52 роки тому, 6 листопада 1960 року, було відкрито першу чергу київського метрополітену – ділянку Святошинсько-Броварської лінії завдовжки 5,2 км з п'ятьма станціями – від «Вокзальної» до станції «Дніпро», повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації.

 

Згідно з історією спорудження столичної підземки, будівництво метрополітену почалося у 1949 році. Однак проходження тунелів супроводжувалося постійними ускладненнями – своєрідний рельєф місцевості, пливуни, що розмивають підземні пласти, та інші непередбачені проектом обставини. Через це виникли істотні відставання у графіках виконання робіт. Улітку 1949 року метробуд заклав перші шахти, а перше з'єднання тунелів - між станціями «Хрещатик» і «Арсенальна» - відбулося вже у грудні 1951 року. Останні з'єднання були проведені у травні 1959 року між станціями "Вокзальна" та "Університет".
 

Також важким завданням було спорудження проміжного вестибюлю станції «Арсенальна», який будувався кесонним методом, тобто застосовувалася проходка під стислим повітрям. Крім того, у 1954 році фінансування будівництва метрополітену у Києві на час призупинили, оскільки значні зусилля СРСР були спрямовані на освоєння цілинних земель.
 

На початку 1958 року було оголошено конкурс на кращі проекти станцій та створено комісію для розгляду конкурсних робіт. У липні того ж року відкрилася виставка колективних проектів, де були представлені 80 робіт. Із них було вибрано п'ять найкращих, які й були втілені при спорудженні станцій «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро», що ввійшли у першу чергу будівництва Київського метрополітену.
 

При спорудженні тунелів першої черги було використано 660,4 тис. кубометрів бетону та залізобетону, на облицювання станцій і вестибюлів пішло близько 7300 м² граніту і мармуру.
 

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

454