Восени Україна подала до ВОТ заявку на підвищення до максимального рівня імпортних мит щодо 371 товарної позиції. Це передбачено прийнятим у першому читанні ще у травні 2012 р. законом № 9241 про зміни до закону «Про Митний тариф України». За даними ініціаторів, всього виявлено більше 2500 ставок (23,3% від загального числа), які нижче рівня, встановленого національними зобов'язаннями перед ВОТ. Сама ж можливість зміни пов'язана з правом кожної країни - члена Організації раз на 3 роки переглядати умови своєї участі (включаючи ввізне мито) «з об'єктивних причин». Нагадаємо, Київ вступив до ВОТ у 2008 р.
Захід бурчить
Негативна реакція Заходу була негайною. Так, начальник інформаційного департаменту ВОТ Кіт Роквелл заявив, що перегляд мит може «урізати» товарний імпорт в Україну на $ 4,6 млрд, а не на заявлені Кабміном 2 млрд грн. «Якщо це створить прецедент або призведе до широких анулювань зобов'язань іншими членами ВОТ, наслідки будуть ще гірші», - боїться фахівець. Справді, загальне стиснення світових ринків змушує виробників боротися за всі напрями збуту, включаючи і другорядні. Тим більше що вітчизняний ринок став для Євросоюзу важливим стабілізатором продажів під час кризи і допомагає утриматися на плаву на тлі глобальних кризових явищ, запевняють експерти. Зазначимо, колись вже більше 30 членів ВОТ ініціювали підвищення імпортних ставок, але жодного разу перелік не був таким широким. «Побачимо, наскільки це збігається з нашими правилами. Звичайно, кожен уряд має право вимагати переговорів з метою зміни митних тарифів. Упевнений, що члени ВОТ пильно стежитимуть за розвитком ситуації», - додає Роквелл.
Тривогу висловив і торговий комісар ЄС Карл де Гухт: «Київ намагається повторно обговорити угоду з ВОТ відповідно до статті 28 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Але ця стаття зазвичай застосовується, коли країна хоче підвищити частину ввізних тарифів в обмін на компенсації щодо інших. У даному ж випадку ставиться питання про підняття всіх важливих товарних секторів, і компенсації неможливі». Втім, натомість можуть бути знижені експортні мита, яких в країні також чимало. Так, Європа та інші розвинуті регіони можуть бути зацікавлені в розширенні поставок різної сировини.
Представник США у ВОТ Майкл Пунк заявив, що прагнення українського керівництва переглянути мита може негативно позначитися на всій міжнародній торгівлі, тому може з'явитися прийом обходу перешкод для протекціонізму, які були створені з появою ВОТ у 1995 р. Нарешті, у середині жовтня глава ВОТ Паскаль Ламі зазначив, що рішення з приводу мит залежатиме від готовності Кабміну йти на взаємні поступки. «Логіка в тому, що якщо ви робите економіку більш закритою щодо однієї позиції, вам потрібно компенсувати це відкриттям іншої позиції», - сказав Ламі.
По сегментах
Аналітики повідомляють, що поданий до ВОТ перелік включає такі групи товарів, як м'ясо, плодоовочева продукція, квіти та ін. Що ж до продукції «важкої промисловості», то підвищення мит може особливо вплинути на внутрішні ринки авто і сільгосптехніки, вважає економіст і політолог Віталій Кулик . За його словами, «що стосується авторинку, то імпортери ще рік тому відчули загрозу. Так, багато споживачів апріорі вважають за краще іномарки, але тепер така покупка стане дорожчою. Цим не забудуть скористатися внутрішні автозаводи, адже їхня продукція буде ще дешевша в порівнянні з імпортом».
