Днями, 2 вересня, ми знову відзначили річницю запровадження в Україні повноцінної національної валюти – гривні. Біжать роки, і вітчизняним грошам уже 16 років. Пройдені і труднощі запуску в обіг, і підводні камені різних фінансових криз. Ось і сьогодні, незважаючи на неоднозначну економічну ситуацію на планеті, українська валюта досить стабільна, а інфляція сягає негативних величин.
Починалося все ще у 1990 р. з проголошенням Декларації про суверенітет, у якій було зафіксовано і бажання мати власну грошову одиницю. Місяцем пізніше це бажання відбилося у Законі «Про економічну самостійність України», розповіла нам заступник голови Національного банку України Віра Ричаківська. А після проголошення незалежності у 1991 р. Президія Верховної Ради ухвалила постанову «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України» (10.12.1991) та «Про розмінну монету України» (02.03.1992), які і визначили назви «гривня» і «копійка».
За словами Ричаківської, «назва нової валюти вибрана не випадково. У нашої країни давні й усталені традиції грошового обігу: ще за часів Київської Русі наші предки створили першу власну грошову систему. У цій системі основною обмінною одиницею була гривня, відлита зі срібла або золота. А вдруге нові паперові гроші – гривні – були випущені в обіг 17 жовтня 1918 року».
Біля витоків
Багато хто із нас пам'ятає, що запровадження національної валюти проводилося у кілька етапів. Спочатку, у січні 1992-го, з'явилися тимчасові гроші – карбованці (купони багаторазового використання). При цьому безготівковий оборот, на який припадала основна маса розрахунків між підприємствами та установами, обслуговувався рублем колишнього СРСР. Але у листопаді 1992 р. рублевий оборот на українській території повністю припинився, карбованець став єдиним законним засобом платежу у готівковому та безготівковому обороті. Тим самим країна вийшла із рублевої зони і заклала вагомі правові засади для створення власної грошової системи.
Поступово купоно-карбованець (незважаючи на тимчасовий статус) набув усіх ознак звичайної грошової одиниці, але прийняв на себе і весь негативний потенціал економічних проблем перехідного періоду: зростання бюджетного дефіциту, гіперінфляцію. «Одночасно в країні широко обговорювалися подальші шляхи грошової реформи, адже вона повинна була стати не просто монетарним актом, а частиною загальноекономічної трансформації, важливим фактором ринкових перетворень», - продовжує заступник голови НБУ.
При підготовці грошової реформи була проведена непроста робота, включаючи виготовлення нових банкнот і розмінної монети. Починати довелося з нуля: держава не мала необхідної матеріальної і технологічної бази для виробництва банкнотного паперу, а також обладнання для друкування банкнот і карбування монет. Тому на перших порах гривню і частину розмінної монети вирішили виготовляти за кордоном. Перші зразки купюр (низьких і середніх номіналів) випустила у Канаді фірма Canadian Bank Note Co. Копійки чеканилися на Луганському верстатобудівному заводі та монетним двором Італії. Нарешті, банкноти номіналом 50 і 100 грн виготовлялися на Мальті фірмою «Томас де ля Рю» (Великобританія). Ескізи вітчизняних грошей підготували відомі в Україні художники-графіки: ілюстратор Василь Лопата і дизайнер Борис Максимов.
Надалі було створено унікальне виробництво – Банкнотно-монетний двір та Фабрика банкнотного паперу у місті Малині (Житомирська обл., недалеко від Києва). Перша черга фабрики введена в дію у березні 1994 р., фабрика повністю – у квітні 1997-го, а Монетний двір, після перебазування із Луганська і модернізації устаткування, – у квітні 1998 р. До речі, сьогодні наша країна не тільки сама друкує свої гроші, але й бере участь у тендерах на виготовлення банкнот для інших держав.
Як вводили гривню
Але повернімося до історії. Зусилля влади країни щодо економічної стабілізації у 1995-му – першій половині 1996 року створили передумови для того, щоб у вересні 1996-го завершити грошову реформу і ввести гривню. 25 серпня 1996 Президент підписав Указ «Про грошову реформу в Україні», яким «з метою сприяння проведенню радикальних ринкових реформ, забезпечення економіки стабільною національною валютою» і згідно зі ст. 99 та 102 Конституції постановляє з 2 вересня 1996 р. ввести в обіг нову грошову одиницю – гривню і розмінну монету (копійку).
