Каучсерфінг, або Де живуть любителі пригод

На новорічні свята вам хочеться побувати за кордоном, але від цін на путівки опускаються руки? Не журіться, вихід є. Якщо ви комунікабельна людина без комплексів, каучсерфінг допоможе вам втілити свою мрію у життя, заощадивши при цьому масу коштів.

Каучсерфінг (від англ.couchsurfing) – це, якщо перекладати дослівно, спільнота вільних диванів. Суть явища полягає у тому, що ви реєструєтеся на відповідному сайті (подібних спільнот існує кілька), домовляєтеся з користувачами, які вам сподобалися, і після приїзду до чужої країни живете не у готелі, а у квартирі місцевих незнайомців. За житло ви платите добрим людям не грошима, а веселими історіями, сувенірами і обіцянкою у свою чергу прийняти нових знайомих у себе вдома, якщо їх занесе у ваші краї.

Серед гостинних українців каучсерфінг вже активно набирає обертів. Так, наприклад, під час проведення Євро-2012 кияни приймали у себе вдома більшість футбольних уболівальників абсолютно безоплатно. Багато хто із них приймуть у себе іноземних гостей і на зимові свята. У те, чи приживеться тенденція на наших теренах, а також у всіх плюсах і мінусах «вільних диванів» розбирався ForUm.

Історія руху

Найбільша гостьова мережа у світі CouchSurfing офіційно існує з 2000-го року. Її творцем став американець Кейсі Фетон, який намагався заощадити на подорожі у Рейк'явік. Кейсі розіслав півтори тисячі листів ісландським студентам з проханням прихистити його на ніч, і майже половина погодилася прийняти і познайомити його з містом абсолютно безкоштовно. Прекрасна поїздка надихнула підприємливого американця створити інтернет-ресурс, завдяки якому люди могли б більше не користуватися послугами туристичної інфраструктури, а пізнавати світ за допомогою гостинності місцевого населення.

Сьогодні сайт CouchSurfing.com об'єднує кілька мільйонів добрих і допитливих людей по всьому світу. Крім того, існує кілька десятків подібних «мереж гостинності». Деякі з них орієнтовані на окремі категорії мандрівників, наприклад, велосипедистів або практикуючих мову есперанто.

Як і чому

Тому, хто хоче стати каучсерфером, потрібно зареєструватися на сайті, після чого розмістити на сторінці докладну інформацію не тільки про себе, а і про своє житло. Чим більше інформації ви вкажете (бажана кількість гостей, їхній вік, стать, країну, яку ви хотіли б відвідати, час, коли ви самі можете надати житло і т.д.), тим легше буде знайти підходящих людей. Певної схеми домовленості не існує. Найчастіше користувач в особистому порядку домовляється з гостем/господарем, як буде відбуватися обмін.

Оскільки на гостьових сайтах велика увага приділяється забезпеченню безпеки учасників при подорожах, підтвердити свою особу можна за допомогою банківської карти. Багато користувачів не стануть з вами листуватися, якщо ви не пройшли подібну верифікацію. Також періодично адміністрація сайту розсилає всім учасникам інформацію про правила безпеки або, рідше, про виявлених шахраїв.

Після знайомства «у реалі» учасники можуть залишити відгуки один про одного, які відобразяться в обох профілях. Чим більше у вас позитивних відгуків, тим охочіше у вас будуть зупинятися гості.

Серед каучсерферів є також амбасадори – люди, які активно сприяють розвитку спільноти. Вони вітають нових членів, організовують різні зустрічі і заходи, модерують форум і т.п.

Ми поспілкувалися з активним учасником і організатором зустрічей у Київській групі CS, амбасадором Мариною Паламарчук, щоб дізнатися більше про каучсерфінг в Україні.

«Головна місія нашої спільноти - «To create inspiring experiences» - сприяти тому, щоб усі учасники процесу CS отримували якомога більше позитивного і надихаючого досвіду як у своїй країні/місті/групі, так і подорожуючи по світу, - розповіла нам Марина. - Ми віримо, що, беручи участь у CS, ми робимо цей світ кращим. Я б не називала цю спільноту «рухом», тому що у нього немає ніякої політичної або іншої ідеологічної структури. Ми всі є добровільними учасниками і за допомогою реєстрації на сайті можемо брати участь або модерувати якісь процеси: отримувати і відповідати на запити, організовувати заходи, робити анонси подій або зустрічей. За великим рахунком, тут немає ніякої формальної ієрархії, і практично будь-який учасник може виступати зі своїми ініціативами. Наприклад, я є CS team member і вітаю нових учасників, які зареєструвалися у Києві. Я відправляю вітального листа і готова допомогти у разі, якщо виникають питання. Це одна із багатьох речей, яка підтримує співтовариство у стані певного живого саморегульованого організму.

