Масштабне поширення сказу серед тварин в Україні почалося у 1996 році і до 2008 обороти проблеми тільки наростали. Рівень захворюваності зріс у 10 разів, а сам вірус поширився далеко за межі сільської місцевості, і впритул підійшов до міст.
Як пояснюють у Держветфітослужби, слід розрізняти природно-вогнищевий і антропоургічний (або міський) види сказу. У сільській місцевості основними переносниками, а також «джерелами» сказу є дикі хижаки. На території України - це, переважно, лисиці. У межах міста рознощики «зарази» - бродячі собаки або коти, від яких можуть заразитися і домашні улюбленці. Наступною ланкою у цьому ланцюжку можуть виявитися господарі.
Причина сплеску захворювання банальна - несвоєчасна профілактика серед тварин (або її відсутність). Ситуацію посилює величезна кількість безпритульних тварин. На думку фахівців Державної санітарно-епідеміологічної служби України, саме слабкий контроль з боку комунальних служб, органів МВС над виконанням Правил утримання собак та котів, помножений на безвідповідальність власників тварин, сприяє поширенню сказу в містах та їх околицях.
У той же час, власники домашніх тварин можуть легко убезпечити себе і своїх улюбленців від загрози зараження. Прищепити свою тварину від сказу можна безкоштовно у будь-якій державній ветеринарній клініці. Як бачимо, особливих зусиль докладати не треба - варто лише відійти від позиції «моя хата скраю».
Хочеться нагадати, що щорічно від укусів тварин страждає від 100 до 110 тисяч людей. І це тільки ті, хто звертається за допомогою до медичних установ.
Побороти сказ серед диких хижаків намагаються всього в п'яти областях: Донецькій, Луганській, Харківській, Сумській і Полтавській. І це в той час, коли всі фахівці в один голос заявляють про те, що саме цей шлях найбільш раціональний. «Сказ - це дійсно проблема для держави, ми бачимо величезну кількість несприятливих моментів. Така ситуація, і навіть більш важка, була в країнах Західної Європи. Вони пішли шляхом проведення прероральної імунізації (приманки з вакциною розкидаються двічі на рік там, де живе багато диких тварин - Ред.) і досягли або повного оздоровлення, або на їхніх територіях спостерігаються поодинокі випадки захворювання. Тобто саме цей метод найбільш ефективний і дієвий у питанні боротьби з поширенням сказу», - зазначає Горжеєв.
Свого часу і в Україні імунізація була масштабною. У 2006 році її проводили відразу у шістнадцяти областях України, на території 286 тис. кв. км. Ця програма оздоровлення території України від сказу, розрахована на 2008 - 2015 рр.. існує досі. От тільки в силу економічних «хитань» вже у 2009 році вона була територіально обмежена.
Тим часом, кількість неблагополучних пунктів усе зростає. Найбільш несприятливими ветеринари називають Вінницьку, Тернопільську, Одеську, Дніпропетровську і Кіровоградську області. Не тішать сьогодні і столичні показники.
Відгуки щодо цієї проблеми чути вже і в колах уряду. За словами Володимира Горжеєва, прем'єр-міністр Микола Азаров дав розпорядження передбачити в Держбюджеті на 2013 рік окремий рядок з імунізації диких тварин.
Поки у високих кабінетах думають над тим, бути чи не бути цьому, глава Держветфітослужби України зазначає, що імунізація ефективна не тільки з точки зору охорони здоров'я, але і з економічної. «Вчені підрахували, що якщо систематично проводити імунізацію серед диких тварин, то це у 20-100 разів дешевше буде обходитися державі, адже виплати лікарняних, оплата медикаментів, і, зрештою, смертність населення – значно «болючіші» і дорогі процедури» , - резюмує Горжеєв.
За його словами, необхідно вдаватися до радикальних заходів. «Будемо професіоналами і реалістами: поширення сказу саме не зупиниться. Необхідно брати вакцину і прищеплювати диких тварин. Якби імунізація проводилась не в п'яти областях, а по всій Україні, нам би вдалося істотно поліпшити ситуацію зі сказом на території нашої країни», - заявив він.
Не бюджетом єдиним...
Втім, опускати руки і сподіватися на безгрошів'я все таки не варто. Цього року західним областям України, що межують з країнами Європейського союзу, випала можливість хоч трохи наблизитися до ветеринарних стандартів Європи. Після тривалих переговорів, Євросоюз все таки пішов на те, щоб створити на території України буферну зону і Директорат Єврокомісії з охорони здоров'я і захисту прав споживачів (САНКО) виділив на ці потреби близько 13 мільйонів гривень. Буферна зона охопить 70 квадратних кілометрів чотирьох українських областей: Волинської, Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської. Кампанія імунізації буде проведена вже цієї осені.
«Є спеціальний Договір, який у червні цього року підписали міністри сільського господарства Польщі та України. Ми сподіваємося, що ЄС пролонгує його на 6-10 років. На сьогоднішній день на територіях цих прикордонних областей завершуються роботи з формування тендеру. Буде проводитися закупівля вакцини, а також послуг, щоб усі роботи проводилися комплексно. Орієнтовно все це буде проведено десь до кінця жовтня», - зазначає глава Держветфітослужби.
У держструктурі не втрачають надії, що надалі САНКО виділятиме гроші на проведення не лише осінньої кампанії імунізації, але і весняної.
Щорічно, за даними Міністерства охорони здоров'я України, проти небезпечного вірусу прищеплюються від 20 до 22 тисяч українців. Але нашим співвітчизникам варто бути уважними: зараз в Україні зареєстровано і дозволено до використання всього 3 вакцини проти сказу. Убезпечити українців від сказу намагаються французькі виробники - вакциною «Верораб», росіяни пропонують «КоКаВ», а індійські виробники поставляють «Індіраб». Примітно, що український фармацевтичний ринок пропонує тільки імуноглобулін, який виробляється у Харкові.
За 2011 рік зареєстровано 6 випадків захворювань на сказ серед людей - по одному випадку в Сумській, Чернігівській, Донецькій, Тернопільській, Київській областях, з них 1 випадок у Києві. За 2010 рік зареєстровано 3 випадки (Харківська, Тернопільська, Донецька області).
Тетяна Мацур,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
