За даними ЮНЕСКО, сьогодні 30-60% фондів бібліотек США, Західної Європи і Росії перебувають під загрозою руйнування, а близько 15% паперових видань, які зберігаються в бібліотеках і архівах Європи, вже неможливо врятувати. Усього у світі налічується близько 60 млн архівних документів XV-XX ст., з яких майже 3 млн рідкісних і цінних книг знаходиться в Україні.
Особливу історичну та культурну цінність представляє колекція стародруків та рукописів іноземними мовами Національної історичної бібліотеки України (НІБУ), яка налічує 1130 одиниць (з них 900 одиниць періоду XVI-XVII ст.). Зберегти цю колекцію можна шляхом безпечного сканування на спеціалізованому обладнанні, а також за допомогою консервування оригіналів видань. Це необхідно, насамперед, тому, що НІБУ обслуговує студентів історичних факультетів, наукових працівників і міжбібліотечних абонентів (МБА) всієї країни, які запитують літературу з колекції рідкісних книг досить часто, а це призводить до їх поступового зношування. Тому у липні 2011 року адміністрація бібліотеки взялася за реалізацію масштабного проекту «Історична спадщина України - світовий доступ в електронному форматі». Як він просувається і що вже зроблено для порятунку історії, дізнавався ForUm.
Куратором проекту «Історична спадщина України - світовий доступ в електронному форматі» стала президент Молодіжної громадської організації «Інтелектуальне лідерство» Олена Крикун, а у вересні нинішнього року ініціативу підтримала Антикризова гуманітарна програма Міжнародного фонду «Відродження». 13 вересня організатори разом з адміністрацією бібліотеки представили другий етап проекту і підбили підсумки першого.
Як розповіла Олена Крикун, у період з липня 2011 року по серпень 2012 був оновлений веб-сайт НІБУ, створений імідж-каталог усіх видань бібліотеки, який тепер доступний кожному читачеві в Інтернеті, розпочато створення електронного читального залу для користувачів і, найголовніше, оцифровано понад 120 унікальних краєзнавчих та інших раритетних видань, що існують у світі всього лише в декількох екземплярах.
Упродовж наступних 9 місяців організатори планують залучити до співпраці молодь, навчити бібліотекарів технологіям безпечного сканування, а також врятувати ще кілька десятків стародруків, надавши громадськості безкоштовний доступ до їх електронних копій.
«Ми плануємо запустити центр віддаленого працевлаштування для малозабезпечених категорій громадян і молоді. Він працюватиме наступним чином - для того щоб ввести інформацію з відсканованих зображень у базу даних, ми плануємо запрошувати на віддалену роботу людей, а вони, в свою чергу, отримуватимуть гроші за набрану кількість знаків. Однак перед цим вони зобов'язані будуть пройти навчання і тестування», - розповіла куратор проекту.
Щоб продовжити сканування стародруків, у рамках другого туру проекту на території НІБУ встановлять цілу станцію для сканування. А для охочих навчитися ремеслу, організують безкоштовні заняття - курси «Інформаційно-комп'ютерна грамотність» та «Обробка оцифрованих видань сучасними комп'ютерними способами». Крім практики, за словами Крикун, буде і теорія - молоді розкажуть про актуальність збереження першоджерел в електронному вигляді.
Спеціально для журналістів після презентації другого етапу проекту працівники бібліотеки продемонстрували «перлини» історії, що зберігаються в їхніх архівах.
Завідуюча відділом рідкісної книги НІБУ Ніна Хівренко розповіла, що на сьогоднішній день у їхньому відділі міститься понад 20 тисяч унікальних видань.
«Особливу цінність представляє наша колекція рукописних книг, серед яких - найстаріша в нашій бібліотеці - рукописний пом’янник Києво-Печерської лаври кінця XV ст. Усі книги в нашому відділі мають величезну цінність. Видані до 1800 року ми видаємо тільки після листа з організації або навчального закладу, в якому зазначена мета замовлення», - розповіла завідувачка.
Крім колекції рукописних книг у фонді зберігаються дві книги початку XVIII ст., надруковані громадянським шрифтом, введеним у Росії ще Петром I, а також перше видання «Слова о полку Ігоревім».
У читальному залі регулярно проходять тематичні виставки.
У книгосховищі бібліотеки знаходяться загальний і обмінно-резервний фонд. Як розповіла журналістам завідувачка відділом соціокультурних комунікацій Світлана Газарянц, за всіма виданнями постійно стежать - регулярно очищають від пилу і підтримують необхідну температуру.
«У нас є видання, наприклад, 1905 року, які знаходяться в поганому стані, і їх необхідно переоправити. Вони не рідкісні і ми їх можемо віддати для відповідних робіт. Однак дуже часто буває, що після оправи в друкарні, через неуважність працівників, всередині залишається тільки половина книги. Тому оцифрування літератури сьогодні для нас найважливіше завдання», - розповіла Газарянц.
Книга «Записки одеського товариства» 1844 року, залишившись без обкладинки, незабаром також може бути втрачена.
Завдяки стрімкому розвитку комп'ютерних технологій ми вже давно встигли забути, що інформацію можна шукати в бібліотеці. І навіть не замислюємось над тим, що ще й половини зібраного і записаного століттями нашими предками немає в Інтернеті. Саме для того, щоб наша історія не пропала разом з недовговічним папером, що зберігає її, і створюються такі проекти. Будемо сподіватися, що стараннями небайдужих людей подібні ініціативи поширяться на всю країну і незабаром читач у будь-якому куточку планети зможе дізнатися про найцікавіші сторінки української історії.
Анастасія Піка, фото Віктора Ковальчука,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
676
