Чорна металургія залишається однією із найважливіших галузей економіки України. Частка галузі у формуванні ВВП становить приблизно 25%, а в експортних валютних надходженнях – 40%. І в 2011 р., незважаючи на нестабільність ринків збуту, вітчизняним металургам вдалося підвищити виплавку сталі на 5,7%, до 35,3 млн т. У цьому році ситуація складніша: закордонний попит недостатньо активний, і за 9 міс. 2012 р. виробництво сталі впало відносно січня-вересня-2011 на 6%, до 24,6 млн т. У той же час влітку метхолдингу вдавалося переламати тренд помісячного скорочення виробництва: так, у серпні показники були на 2,8% вище липневих. Експерти наголошують, що тоді виплавку сталі збільшили майже всі метпідприємства. Серпневі результати дозволяють сподіватися, що і в наступні місяці українські меткомпанії зможуть боротися за відновлення виробничих обсягів.
При цьому наша країна залишається у топ-10 світових виробників сталі. За даними World Steel Association, за 8 місяців року перша металургійна десятка світу була такою: Китай (481,573 млн т), Японія (72,523 млн т), США (61,047 млн т), Індія (50,696 млн т), Росія (47,398 млн т ), Південна Корея (46,6 млн т), Німеччина (28,874 млн т), Туреччина (24,101 млн т), Бразилія (23,187 млн т), Україна (22,409 млн т).
Якою буде динаміка до кінця року і в 2013 р.? Що необхідно для подальшого розвитку галузі? У цих питаннях розбирався ForUm.
Підсумки і прогнози
У галузевому об'єднанні "Металургпром" прогнозують, що у жовтні виплавка сталі залишиться приблизно на вересневому рівні – 2,6 млн т. Подальші помісячні показники прогнозувати важко через нестабільність зовнішніх ринків, нарікає гендиректор «Металургпрому» Василь Харахулах. Він нагадує, що «застій» результатів викликаний слабкістю попиту і недостатньою чіткістю прогнозів. У цілому ж за підсумками 2012 більшість галузевих економістів очікує зниження виробництва сталі в країні на 5-6%, до 32,5-33 млн т. При цьому віце-президент асоціації «Укрмет» Сергій Грищенко звертає увагу, що у вересні другий місяць поспіль підвищувалася середньодобова виплавка сталі (зростання за вересень – з 84,42 до 85,77 тис. т відносно серпня).
Спеціаліст допускає: незважаючи на все ще слабку кон'юнктуру збуту, у жовтні-листопаді можлива стабілізація виробничих показників, у т.ч. через відновлення попиту з боку Китаю. «Пекін прийняв рішення про обмеження власного металовиробництва, покликане перешкодити подальшому здешевленню металу на ринку. І цим постараються скористатися постачальники, які мають досвід роботи на ринку КНР, включаючи й Україну», - уточнює Грищенко. А за словами старшого аналітика інвесткомпанії «Трійка Діалог Україна» Івана Харчука, вітчизняні сталеплавильні показники можуть додатково поліпшитися за рахунок запуску нового комплексу «Дніпросталь» (р-н Дніпропетровська) на базі Нижньодніпровського трубопрокатного заводу (НТЗ) холдингу «Інтерпайп».
Подальший же розвиток ситуації у 2013 р. залежатиме від світового ринку, куди відправляється близько 80% усієї української металопродукції. З одного боку, експерти прогнозують на наступний рік припинення спаду у глобальній економіці і формування передумов для стійкої стабілізації. Це буде можливо, зокрема, за рахунок очікуваних заходів бюджетної консолідації у Євросоюзі як на найбільшому у світі товарному ринку. Безумовно, подібна стабілізація призведе до вирівнювання, а потім і до пожвавлення попиту на сталь і прокат.
З іншого боку, це пожвавлення може бути покрите відновленням китайського металоекспорту, який в останні 1-2 років зменшувався через загальну слабкість світового ринку. Грищенко звертає увагу, що зараз йде масоване, майже забуте з 2008 р. (з моменту початку економічної кризи) проникнення меткомпаній Піднебесної на абсолютно всі можливі ринки. За повідомленнями трейдерів, в останні місяці китайська продукція (як правило, за цінами нижче поточних ринкових) все активніше надходить у Латинську Америку, Іран, у низку регіонів РФ. Все це знову завадить металургам України зміцнювати свої позиції на перспективних напрямах збуту – від Південно-Східної Азії до Близького Сходу і ЄС. «І якщо у 2013 р. вдасться наростити продажі (і, відповідно, виробництво) хоча б на 5%, це можна буде вважати вагомим позитивом», - підсумовує Харахулах.