Одночасно припинялася емісія карбованця, який належало вивести із обігу в украй стислий термін – до 16 вересня 1996 р. включно. Станом на 02.09.1996 Нацбанком було випущено в обіг 338,1 трлн карб., із яких усього 19,1 трлн залишалося у касах банків, а інші перебували у позабанківському готівковому обороті. І всього за 2 тижні реформи НБУ вдалося вилучити 97% «купонів», одночасно ввівши у готівковий обіг гривневі банкноти на суму понад 3,1 млрд грн.
«У числі головних цілей грошової реформи були: введення повноцінної грошової одиниці, зміна масштабу цін (з деномінацією), оздоровлення грошового обороту. Крім того, реформа була націлена на подолання катастрофічних соціально-економічних наслідків знецінення грошей, на створення стабільної грошової системи та перетворення гривні у важливий стимул розвитку країни, - розповідає Ричаківська. - І враховуючи час, який минув з моменту реформи, можна впевнено констатувати: вона стала тією точкою відліку, з якої країна почала впевнено прогресувати, причому як у справі фінансової стабілізації, прискорення розрахунків, залучення готівкових коштів у банківську систему, так і у підтримці загальноекономічної стабільності».
Сьогодення та майбутнє
Як же живе гривня сьогодні? За даними НБУ, на 1 серпня 2012 р. у вітчизняному готівковому обігу 219,5 млрд грн, у т.ч. банкнот – 217,9 млрд грн (або 2,6 млрд шт.). Загальне число банкнот на душу населення на зазначену дату склало 56 шт., а монет – 215 шт. Сьогодні в обігу купюри третього покоління, зразка 2003-2007 років. «Система захисту цих банкнот перебуває на рівні кращих світових аналогів. Наприклад, на паперових гривнях середніх і високих номіналів для візуального контролю введені оптично змінні зображення, які не можна зімітувати за допомогою комп'ютерної та копіювальної техніки. Аналогічний захист є на банкнотах євро, доларів США (останніх серій) і рублів Росії», - зазначає Ричаківська.
Тим не менше, Нацбанк постійно працює над поліпшенням дизайну і захисту купюр, тому рівень підробок банкнот гривні залишається одним із найнижчих у світі. Так, у 2011 р. на 1 млн купюр припадало 3,4 шт. підроблених. Для порівняння: у Євросоюзі торік цей показник становив приблизно 46 підроблених банкнот євро (у 2010 р. – 55 шт., у 2009 – 67 шт.).
Додамо, що у 2012 р. на українському ринку відношення готівки в обігу до сукупної грошової маси (складає 720 млрд грн) знизилося до 10-річного мінімуму – 27,9%. А загальний обсяг готівкової гривні в обігу відносно 2011-го впав на 2,2%, тоді як у 2009-2010 роках. цей показник збільшувався. Економіст Руслан Павленко вважає, що названі фактори досить позитивні для подальшого зростання частки безготівкових операцій, значення яких у фінансовій системі держави неухильно зростає.
Що стосується подальших перспектив, то зараз НБУ розробляє програму готівкового обігу на період до 2018 р. Вона містить 3 принципових завдання: 1) забезпечення обороту необхідним обсягом готівки, 2) якість готівки, 3) безпечна робота з нею.
Так, якщо говорити про якість купюр, то Нацбанк постійно працює над підвищенням їхньої стійкості до зношування, включаючи водостійкість. При цьому регулятор веде з банками постійну діяльність щодо обміну зношених банкнот на нові. А для посилення безпеки роботи з готівкою НБУ зараз розробляє нову систему управління ризиками, де готівкові операції будуть виділені в особливий блок.
У цілому ж, за словами Ричаківської, ключова функція Центробанку – втілення стійкості гривні у стабільність споживчих цін, що є важливою умовою економічного розвитку та добробуту країни на довгі роки.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
