Діюча модель домашнього інкубатора, комбінований прилад для контролю чистоти води, шкірно-гальванічний рефлексор для досліджень вищої нервової діяльності, експериментальна модель блоку живлення від сонячної батареї... Всі ці та багато інших дивовижних винаходів юні вчені представили на III науково-технічній виставці молодіжних інновацій і творчих проектів «Майбутнє України», яка проходила з 27 по 29 листопада у Київському палаці дітей та юнацтва.

Подивилися на наукові новинки і навіть випробували дію деяких на собі і кореспонденти ForUm'у.

 
 
У цьому році на виставці представили більше сотні робіт юних винахідників із 21 області України. Програма передбачала демонстрацію моделей і макетів, а також стендовий захист науково-дослідницьких робіт з семи напрямів: електроніка і приладобудування, матеріалознавство та перспективні технології, машинобудування, інформаційно-телекомунікаційні системи та технології, екологія та ресурсозбереження, технічна творчість і винахідництво, робототехніка і робототехнічні системи .
 
 
 
Юні «Кулібіни» – це учні 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів та учні (студенти) відповідного віку позашкільних професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, які є членами Малої Академії Наук України і активно займаються науково-дослідницькою діяльністю. За словами президента Національного центру «Мала Академія Наук України» (НЦ «МАН») Станіслава Довгого, багато із них вже представляли свої розробки за кордоном – у Швейцарії та Франції. Для виставки відібрали тільки найкращі роботи, авторів яких нагородили дипломами, цінними подарунками та заохочувальними призами. А троє юних науковців навіть отримали патенти на наукову розробку своїх винаходів.

«Ми організовуємо і всіляко підтримуємо роботу дітей, надаємо їм наукових керівників, можливість працювати при лабораторіях у провідних навчальних закладах. Практично 100% хлопців стають студентами та продовжують свої дослідження у рамках курсових, дипломних робіт. А ті, хто вирішує піти у велику науку, захищають кандидатські та докторські», - розповів журналістам Станіслав Довгий.

 
 
Перший заступник начальника ГУ освіти і науки КМДА Вікторія Чоломбітько, виступаючи перед відвідувачами виставки, зазначила: «Дорослим варто звернути увагу на те, які теми порушують наші діти у своїх роботах, починаючи від технологій зацікавленості у навчанні, закінчуючи енергозберігаючими технологіями та альтернативними комп'ютерними іграми. Це зовсім не дитячі проблеми, але з дуже цікавим підходом, абсолютно не заангажованою думкою».
 
 
Іван Селезньов, учень 11-го класу СЗШ I-III рівня №22 м.Миколаєва розробив ультразвуковий прилад для орієнтації у просторі людей з проблемами зору. Він уже використовується у кількох медичних закладах.
 
 
«У світі існують аналоги мого пристрою, однак вони дуже дорогі і більшість незрячих людей не можуть дозволити собі їх купити. Ціна мого пристрою не буде перевищувати 300 гривень», - впевнений Іван.

Антон Головаченко, студент 1-го курсу Інституту аерокосмічних систем управління Національного авіаційного університету, розробив з конструктора екзоскелет Mark, покликаний допомогти інвалідам.

 
 
«За допомогою датчиків серводвигуни починають по команді працювати. Якщо людина натиснула на перший датчик, м'яз скоротився разом з рукою – вона піднялася і так далі. На проектування свого винаходу я витратив 11 місяців. Мені дуже хотілося допомогти саме людям з обмеженими можливостями. Щоб вони могли нормально жити, ходити на роботу і не думати про те, що вони якісь не такі», - пояснив Антон ForUm'y.
 
 
 
Як розповів юний винахідник, екзоскелет уже випробували на собі деякі пацієнти київської клініки «Охматдит». Їм Mark допоміг встати і навіть походити.

Учениця 9-го класу Червономаяцької ЗОШ І-ІІІ рівня Бериславського району Херсонської області Олександра Фартушна розробила шкірно-гальванічний рефлексор – прилад для дослідження вищої нервової системи у психології та медицині.

Як виявилося, за допомогою такого приладу можна визначити, чи варто допускати дитину до серйозних фізичних навантажень під час уроків фізичної культури у школі, та навіть визначити тип темпераменту людини.

 
 
З кореспондента ForUm’y знімають показники під час того, як він перебуває у спокійному стані, і після того, як він піддається фізичному навантаженню. Після 50 присідань показники міліампер на датчику істотно не підвищилися, що свідчить про психічну стійкість і переважання сангвіністичного типу темпераменту.
 
 
 
Як виявилося у ході огляду виставки, багатьох молодих людей хвилюють проблеми української екології. Так, Богдан Дацюк, учень 11-го класу СЗШ I-III рівня №7 м.Ковеля Волинської області, розробив модель вітрогенератора низької потужності; студент 1-го курсу НТУ КПІ Матеуш Артем – метод боротьби із забрудненням води нафтопродуктами; а учень 10-го класу Сєверодонецької ЗОШ І-ІІІ рівня №15 Луганської області Кирило Сезонов – комбінований прилад для контролю чистоти води у водоймах.
 
 
 
 
Ігор Лобода, учень 11-го класу Сєверодонецької ЗОШ I-III рівня №15 Луганської області, придумав діючу модель домашнього інкубатора з дворівневим механічним регулятором, для того щоб виводити курчат, занесених до Червоної книги України. За словами Ігоря, 99,8% попереднього весняного виводка вже виросли і стали дорослими птицями.
 
 
Спостерігаючи за представленими на виставці розробками, навіть не сумніваєшся у їхній актуальності. Діти як ніхто інший тонко відчувають усі недоліки навколишнього світу і в силу своєї допитливості намагаються їх виправити: а чи не буде краще, якщо я спробую ось так? Залишається лише побажати юним українським талантам удачі та наполегливості, адже, як сказав Вольтер, успіхи науки – справа часу і сміливості розуму.
 
 

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1277