Здавалося б, тільки вчора Україна пережила позачергові парламентські вибори і запрацювала Верховна Рада шостого скликання, а сьогодні – вона вже історія: 6 грудня ВР-VI завершила свою роботу, і її спікер Володимир Литвин розповів у своєму заключному слові майже все, що він про неї думає.
Згадуючи про Верховну Раду-VI, Литвин сказав, що цей плід багатомісячної політичної кризи, жорсткого протистояння, складного компромісу і перших в історії України позачергових парламентських виборів залишає після себе як позитивні результати, так і очевидні провали. Рада, яка пішла, – це протиріччя, скандальні інциденти і низькі громадські рейтинги.
«Я постійно стримував себе увесь час мого головування. У цьому залі в мене хіба що не стріляли впритул і в спину. Тому сьогодні у мене є право сказати дещо з того, що я думаю. Українським народним депутатам притаманна цікава аномалія, яка майже не зустрічається у західних парламентах: підніматися вище хмар, не тільки над виборцями, народом у цілому, а й над своїми колегами... Ніде такого немає, щоб у власному домі витворяли те, що у порядній сім'ї ніколи не робиться... Головним опонентом голові ВР усі ці роки я був собі сам. Немає більшого критика дій Володимира Литвина, ніж Володимир Литвин, - був відвертим Володимир Михайлович з трибуни парламенту, який іде. - Спасибі всім. Друзям – за допомогу і підтримку. Недругам – за те, що, стріляючи в упор словесно та іншими способами, все ж не вистрілили реально у спину. Спасибі, шановні колеги, за співпрацю».
Після виступу Литвина був Гімн під фонограму, фото на пам'ять і прощання. Хтось прощався до середи, оскільки пройшов до ВР-VII, а хтось ішов із парламенту, обіцяючи заходити у гості і не втрачаючи надії повернутися у дипкорпус. Екс-парламентарям, включаючи таких, як Тарас Чорновіл, Лілія Григорович, Василь Горбаль, Леонід Грач, Андрій Шкіль та багатьох інших, потрібно здати справи і шукати собі нове заняття.
Як розповів ForUm'у Тарас Чорновіл (нардеп 3-го, 4-го, 5-го і 6-го скликань), процедура звільнення після завершення каденції депутата досить складна і багатоступенева. «Тут багато моментів. Наприклад, потрібно здати обхідний лист, здати все майно, техніку, кабінет, передати всі свої справи. Ще один момент пов'язаний з бухгалтерією і відділом кадрів. До речі, згідно з законом про статус народного депутата, народний депутат, якщо він не влаштується після завершення каденції на роботу, протягом року не покладе кудись свою трудову книжку, йому весь цей час нараховується депутатська зарплата». Чорновіл також пояснив, що повноваження депутата припиняються у момент складання присяги новим парламентом.
Що стосується майбутнього, то, за словами Чорновола, він не впевнений, чи захочеться йому обиратися у восьму Раду, але вже знає, що робитиме найближчим часом.
«Я точно знаю, що буду писати дисертацію з міжнародних відносин. Це перше. Друге – ось куди мені подітися від політики і політології?.. Напевно, я якось формалізую своє заняття у черговий «диванний» (тобто з однією людиною у штаті) центр аналізу та прогнозування. Також потрібно буде і якимось бізнесом, мабуть, зайнятися», - посвятив у свої плани Чорновіл. Він також не приховує, що приходитиме у нову Раду в гості заради неформального спілкування з журналістами, і жартує: «Злочинця завжди тягне на місце злочину».
А ось регіонал Василь Горбаль (нардеп 4-го, 5-го і 6-го скликань) планує готуватися до виборів мера у Києві і стати економічним експертом: «Я готуватимуся до мерської кампанії. А також за допомогою експертної думки буду висловлювати свою позицію, зокрема, з економічних питань. Але створювати щось бутафорське, типу «Інституту імені себе», не буду». Що стосується наступних парламентських виборів, то Горбаль зазначив, що «сьогодні невідомо, коли вони відбудуться, і, враховуючи формат останніх виборів і ВР-7, можна по-різному прогнозувати дату наступних виборів».
Експертною роботою також має намір займатися і Лілія Григорович (нардеп ВР 2-го, 3-го, 4-го, 5-го і 6-го скликань). На політичній кар'єрі вона поки вирішила поставити хрест і продовжить займатися наукою і громадською діяльністю. «Я кандидат філософських наук, голова жіночої громадської організації «Союз українок», центру суспільно-політичної аналітики «Візія». З політики я пішла, тому що час від часу треба виходити у житейський світ, щоб відчувати реальність і не збиватися на манівці», - запевнила ForUm колишня «нунсівка».
Чи планує вона у майбутньому знову намагатися стати нардепом, Григорович прямо поки не говорить: «Я дев'ять років пропрацювала лікарем і тринадцять – політиком, і друга моя професія взяла гору. Як говориться в одному афоризмі: якщо ти чогось дуже хочеш, Господь тебе не послухає, а якщо ти працюєш і покладаєшся на Бога, все може статися. Я покладаюся на Бога і український народ».
А комуніст Леонід Грач (нардеп 4-го, 5-го і 6-го скликань) планує врятувати марксизм-ленінізм в Україні. Як? Про це він розповів ForUm'у: «Я як ніколи сповнений енергії і планів. Я як ніколи впевнений у своїй позиції. Саме депутатство мене ніколи не пов'язувало і не приваблювало, але я був депутатом різних рад, починаючи з 1974 року. Я навибирався вже. Але, тим не менше, зараз стоїть завдання подолати торгівлю лівими настроями, «симоненківщину»: чистити весь лівий рух, який розклався, від зарази і опортунізму».
«Йде активна робота щодо створення нової партії – «Комуністичної марксистсько-ленінської партії України». Ми готуємося до чистої боротьби на виборах до місцевих органів влади, які відбудуться через 2,5 року. А також до президентських і парламентських виборів. Тому спокій нам тільки сниться», - не приховує амбіцій «головний комуніст Криму».
Із опитаних ForUm'ом депутатів не визначився, що робити далі, тільки Андрій Шкіль (нардеп 4-го, 5-го і 6-го скликань). «Якщо чесно, я був під враженням від останніх подій і ще не побудував плани. Але мемуари писати поки рано. Однозначно – продовжу займатися політикою. Не буду міняти рід занять, який був головним для мене останніх 23 роки. Де і як? Життя покаже. Я ще не вирішив до кінця», - сказав бютівець.
Як бачимо, ніхто із депутатів, які йдуть, не вважає завершення своєї каденції кінцем світу. І це не дивно. Адже пройде від сили п'ять років, і знову скажуть: парламент вмер – хай живе парламент!
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