Що потрібно міняти
Що ж можна і потрібно робити для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної чорної металургії? Економісти сходяться на думці, що, перш за все, потрібен розвиток випуску товарів з високою доданою вартістю. А це – прокат, причому насамперед такі його види, як низьковуглецева номенклатура, будівельний прокат підвищеної міцності або машинобудівний лист (судновий, автомобільний). Однак до кризи українські металургійні холдинги майже не інвестували у розвиток прокатних потужностей, тому можна було дорого і ефективно продавати на зовнішньому ринку сталеві напівфабрикати. І до сьогоднішнього дня їхня середня частка у структурі продажів наших метпідприємств сягає 45-50%. Адже велика частина прокатних ліній в країні вже давно морально і фізично застаріла – в Україні є стани, введені в експлуатацію ще у першій половині XX століття.
З початку 2000-х років вітчизняні металурги реалізували всього 2 великих інвестпроекти у прокатному переділі: це реконструкція стану-2800 у стан-3000 на Алчевському меткомбінаті (Індустріальний союз Донбасу; завершена наприкінці 2006 р.), а також будівництво і запуск сортового стану-390 на Макіївському метзаводі («Метінвест», липень 2009). Правда, потім у 2010-11 рр. були озвучені і нові профільні проекти. Наприклад, це проект реконструкції листового стану-3600 на «Азовсталі» та будівництво нового середньосортного стану на Єнакіївському заводі. «Держава повинна відповідати на такі перспективні починання чітким сигналом, що вона готова створити умови для збільшення внутрішнього споживання прокату. Адже тільки зростання внутрішнього ринку може стати вирішальним стимулом для розвитку високотехнологічних прокатних потужностей», - впевнені аналітики. І тут є певні позитивні тенденції: так, у І півріччі 2012 р. зростання внутрішнього споживання склало 1%, до 3,515 млн т. За підсумками року приріст може досягти 3,5-3,6%.
Екс-міністр промисловості України Валерій Мазур додає: українській металургії також треба впритул зайнятися енергозбереженням і скорочувати виробничу собівартість. «Для всього цього потрібен не один мільярд гривень, а то й доларів, але рано чи пізно це все одно необхідно», - стверджує фахівець. Зокрема, обидві цілі переслідують поступове виведення із експлуатації мартенівських печей – застарілих і екологічно «брудних» сталеплавильних агрегатів, із заміною на сучасні агрегати безперервного розливання сталі або електродугові печі. От саме цей напрям в останні роки в Україні фінансується і розвивається досить активно. Так, за твердженнями представників «Інтерпайпу», закриття мартенів на НТЗ дозволяє знизити викиди у навколишнє середовище у 2,5 рази. А також оптимізувати виробничі витрати: економія сягає $100/т сталі, у т.ч. за рахунок зменшення потреби у природному газі приблизно на 130 куб.м/т. Не дарма мартени закривають й інші металургійні групи – зараз цим займається, скажімо, «Донецьксталь», аналогічні плани є на «Запоріжсталі».
Так, все це багатомільярдні проекти. Але не треба бути галузевим фахівцем, щоб здогадатися: без докорінної реконструкції застарілих потужностей Україна буде все більше відставати від конкурентів за якістю металопродукції, яка сьогодні, знову-таки, формує значну частину ВВП. Особливо це стосується дорогих видів прокату, стосовно яких потрібні великі вкладення і найбільш «модерні» технології. Без цього вже в осяжній перспективі країна буде поступово втрачати свої експортні позиції. Наскільки реальне втілення таких проектів у галузі? Експерти сходяться на думці: цілком реальне. Особливо при конструктивній і продуманій підтримці держави, яка може втілюватися не стільки у якихось прямих преференціях і податкових пільгах (це не завжди можливо через членство у СОТ), скільки в інших формах посильної допомоги, включаючи пріоритетну підтримку просування сучасного «хай-фай»-прокату на зовнішніх ринках, сприяння при ввезенні необхідного обладнання та технологій, заохочення у рамках різних національних рейтингів тощо.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
