Борги комунальні: Прощавай квартира і холодильник?

В Україні нерідко постає питання про посилення покарань за несплату комунальних послуг. Однією із перших речей, які прийшли в голову комунальникам багато років тому, було карати весь будинок за великі борги окремих мешканців тимчасовим відключенням води або світла. А в останні роки заговорили і про судове відчуженнявласності (включаючи квартири, машини) у разі особливо великих боргів. Але уМінЖКГ запевняють, що ніяких «жахів» немає, все це домисли або хіба що поодинокі перегини на місцях. Та й борги за «комуналку» станом на початок жовтня скоротилися до 9 млрд грн, хоча ще місяцем раніше це було 10,6 млрд грн.

Як все йде насправді і чи можуть за борги у вас відібрати квартиру або щось ще, розбирався ForUm.

Які бувають санкції

За словами експертів, є цілком конкретні приклади майнових санкцій за багатотисячні комунальні борги. Так, КП «Дніпропетровські теплові мережі» в 2011 р. створило «чорний список» абонентів, які заборгували за тепло від 100 грн і більше. Підприємство постійно працює з тисячами позовних заяв на своїх боржників, і в останні роки було заарештовано кілька автомашин, від «Москвичів» до БМВ і «Крайслерів». Є і прецедент арешту 1-кімнатної квартири (за борг у 5000 грн), доповнює юрист Олександр Цаплін. «Власникам арештованого майна треба або платити борг плюс виконавчий збір (10% від суми боргу), або воювати у судах, наприклад, оскаржуючи сам факт нарахування боргу», - говорить експерт.

У Донецьку вирішили вчинити простіше: вилучати домашню та особисту електронну техніку. Директор КП «Донецькміськводоканал» Юрій Перебийніс раніше заявляв: «У нас просто не залишилося інших коштів. Опрацьовуємо питання про вилучення квартир, але це довго, найефективніше - відбирати те, що необхідне у побуті. І ми вибираємо таких, хто може оплатити. Деякі боржники не відчиняють двері, але ми працюємо над цим. Будемо зламувати і входити без господарів, якщо суд дає дозвіл».

Ось такий суворий підхід. Описують і оцінюють речі представники державної виконавчої служби, а комунальники пломбують і беруть на відповідальне зберігання. Донецька практика показала, що вже на наступний день боржник, як правило, приходить і повністю розраховується, отримуючи свої речі. Якщо ж за 10 днів ніхто не з'явиться, арештоване майно продадуть через аукціон, а залишок боргу мешканцеві все одно доведеться погашати.

Аналітики нагадують, що ще у 2005 р. за борги перед КП «Донецькміськтепломережа» був демонстративно описаний «Мерседес» одного із жителів. На наступний день «Донецькміськтепломережа» повідомила, що господар автомобіля погасив усі борги, однак все це виявилося інсценуванням з метою залякати городян і змусити їх платити за комунальні послуги.

Нарешті, вже цієї осені ДАІ отримало інструкцію про затримання автомобілів, у господарів яких є борги з квартплати, а також за кредитами та аліментами. Щоправда, це стосується тільки тих, хто через борги уже перебуває у розшуку. Таке право інспектори отримали ще 25 січня, коли Кабмін постановою №54 вніс зміни до порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затверджений ще в 2008 р. Проте досі ця норма співробітниками ДАІ активно не застосовувалася. Повернення машини власнику можливе тільки за запитом державного виконавця.

Компетентні пояснення

У МінЖКГ з цього приводу ще раз радять не драматизувати ситуацію і пам'ятати про свої права. Для початку директор міністерського департаменту житлової політики Віталій Шаповаленко звертає увагу на правові основи експлуатації житлового фонду в країні - це Житловий кодекс (ЖК) Української РСР, Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (ОСББ. - Авт.), а також низку постанов Кабміну та різних наказів. Спеціаліст уточнює, що «ця законодавча база застаріла і потребує термінового оновлення. Так, ЖК УРСР приймався на початку 1980-х років. В епоху новітніх технологій і ринкових відносин він гальмує розвиток житлового господарства.

Крім того, за словами представника МінЖКГ, недоліком галузевої законодавчої бази є засилля нормативних актів, що також ускладнює регулювання та модернізацію. «Тільки дерегуляція дозволить провести масштабне оновлення систем життєзабезпечення, реформувати ЖКГ, забезпечуючи при цьому стійкість і надійність надання комунальних послуг. І ми всебічно сприяємо дерегуляції галузі. Вона вже активно проводиться у вітчизняному будівництві (і є конкретні результати щодо спрощення дозвільних та погоджувальних процедур), на черзі - житлово-комунальний сектор», - зазначає Шаповаленко. І додає, що на сьогоднішній день вже розроблено цілу низку змін у нормативну базу створення і роботи ОСББ: «Ми розуміємо, що такі важливі законопроекти повинні бути узгоджені з громадськістю, на що особливо звертаємо увагу і завжди залучаємо місцеві громади до обговорення нормативних актів. Для впровадження ефективного ринкового законодавства нам потрібні розуміння і підтримка місцевих громад, професійних співтовариств і кожного громадянина. В цілому ж при реформуванні ЖКГ, крім дерегуляції, ми орієнтуємося на екологічну безпеку, економічну та енергетичну ефективність. І це все далеко не в останню чергу стосується поводження з житлом і проблем, які виникають у ході цього процесу».