В Україні і, зокрема, у Києві, каучсерфінг активно розвивається, кількість учасників постійно зростає (зараз їх близько 3-х тисяч в одній лише столиці), все більше людей приходить на зустрічі й подорожує, ми отримуємо все більше позитивних відгуків. Це прекрасний показник».

Також Марина пояснила нам, що відстеженням і реагуванням на будь-які події у співтоваристві займається спеціальна бригада модераторів. Учасники, які викликають підозри або отримують явний негативний відгук у плані сексуальних, комерційних, агресивних та інших дій, отримують попередження, а потім негайно видаляються зі спільноти.

Із перших вуст

Щоб не бути голослівними, ми розпитали самих каучсерферів про те, чому вони захопилися цією течією, а також які плюси і мінуси у ній бачать.

Артем Русакович – російський мандрівник, блогер, автор кількох путівників. Користуючись послугами каучсерфінгу, вже побував у Польщі, Чехії, Словаччині, Австрії, Іспанії, Андоррі, Італії, Марокко, Туреччині, Таїланді, В'єтнамі, Камбоджі, Монголії, Ірані та практично в усіх пострадянських країнах.

«Я вже більше десяти років подорожую по Росії автостопом і спочатку шукав у різних містах якихось знайомих, щоб зупинитися. Зазвичай це були такі ж мандрівники, як і я. Іноді я знаходив людей, до яких можна приїхати у гості через блоги і форуми. А одного разу, від двох німців, яких зустрів у Казані, дізнався про існування сайту hospitalityclub (один із перших подібних ресурсів) і почав ним користуватися. Через кілька років я дізнався і про couchsurfing. Моїм першим гостем у 2006-му році став хлопчина із Колумбії, який навчався у Бєлгороді і приїжджав до Москви у справах. З тих пір я зрозумів, що каучсерфінг – це хороший спосіб завести нові знайомства і дізнатися багато цікавого. Ти не просто приїжджаєш у місто і гуляєш по ньому з путівником, а спілкуєшся з кимось із місцевих, знаходиш друзів за інтересами, слухаєш про їхнє життя. Людина, у якої ти зупиняєшся, може погуляти з тобою по місту або розповісти, як куди дістатися. Та й сам, коли приймаєш гостей, постійно заводиш друзів у різних містах і країнах, дізнаєшся масу всього нового. До того ж іноземні гості – це гарна можливість постійно практикувати «робочу» мову каучсерфінгу - англійську або будь-яку іншу.

Поганого досвіду у каучсерфінгу у мене практично не було – максимум попадався нудний чоловік, з яким доводилося зводити спілкування до мінімуму. Однак ніхто не поводився неадекватно і виганяти нікого не доводилося. Правда, бувало, що людина кудись пропала і не виходила на зв'язок, коли я приїжджав у місто. Але зазвичай проблема швидко розв'язувалася – або я заздалегідь знаходив декількох людей, або по приїзду знаходив інтернет-кафе і писав усім, кому можливо, і завжди знаходився бажаючий мене прийняти. У цьому разі не обов'язково, що людина тебе проігнорувала. Може, або записав телефонний номер з помилкою, або ще щось у цьому роді. Таке на моїй практиці було один раз з двадцяти-тридцяти.

Можу дати пораду тим, хто хоче спробувати «серфити» - не бійтеся, скрізь живуть такі ж люди, як і ви, а спілкування з жителями інших міст і країн – одна із найцікавіших складових будь-якої подорожі. Рекомендую спочатку самим поїздити по гостям, переконатися, що це легко, зручно і цікаво, а потім вже ваш власний рівень гостинності підвищиться сам собою».

Євген Неткачов – польський археолог. За каучсерфінг встиг з’їздити у Росію, Чехію, Німеччину, Угорщину, Сербію.

«Каучсерфінг – це неймовірно цікаво, це можливість познайомитися з цікавими людьми, які займаються зовсім різними речами, і дізнатися масу всього нового. Однак у мене була одна історія, коли чоловік, який мене брав, вирішив, що я нетрадиційної сексуальної орієнтації, і почав приставати. Довелося викручуватися і йти спати у самий критичний момент, але він відреагував адекватно. Взагалі, цей господар був дуже добрим і цікавим, і дуже виручив мене з нічлігом, просто ми один одного в якийсь момент неправильно зрозуміли.

