Будинок, розташований на одній із центральних київських вулиць Ярославів Вал, міг би розповісти багато про що. У 1903 році його збудував психотерапевт і меценат Іван Сікорський. А кілька років по тому тут же, у дворі, син лікаря Ігор буде конструювати деталі для своїх перших вертольотів. Пізніше Ігор Сікорський змінить історію світової авіації. Він емігрує до США, де винайде перший у світі пасажирський літак і легендарну американську амфібію, стане засновником компанії Sikorsky Aircraft, на вертольотах якої літатимуть всі президенти США, починаючи з Ейзенхауера. Сьогодні на території авіакорпорації стоїть бюст Ігоря Сікорського на тлі його особистої емблеми – букви S і крила птаха. Тут люблять фотографуватися туристи.
Тим часом в Україні будинок авіаконструктора, або садиба родини Сікорських (так її називають історики та архітектори), переживає не найкращі часи. Двері першого поверху наглухо замуровані. Але через незасклені вікна другого і третього поверхів добре видно, що підлоги всередині будівлі майже провалилася. З першого погляду стає зрозуміло – перебувати всередині просто небезпечно для життя. На карнизах росте трава. Від стін будинку відвалюються окремі цеглини. Навіть стояти поруч з такою старою спорудою страшно, здається, вона ось-ось завалиться. Зате вікна цокольного поверху відчинені, від них віє вогкістю і холодом. Поруч з ними валяються порожні пластикові пляшки і чиїсь речі. Місцеві кажуть, тут іноді ночують бомжі.
Сорокарічний офісний працівник Володимир живе по сусідству з садибою Сікорських все своє життя. Про те, що тут розташований пам'ятник культури, він чує вперше від кореспондента ForUm'у. Розповідає, що меморіальної дошки він тут не бачив ніколи.
Старість не в радість
Наприкінці 1970-х – на початку 1980-х у родовій садибі Сікорських розташовувався військовий гуртожиток, а сама будівля була на балансі Міністерства оборони УРСР. Але у 1978 році у Києві стався сильний землетрус. Стара будівля не витримала навантаження, і по стінах пішли тріщини. Мешканців спішно виселили, і садиба Сікорських спорожніла. Після розпаду Радянського Союзу будинок перейшов у спадок Міністерству оборони України.
У прес-службі відомства ForUm'у розповіли: будинок Сікорських у 2000 році був переданий у довгострокову оренду Міжнародному благодійному фонду «Музей історії повітроплавання і авіації ім.І.Сікорського». Згідно з умовами договору, орендар зобов'язався відремонтувати будівлю і відкрити там виставкову експозицію. Але за останні дванадцять років далі обіцянок справа не просунулася. У прес-службі Міноборони поскаржилися: попередні глави відомства не цікавилися долею пам'ятки історії. Але зараз, як розповіли ForUm'у, умови оренди ретельно вивчають. Найближчим часом з недобросовісним орендарем будуть зв'язуватися і вимагати виконання взятих ним зобов'язань.
Хто врятує історію?
Громадська організація «Молодіжний рух Києва» нещодавно виступила з ініціативою розірвати договір з благодійним фондом і передати садибу Сікорських у комунальну власність Києва. Щоб привернути увагу громадськості, активісти руху влаштували міні-акцію, яка зібрала, втім, одних лише журналістів.
«У розвинених країнах світу кожен камінчик, що має стосунок до історії, охороняється законом, до нього водять туристів. У нас же все навпаки», - поскаржився голова правління громадської організації «Молодіжний рух Києва» Арсеній Пушкаренко. Він, утім, вірить, що акції протесту можуть захистити садибу. Адже у пам'яті свіжий нещодавній прецедент, коли Київський адміністративний апеляційний суд прийняв рішення про повернення столичній громаді кількох будинків на вулиці Малій Житомирській, у тому числі – садиби українського художника і педагога Олександра Мурашка.
«Такі зримі успіхи для Києва 2010-х – це, скоріше, виняток із правила. Та й подібні «паперові» удачі, на жаль, не гарантують місту «фізичний» порятунок об'єкта – на реставрацію і ремонт бюджет грошей не передбачив. Так унікальні історичні будинки і садиби і стоять за парканами до повного руйнування. А значить, знову розрахунок не на закон, а на ентузіастів», - розповів ForUm'у архітектор, віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів, дійсний член українського комітету «ICOMOS» Георгій Духовичний.
Однак громадські діячі сподіваються не тільки на українську владу, а й на спадкоємців Ігоря Сікорського. Мовляв, ті можуть допомогти фінансово і дати гроші на реставрацію родової садиби батька в Україні. Правда, поки родичі авіаконструктора не висловили гарячого інтересу до заокеанського дому.
Туристичний пріоритет
Згідно з розпорядженням КМДА від 1 березня 1998 року, садиба Сікорських визнана пам'яткою історії, однак вона не перебуває у Єдиному державному реєстрі нерухомих пам'яток архітектури, тому предмет охорони (ступінь її історико-культурної цінності), на жаль, невисокий. У цілому ж у Києві об'єктів культурної спадщини налічується більше трьох тисяч. Це пам'ятки архітектури, містобудування, історії. Встежити за всіма ними складно і чиновникам, і громадським діячам. У поле зору найчастіше потрапляють або найпопулярніші, або ті, які розташовані у центрі столиці. Тоді як «нерозкручені» пам'ятки історії руйнує час або недобросовісні забудовники.
Між тим, в Україні все більше розмов про розвиток туристичної галузі. Особливо ця тема актуалізувалася напередодні та після футбольного турніру Євро-2012. Турнір справді викликав інтерес у гостей до нашої країни. Тепер, коли футбольні пристрасті вляглися і свято закінчилося, вони повертаються в Україну, щоб познайомитися з її історією та культурою. Гостям хочеться дивитися на колоритні будівлі, робити фотографії на тлі старовинних (але не старих) споруд.
У плані залучення туристів історичними «красотами» вдалий приклад демонструє Кам'янець-Подільський. Це західноукраїнське містечко відоме не тільки середньовічними фортецями, а й центральною частиною міста, яка зберегла свій історичний вигляд. Секрет простий – влада Кам'янця-Подільського відновлює архітектуру за рахунок інвесторів і підприємців. Будь-який будинок, магазин чи то житловий будинок, потрібно будувати, дотримуючись архітектурного стилю початку 19 століття (саме він затверджений як еталон). І туристам, і самим жителям такий імідж міста дуже до душі.
Можливо, такий досвід і непридатний для Києва. У сучасному світі складно уявити ділову столицю без хмарочосів і будівель у стилі хай-тек. Але статус історичного центру теж потрібно підтримувати. В іншому разі Київ програє боротьбу за туриста і його гаманець. А заодно позбудеться унікальної історичної спадщини.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
