![Гриби будоражать розум: правила «тихого полювання»](https://for-ua.com/static/images/previews/53/537132-2.jpg)
Як розповідають київські грибники, на «тихе полювання» нині варто їхати у житомирському напрямку. Досить непоганий урожай можна зібрати у селах поруч з Фастовом. До речі, туди з Києва добираються і на електричці. Є де розгулятися у Вишгородському районі. Саме звідти на столичні ринки потрапляє чимала частина грибів. За врожаєм можна відправитися і в Бориспільському напрямку. Традиційно грибною Меккою там вважається село Старе, правда, добиратися туди краще автомобілем.
Коли гриб - ворог
Здавалося б, збирання грибів практично не поєднано із ситуаціями, що загрожують життю і здоров'ю. Але на ділі «тихе полювання» може виявитися не таким уже нешкідливим.
Неприємності підстерігають недосвідчених грибників, які не завжди можуть відрізнити їстівні гриби від отруйних. Традиційно напередодні грибного сезону Міністерство охорони здоров’я попереджає про те, що з грибами потрібно бути дуже обережними. Однак ще жоден рік не обійшовся без жертв «тихого полювання». Зокрема, у 2011 році грибами отруїлися 245 осіб, з них 23 - померли. Цього року, як повідомив керівник відділу з організації державного санітарно-епідеміологічного нагляду Державної санітарно-епідеміологічної служби України Віктор Ляшко, грибами отруїлися 54 людини, ще п'ять померли, у тому числі одна дитина віком до 14 років. «Завжди краще зайвий раз перестрахуватися, і перед походом до лісу подивитися в спеціалізованій літературі, як виглядають ті чи інші гриби. Особливу увагу потрібно звертати на те, щоб у корзинку не потрапила бліда поганка. Це найстрашніший гриб. 99,9% усіх смертельних випадків, пов'язаних з отруєннями грибами, провокує саме бліда поганка. На вигляд вона схожа на польову печерицю або зелену сироїжку. Але розрізнити їх все таки можливо. Наприклад, у поганки пластинки під шапкою білі, а у дикої печериці - рожеві або коричневі», - розповіла ForUm'у завідуюча відділом мікології Інституту ботаніки ім. Холодного НАН України Ірина Дудка.
За її словами, отруїтися можна не лише отруйними грибами, але і їстівними, не зіпсованими і не червивими. «Гриби накопичують канцерогени й важкі метали, яких більш ніж достатньо в лісопосадках біля автомобільних доріг, біля виробничих об'єктів. На півдні України практично немає лісів, тобто лише лісопосадки, і там навіть їстівні гриби часто стають джерелом неприємностей», - розповіла вчений. Також вона радить цікавитися, чи не розпорошувалися поблизу місця збору отрутохімікати, пестициди, гербіциди. «Наприклад, пару років тому Кабмін ухвалив постанову про знищення запасів отрутохімікатів типу ДДТ (у народі - дуст. - Ред.), і їх часто викидали в лісосмуги», - підкреслила вона.
Канцерогени, за словами Ірини Дудки, найбільше накопичують ті гриби, у яких під шапкою м'яка пориста тканина, що з вигляду нагадує поролонову губку. Це найцінніші і смачні білі гриби, маслюки, підберезники, підосичники. Крім важких металів, вони інтенсивно накопичують в собі і радіацію. Тому за грибами краще відправлятися з радіаційною картою України, радить науковець. Або ж віддавати свій урожай на перевірку в СЕС.
Дуже важливий момент - приготування грибів. Навіть їстівні гриби можна їсти сирими, їх обов'язково потрібно піддавати тепловій обробці. Під час консервації важливо пам`ятати про стерильність, аби запобігти розмноженню бактерій, що викликають ботулізм.
Гриби і адреналін
Жагуче бажання відправитися з кошиком до лісу найчастіше пов'язане з необхідністю зняти стрес, вважає директор Міжнародного гуманітарного центру «Розрада», кандидат психологічних наук Валентина Бондаровська. «Це гарний спосіб «вистрибнути» з XXI століття, повернутися до свого коріння, відчути єднання з природою. Це також частина нашої традиції», - зазначила психолог.
Насправді, у Стародавній Русі грибний промисел був у великій пошані. Глави сімейств, які вважали збір ягід виключно дитячим і жіночим заняттям, самі не гребували сходити по гриби. Наші предки знали півсотні рецептів для приготування грибних страв.
«Для багатьох наших співгромадян це ще й спосіб заробити. Днями я їхала по Бориспільській трасі і бачила, як багато людей торгують грибами вздовж дороги. Для деяких важливий хвилюючий момент конкуренції - знайти якомога більше здобичі», - зазначила Валентина Бондаровська.
Грибник за покликанням і приватний підприємець за професією Микола розповідає про почуття, які рухають ним під час збирання лісових красенів: «Коли бачу інших людей, які збирають гриби, намагаюся їх обігнати, це ж мої конкуренти. Намагаюся випередити навіть своїх друзів. І коли мені вдається знайти по-справжньому грибне місце, грибний рай, як я це називаю, то втрачаю лік часу. Смішно, напевно, при цьому звучить, що грибні страви я не особливо полюбляю, для мене набагато важливіший процес збору, під час якого я відпочиваю душею».
Якщо гриби дійсно не тільки годують, але і лікують українців від стресів, тоді масове паломництво в ліс стає зрозумілим. Головне, щоб грибники пам'ятали: до природи треба ставитися дбайливо. А гриби зрізати так, щоб не пошкодити грибницю, і наступного року мати можливість знову зібрати великий урожай.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом