обмежена, а трохи упереджене ставлення до них стримувало цю повальну одержимість. Тепер же на зміну поколінню Y (покоління народжених після 1980 року, які зустріли нове тисячоліття в молодому віці. - Ред.) прийшло покоління Z, також відоме як Internet Generation. Тобто «світова павутина» стала чи не центральною категорією сучасної молодіжної культури.
Мабуть, найбільш прийнятним моментом для Hi-Tech ініціації є вік 6-7 років, коли дитина починає ходити до школи. Крім зошитів і олівців, першокласники отримують і мобільний телефон для підтримки зв'язку з батьками, й активно долучаються до користування комп'ютером, адже навіть найбільш консервативні батьки усвідомлюють, що знання базового пакета програм є обов'язковою складовою сучасного життя.
- Сьогодні інформаційне навантаження на дітей постійно збільшується: інформатику, іноземні мови школярі вчать з раннього віку. Наскільки успішно дітям 6-9 років вдається вивчати ці предмети?
- Найкращий вік для початку вивчення іноземних мов - 6-7 років, коли на достатньому рівні розвинені комунікативні навички, засвоєна рідна мова, а вищі психічні функції вже цілком сформовані. Те ж можна сказати і про інформатику. Звичайно, не всі діти можуть усвідомити теоретичну базу програмування, але вивчити алгоритми роботи з базовими програмами можуть практично всі учні початкової школи.
Дорослі, будьте пильні
- Як сучасний темп життя дорослих (немає часу на спілкування, ігри, спільне читання книг) впливає на формування особистості дитини?
- У будь-якому разі дитина прагне до налагодження відносин з навколишнім світом, встановлення емоційного контакту з оточуючими. Однаково важливі контакти з дорослими й однолітками, минулим і сучасністю. Цілком очевидно, що дитина перебуває в залежності від батьків як матеріально, так і емоційно. Однак у випадку, коли дитині не приділяють достатньо уваги, залежність стає тільки практичною, відносини обмежуються лише побутовими питаннями, наслідком чого може стати негативізм по відношенню до батьків, які будуть сприйматися виключно як орган контролю. Наступні наслідки браку спілкування цілком очевидні: формування загального негативного ставлення до «дорослості» у соціумі в цілому, девіантна поведінка, інфантильність. Таким чином, не варто забувати, що якщо ви не берете участь у вихованні вашої дитини, це обов'язково рано чи пізно хтось зробить за вас.
- Згідно з дослідженнями, в Україні зросла кількість розлучень: кожен третій шлюб розпадається через рік-два. Помітний вплив цього чинника на формування психіки сучасних школярів?
- У даному випадку ми говоримо про феномен світового масштабу, адже ці соціальні процеси переродження інституту сім'ї характерні для всіх постіндустріальних і багатьох країн, що розвиваються. У розвинених традиційних країнах, наприклад Японії, жінки просто уникають шлюбу, адже в разі народження дитини молодій матері доведеться повністю присвятити себе дитині, забувши про кар'єру.
Щодня популярна культура нагадує нам про те, що ми живемо лише один раз і треба встигнути якомога більше. А інститути, які традиційно відповідали за формування моралі, зокрема сімейної, наприклад церква, не здатні створити ефективну противагу процесу деморалізації певної частини суспільства. Тобто проблема соціокультурна і зачіпає не лише Україну.
Що стосується сучасних школярів, то вони просто копіюють поведінку своїх батьків, і, можливо, будуть ще більш радикальними, якщо тенденції не зміняться в найближчі роки. Але будемо все таки вірити в краще.
Аліна Єремеєва, фото Максима Требухова,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
1165