Що ж до відключення цілих будинків за борги окремих мешканців, то у МінЖКГ констатують: якщо споживач у встановлений договором строк не оплатив послуги, і сторони договору не домовилися про порядок сплати боргу, то питання вирішується в суді, без якого позбавити споживача житлово-комунальних послуг неможливо. І вже тим більше заборонене відключення всього будинку за борги окремих громадян. При цьому, незалежно від терміну заборгованості, з вас можуть стягнути борги за останні 3 роки (це термін позовної давності відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України), якщо інше не визначено договором з житлово-комунальною організацією.

Окреме уточнення з приводу можливого відчуження квартири звучить так: право на житло визначене у ст.47 Конституції України, і ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду. Так, у разі заборгованості за житлово-комунальні послуги мешканці не можуть бути виселені незалежно від форми власності квартири. Це стосується і такої особливої ​​ форми, як ОСББ.

Не тільки права

Але це не означає, що можна не платити за квартиру, нескінченно посилаючись на всілякі проблеми. Тим більше, що, за експертними оцінками, найбільші комунальні борги сьогодні - у забезпечених громадян, які розраховують, що впораються з комунальниками за рахунок своїх зв'язків або лазівок у законодавстві. З цього приводу директор департаменту проектного управління систем життєзабезпечення МінЖКГ Станіслав Захаров каже ForUm'у: «Переважна більшість населення своєчасно сплачує за комунальні послуги, але є й ті, хто псує життя іншим. І щодо таких нам таки треба бути суворішим. Ми не хочемо якихось жорстких заходів, когось лякати або погрожувати... Єдине, що на сьогоднішній день необхідно зробити, це ввести пеню. І це потрібно не Міністерству, не тепловикам, це потрібно, насамперед, населенню. А то мені надходять скарги від людей із багатьох регіонів: мовляв, ми платимо, а сусіди ні, змусьте і їх теж». Очікується, що відповідне нормативне рішення буде прийняте після парламентських виборів. Власне, Верховна Рада вже скасувала мораторій на сплату населенням пені за комунальні борги, але через відсутність необхідних нормативних актів пеня не стягується.

Тим часом у будь-якій справі є не тільки негативні, «каральні» стимули для своєчасної оплати. Шаповаленко нагадує: скажімо, у Києві успішно діє заохочувальна програма. Вона дійсно добре відома киянам: якщо оплата зроблена до 20 числа поточного місяця, то надається знижка (на опалення і гаряче водопостачання - 6%, на утримання будинків і прибудинкових територій - 10%).

Не будемо забувати і про право на компенсацію за недостатньо якісні комунальні послуги. У Київській міськдержадміністрації нам підтвердили, що у разі неякісних ЖКП робиться перерахунок. І це не просто слова: тільки в 2012 р. кияни отримали за неякісно надані послуги понад 30 млн грн. Так, центральне опалення повинно бути безперебійним протягом всього опалювального сезону. Якщо це не так, споживач повинен усно або письмово повідомити про це виконавцю, причому повідомлення обов'язково реєструється у спеціальному журналі споживчих заявок.

За результатами перевірки та встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг складається акт-претензія, який підписують споживач і представник організації, яка обслуговує будинок. Документ розглядається, і на протязі 3 робочих днів мешканцеві повідомляють про задоволення заявки або ж про відмову (причину якої обґрунтовують). Заступник начальника головного управління комунального господарства КМДА Володимир Баженов уточнює: нормативною температурою повітря у житлових приміщеннях вважається 18°C (у наріжних кімнатах – 20°C), допустимий термін відхилення від цієї цифри – 12 год на добу 1 раз на місяць. Оплата знижується на 5% за кожен градус відхилення з 18°C до 12°С (у наріжних кімнатах від 20°C до 14°C) за весь період такого. А при квартирній температурі менше 12°C (у наріжних кімнатах – менше 14°C) плата за централізоване опалення не стягується.

Так що не варто забувати ні про права, ні про обов'язки. Так, житловий фонд країни вимагає термінового оновлення і реконструкції. Тож давайте трохи допоможемо у цьому комунальникам, у яких явно недостатньо централізованого бюджетного фінансування. Тим більше, що тарифи, як і раніше, не такі вже великі, що підтверджується і незалежними оцінками зарубіжних структур, від ЄБРР до різних органів Євросоюзу. І це незважаючи на перманентне подорожчання енергоресурсів та інших компонентів собівартості.

Таким чином, все не так уже й погано. А значить, як говориться у відомому фільмі, «будемо жити».

ДОДАТОК

Базові нормативно-правові акти у сфері експлуатації житлового фонду в Україні

1. Житловий кодекс УРСР.

2. Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

3. Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

4. Постанова Кабміну від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

5. Постанова Кабміну від 20.05.2009 №529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

6. Постанова Кабміну від 21.07.2005 №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».

7. Постанова Кабміну від 20.05.2009 №565 «Про затвердження Порядку проведення безплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир осіб, які мають на це право».

8. Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства (далі - ДержкомЖКГ) «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» від 17.05.2005 №76.

9. Наказ ДержкомЖКГ «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» від 10.08.2004 №150.

10. Наказ ДержкомЖКГ «Рекомендовані норми часу та норми обслуговування для робітників і виробничого персоналу, зайнятих утриманням житлового фонду» від 04.08.1997 №59.

11. Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» від 22.11.2005 № 4.

12. Наказ ДержкомЖКГ «Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді» від 25.04.2005 №60.

13. Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України «Про затвердження Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд» від 02.02.2009 № 13.

Джерело: МінЖКГ