Моя порада для тих, хто хоче почати подорожувати по каучсерфінгу: будьте відкритими, вірте у людей – і все вийде».

Олександр Мороховець – тестувальник. Кілька разів їздив до Індії по каучсерфінгу.

«Коли ти живеш у готелі, то не спілкуєшся з людьми, які живуть у цій країні. А коли ти селишся, наприклад, у сім'ю і бачиш кожен день її членів і те, як вони спілкуються один з одним, – це незамінне для культурного досвіду.

Один із можливих негативів каучсерфінгу – те, що хлопці часто використовують ресурс як спосіб пошуку легкого сексу з дівчатами. Одного разу я поїхав до Індії з дівчиною, саме вона домовлялася про нічліг, і для господаря стала несподіванкою моя присутність. Як потім стало ясно, він розраховував не просто на нічліг. Однак подібні речі залежать від самої дівчини, ніхто не буде її ґвалтувати. Ми все одно зупинилися у цього хазяїна і нічого поганого про нього сказати не можемо.

Моя порада: уважно читайте відгуки про людину на сайті. Якщо вони позитивні, можна спокійно їхати і ні про що не переживати. А дівчині краще їхати жити у сім'ю, а не до самотнього чоловіка».

Думка психолога

Дізнавшись думку каучсерферів, ми звернулися за порадою про те, як, ставши активним учасником спільноти «вільних диванів», уникнути можливих негативних моментів, до психолога Валентини Єфімової.

«Розвиток каучсерфінгу в Україні, безумовно, позитивна тенденція. Це явище дозволяє людям розширити кругозір, більше дізнатися про життя інших людей і, відповідно, вчитися по-іншому дивитися на життя власне. Адже цього ніколи не станеться, якщо немає з чим порівнювати. Однак для того, щоб приймати у себе гостей, потрібно мати відповідні умови, - пояснила нам психолог. - Людина, яка не має уявлення, як живуть за кордоном, може запросити до себе жити європейця. Але після того, як він сам там побуває, йому буде соромно. Тобто дозволити собі каучсерфінг можуть люди, які фінансово забезпечені і живуть у пристойному будинку, у яких є можливість годувати своїх гостей нормальними продуктами. Навіть якщо це не так, у будь-якому разі, гості та господарі повинні бути із однієї соціальної групи. Тому перш, ніж запрошувати до себе, треба ненав'язливо з'ясувати, у яких умовах живе людина, щоб потім у неї не було культурного шоку і вона не відмовилася приїжджати вдруге. Це легко зробити за допомогою фотографій своєї вулиці, будинку, квартири... Те ж саме – українець, який відправляється в Індію чи Азію. Перед тим як їхати, потрібно чітко уявляти, куди ти їдеш і в яких умовах житимеш.

Молодій дівчині варто чітко для себе уявляти, що якщо вона їде жити до чоловіка, він, швидше за все, сподівається на те, що у них буде секс. Дорослі люди повинні конкретно домовлятися, які у них повинні бути стосунки ще до прибуття гостя. Щоб уникнути домагань, дівчина при обговоренні поїздки повинна ясно сказати, що секс неможливий, а не «може бути» або «там подивимося», і поводитися відповідно.

Взагалі потрібно дізнатися про людину якнайбільше ще до того, як ви зібралися до неї у гості, інакше за фактом вона вам розповість що завгодно. Запитуйте, чим вона займається, яке у неї оточення і плани на майбутнє, улюблені фільми... У тих же відгуках можна написати що завгодно, це тільки слова. І не забувайте залишати вашим рідним точну інформацію про те, куди і до кого ви поїхали».

До речі, Валентина Єфімова вважає, що розвиток каучсерфінгу на пострадянському просторі – це своєрідна підсвідома тяга наших людей до тих часів, коли вони жили у комунальних квартирах разом з абсолютно чужими людьми і, не дивлячись на це, ділили один з одним усі радощі і прикрості. Двері будинку радянської людини були, у прямому сенсі цього слова, відчинені для всіх. «Зачинятися» ж ми, на думку психолога, почали у «суворих 90-х», разом з поділом за фінансовими можливостями та створенням соціальних прошарків.

Очевидно, американська ідея створення світу без забобонів і расизму за допомогою каучсерфінгу прийшла на наші терени дуже вчасно. Адже сьогодні, зачинившись у міській квартирі разом зі своїм добром, недовго й задихнутися від самотності. Вже краще замість цього пізнавати такий шалено цікавий навколишній світ, пожертвувавши хоча б одним вільним диваном у період новорічних свят.