Тим самим, автокомпанії України отримують шанс зміцнити свій бізнес, «а це важливо для всього національного машинобудування. Адже справа не тільки в лінії «Ланос», але і в сучасних моделях вантажних і тих же легкових авто, збірка яких вже багато років йде в нашій країні. І якщо у 2008-му частка вітчизняних автозаводів на ринку країни становила близько 50%, то зараз упала до 18% - автомашини вигідніше імпортувати, ніж виробляти», - коментує ForUm`у голова наглядової ради ПАТ «Єврокар» Олег Боярин (компанія збирає західні марки авто). У разі прикриття українського авторинку від імпорту випуск популярних моделей можна буде переносити всередину країни, за рахунок чого вони будуть дешевші, змушуючи й імпортерів стримувати свої ціни.
Якщо ж говорити про сільгосптехніку, то підвищення ввізних мит на перших порах може призвести до її подорожчання для споживача, який на даному ринку сильно залежить від імпорту. Потім цей ефект спадатиме пропорційно темпам відновлення внутрішнього виробництва аналогів.
Також перегляд мит може призвести до активного імпортозаміщення за деякими видами хімічних (фосфорні добрива, лаки, фарби), текстильних, харчових товарів. Внутрішній випуск такої продукції можна розширити достатньо швидко.
Все у нас вийде
При цьому Київ повинен насамперед думати про свої власні інтереси, упевнений Кулик. «Зараз у світі реальний торговий протекціонізм тільки зростає - незважаючи ні на які ВОТ. Кожна держава, якщо вона на ділі здатна відстоювати свої позиції, так чи інакше прагне до нових бар'єрів для імпорту та до зміцнення старих. Так, подібна політика шкідлива з точки зору глобальної торгівлі, але сам тренд у наявності», - підкреслює фахівець. Лише у 2012 р. в світі введено близько 100 нових торговельних обмежень, а в цілому по планеті їх вже понад 500.
У свою чергу, в Кабміні наполягають, що заявка на підвищення мита не порушує зобов'язань перед ВОТ. Перший віце-прем'єр Валерій Хорошковський нещодавно підтвердив, що Європа стурбована цим питанням, «тому що під час кризи будь-який протекціоністський захід викликає тривогу. Але комісар де Гухт запевняє, що ми не переступили ніяких законодавчих норм і діємо в рамках статті 27, тут прямих претензій бути не може. ЄС озвучив прохання «вкрай акуратно» просуватися з цього питання, і будь-яка подальша дія буде тільки за підсумками консультацій з нашими партнерами».
Наприкінці жовтня у Кабміні заявили, що пропозиції Києва щодо імпортних ставок підтримані 110 державами - членами ВОТ, і на такому фоні зміни до складу пропозицій не вноситимуться. Так, урядовий уповноважений з питань євроінтеграції Валерій П'ятницький зазначає, що «стурбованість до справжнього моменту висловили 27 країн Євросоюзу і ще 20 країн, а решта нас підтримали. І досить багато країн вже почали з нами консультації з цього питання». Експерт нагадує, що де-факто Україна є перехідною економікою, що розвивається, і вже проведена нею лібералізація доступу на внутрішній ринок - вагомий внесок у систему світової торгівлі. За його словами, наша країна не кидає виклик традиціям системи, але система має достатньо простору і потенціалу, щоб сприйняти коректування вітчизняної торгової політики.
Аналітики турбуються, що один із головних ризиків тарифної індексації - це заходи у відповідь впливових країн. Сьогодні Євросоюз, США й інші сильні гравці дуже неохоче йдуть на послаблення захисних заходів проти українського імпорту. Серед винятків - нещодавнє скорочення Брюсселем антидемпінгових мит на ввезення безшовних сталевих труб групи «Інтерпайп». Втім, ще рік тому прем'єр Микола Азаров зробив застереження, що пропозиції щодо імпортних тарифів не зачіпатимуть питання, які стосуються зони вільної торгівлі з ЄС.
Отже, перегляд мит несе в собі низку позитивів, зокрема, зростання бюджетних надходжень на мільярди гривень, а також зміцнення впливу Києва в міжнародній торгівлі (мається на увазі ефективний захист своїх економічних інтересів). Але паралельно потрібно вжити заходів щодо нейтралізації можливих ризиків, починаючи з можливих контрзаходів зацікавлених країн.
Андрій Боярунець,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
633
