Танці, пісні, вірші, майстер-класи з приготування чурчхелли, тости, грузинський коньяк, шашлик, лимонад «Тархун» - так Київ відзначив Тбілісобу. Тбілісоба - це День Тбілісі, який у Грузії відзначається з 1981 року, а в столиці України - уперше. Це свято важливе для Грузії, як для України День Києва. Андріївський узвіз, де і проходило свято у суботу, зустрічав грузин, українців, американців та інших гостей міста сонячним осіннім світлом, піснями Ніно Катамадзе і запахом грузинської кухні.
 
 
 

На першій в Україні Тбілісобі грузинська громада показала найкращих представників. Говорячи про Батьківщину, грузини танцювали, співали улюблену «Суліко» і згадували своїх великих поетів, письменників, цариць, драматургів. Не обійшлося без одного з найкращих грузинських коньяків, тостів, поздоровлень і слів про те, як змінилася Грузія за останні роки. З гордістю в очах українці за громадянством, але грузини душею і серцем, говорили про те, що країна повертає своє обличчя, а народ - імідж мирних європейців. «Усе, що було у 90-х - це не Грузія», - кажуть вони.
 
 
 

«Грузія стає собою зараз, коли влада мирно передається від однієї партії до іншої після парламентських виборів. У нас є пам'ятник матері. В одній руці, спрямованій вгору, вона тримає чашу, наповнену вином, а в тій, що внизу, - шаблю. Хто прийде до Грузії з миром - може навіть забрати Золоте руно. Йому ніхто не перешкодить. Той же, хто прийде з поганими намірами, - отримає по заслугах. Грузія створена для того, щоб відпочивати, приїжджати в гості (адже ми знаємо, що гість - це дар від Бога), робити в ній бізнес. Для цього у нас є всі умови. Наша мрія - це збільшити туристичний потік до 10 млн осіб на рік, тобто більше, ніж проживає у країні», - розповів посол Грузії в Україні Григол Катамадзе.
 

Він активно закликав зі сцени і під час особистого спілкування з гостями приїхати в Тбілісі і самим переконатися у правдивості його слів. Посол нагадав, що одна з європейських авіакомпаній відкрила лоу-кости Київ-Кутаїсі, тому літати до Грузії стало набагато дешевше. «Ми сподіваємося на відновлення залізничного сполучення між нашими країнами. А ще я мрію про відкриття грузинського храму в Києві», - сказав він.
 

І жодного слова про політику в самій Грузії, політику між Україною та Грузією чи про міжнаціональні конфлікти. Тільки «Суліко», народні грузинські танці, вигуки: «Дорогий, і ти тут?» і тости. Десятки людей піднімали келихи за любов до батьківщини, мир над головами, за здоров'я батьків і дітей, за життя і красу, даровану людині Богом.
 
 
 
 

Тетяна Григор'єва, фото Віктора Ковальчука,

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1252