Екс-прем'єр України Юлія Тимошенко продовжить лікування у ЦКБ №5 «Укрзалізниці», повідомив глава німецької клініки «Шаріте» Карл Макс Айнхойпль минулої неділі. Тим часом, журналісти вже задаються питанням: чому так довго хворіє топ-ув'язнена, що десятки найкращих німецьких лікарів не можуть впоратися з недугою?
«Представники «Шаріте» визнають, що лікування затягнулося. При цьому вони відмовляються повідомляти, від чого лікують Тимошенко», - повідомляють «Версії» з посиланням на «КП в Украине».
Журналіст «Комсомолки» додзвонився до німецького невропатолога Лутса Хармса з проханням підтвердити або спростувати поширену у ЗМІ версію, що у Юлії Тимошенко – банальний радикуліт. Однак лікар уникнув прямої відповіді. «Юлія йде на поправку», - лаконічно сказав він.
«Ні європейська, ні міжнародна практика не знає випадків перебування у стаціонарі півроку, якщо говорити про ті проблеми, з якими ми маємо справу», - вважає заступник міністра охорони здоров'я України Олександр Толстанов.
«Нам часто надходять запитання від простих людей, чому Юлія Володимирівна так довго лікується у спеціалізованій клініці, а результатів немає? - розповіла «КП» заслужений лікар України, заступник голови постійної комісії з охорони здоров'я Харківської міськради і головлікар харківської лікарні №13 Алла Бобейко. - Але ми не можемо дати відповіді на ці питання, тому що не ми відповідаємо за лікування Юлії Володимирівни».
У той же час Тимошенко не особливо і намагається лікуватися. Як пише «КП в Украине», вона переносить ранкові процедури на вечір, оскільки вони заважають зустрічі з однопартійцями, а то й зовсім їх ігнорує. У той же час, під приводом хвороби відмовилася від відвідування судового засідання у Київському районному суді Харкова, призначеного на 15 жовтня.
У ЦКБ №5 про свою топ-пацієнтку розповідають ще більш неохоче, ніж у «Шаріте». «Є такі захворювання, які можуть мати хронічну форму і не проходять повністю ніколи, - говорить фахівець, який побажав залишитися неназваним. - Перебіг хвороби безпосередньо пов'язаний з оточуючими обставинами, психологічним настроєм і бажанням пацієнта повернутися до звичайного життя. Якщо бажання одужати немає, лікуватися можна вічно».
