На початку цього року в Україні стартувала реформа харчової галузі. ЇЇ основна ідея полягає в тому, що контролювати якість і безпеку продуктів в Україні у повному обсязі повинна буде Державна ветеринарна і фітосанітарна служба України. Втім, щоб дане нововведення набуло чинності, народні депутати ще мають прийняти відповідний законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпеки харчових продуктів».
ForUm розпитав керівника Держветфітослужби Володимира Горжеєва про те, як зміниться інспектування виробників харчової галузі, наскільки безпечні продукти харчування в Україні, чому час від часу нашій країні доводиться закривати кордони для іноземної харчової продукції, а також, як спалах африканської чуми у Запорізькій області відбився на експорті м'яса та епідеміологічній ситуації в країні.
- Після розпаду Радянського Союзу кордони України відкрилися як для різного роду товарів так і для нових хвороб людей і тварин. Чи готові сучасні ветеринари до нових викликів? Чи достатньо фахівців випускають українські вузи?
- Якщо порівнювати з часами СРСР, то тоді ветеринарія була широкопрофільною і орієнтована на обслуговування продуктивних тварин (свині, коні, корови і т.д.). Сьогодні ж, крім широкопрофільних спеціалістів, існує попит на ветеринарних фармацевтів, біотехнологів, ветеринарів для дрібних домашніх тварин, гігієністів і так далі. Втім, дефіциту фахівців ми не відчуваємо, скоріше на ринку праці ветеринарної медицини спостерігається надлишок кадрів.
Так, в Україні діють дванадцять факультетів, які щорічно випускають близько півтори тисячі ветеринарів. Крім того, глобальні зміни у суспільстві змушують фахівців, що практикують, отримувати післядипломну освіту і перекваліфікацію. А це ще 2,3-2,5 тис. лікарів ветеринарної медицини щорічно.
- Незважаючи на це, є села, в яких ветеринарів просто немає, молоді фахівці не хочуть туди їхати. Чи можна змінити ситуацію?
- На жаль, Держветфітослужба ніяк не може на це вплинути. З одного боку, в селі для молодого ветеринара - неоране поле роботи, саме там він може набратися практичного досвіду. Але є й соціальна сторона питання. Треба визнати, що держава не може вирішити житлові умови для ветеринара у селі, як того хотілося б.
Взагалі ж, працевлаштування молодого ветеринара у селі потрібно розглядати в контексті загальної кадрової політики в аграрному секторі економіки. Україні потрібна держпрограма, яка б передбачала створення для молодих фахівців та їхніх сімей комфортних житлових умов, високих зарплат і т.д.
- У Росії вже тривалий час не можуть впоратися з африканською чумою свиней. Наприкінці липня це захворювання торкнулося і Запорізької області. Які кроки ви зробили, щоб убезпечити українців?
- Одразу хочу підкреслити, що для людини африканська чума свиней небезпеку не представляє. Що стосується тварин, то майже всі хворі особини гинуть. Тому необхідно знищувати всіх свиней, які можуть бути заражені. Я видав розпорядження, згідно з яким до зняття карантинних обмежень по території Запорізької області тимчасово призупиняється експорт домашніх і диких свиней, м'яса і всіх видів м'ясних продуктів, отриманих від цих тварин.
- Чи позначився спалах африканської чуми на експорті м'яса?
- Так, він призвів до того, що наші сусіди закривають кордони для вітчизняної продукції. Але ці заходи стандартні. Україна теж запроваджує аналогічні заборони, як тільки з'являється інформація про спалах захворювання в тій чи іншій країні. Та ж Молдова практично не купує українську продукцію. За перші п'ять місяців цього року туди надійшло всього 27 тонн свинини - це обсяги однієї вантажівки. Тому, як ми бачимо, заборона цієї країни на ввезення української свинини є суто формальною.
- Як захворювання могло проникнути на територію України?
- Захворювання передається при прямому контакті тварин, через продукти зі свинини, кліщами і механічними способами (його переносять транспортні засоби, люди, дикі тварини тощо).
Хочу зазначити, що на кордоні України з Росією митники активніше перевіряють у мандрівників наявність продуктів харчування. Якщо знаходять ковбасу або не дай Бог м'ясо, то його тут же відправляють на утилізацію.
- А інші віруси тварин - свинячі, пташині грипи - сьогодні становлять небезпеку для України?
- Вірус грипу підтипу N1H1, який ЗМІ у 2008 році охрестили як свинячий грип, тоді не торкнувся українських свиней. Про це можна говорити з упевненістю. Чи не загрожує він їм і сьогодні. Відносно пташиного грипу, то його переносниками є перелітні пернаті, і ймовірність його виникнення існує завжди.
Пацієнти Айболіта
- За часів СРСР туберкульоз серед домашніх тварин був серйозною загрозою для здоров'я людей. А як справи йдуть сьогодні?
- Ситуація з туберкульозом - проблема номер один для людей. Україна офіційно визнана країною, в якій існує епідемія цієї хвороби. Адже у нас більше двадцяти осіб за день помирають від туберкульозу.
Дійсно, двадцять років тому тварини заражали людей, але тепер цей процес пішов у зворотному напрямку, і вже господарі можуть заражати тварин. Втім, не варто побоюватися - в Україні все поголів'я великої рогатої худоби у громадському секторі перевірено. У нас залишилося всього троє неблагополучних у цьому плані господарств, і, я думаю, що до кінця року ми їх оздоровимо.
- Яка ситуація щодо лейкозу серед великої рогатої худоби?
- В Україні були роки, коли від лейкозу страждали тварини у багатьох господарствах. І в цьому плані ветеринарам довелося виконати величезну роботу. Були проведені мільйони досліджень, стада поділяли на «хворі» і «здорові». На сьогоднішній день в Україні залишилося десять неблагополучних господарств суспільного сектора. У секторі індивідуальних господарств неблагополучні тварини, як і раніше є у 23 областях України. Тому для «приватників» це питання ще деякий час буде актуальним.
- Деякі екологи попереджають, що риба в українських річках заражена гельмінтами. Чи правда це?
- У прісноводних водоймах зустрічаються 18 основних паразитарних захворювань риби. Протягом цього року ми досліджували 280,7 тис. рибин, і у 2,3 тис. виявили захворювання. Це менше одного відсотка досліджених особин. При цьому небезпечних для здоров'я людини гельмінтів ми не виявили.
Їжа під лупою
- Відповідно до концепції реформи системи контролю продуктів харчування в Україні, саме на Держветфітослужбу буде покладено завдання перевіряти якість і безпеку їжі. У чому сенс цієї реформи і навіщо вона знадобилася?
- Створюється абсолютно нова модель компетентного органу в Україні, за прикладом того, як аналогічні служби функціонують у Євросоюзі і в світі. Тобто, один орган від початку до кінця відповідає за продукцію. Ми не повинні перевіряти продукти вже на виході, грубо кажучи, на прилавках. Ми повинні володіти інформацією про те, де виросли рослини, на якому ґрунті, чи застосовувалися там пестициди і гербіциди. Якщо мова йде про тварин, то чим їх годували - зерном, силосом, соломою, якої якості був корм. Зрозуміло, що від цього залежить кінцевий продукт. Далі ми стежимо за здоров'ям тварин, контролюємо якість м'яса, молока. Тримаємо під контролем переробку сировини на підприємствах.
Раніше проблема була у тому, що весь ланцюжок контролювала Держветфітослужба, але коли мова заходила про кінцевий продукт, підключалися інші держоргани. Це було незручно, і ускладнювало роботу виробників.
Але тепер, якщо Верховна Рада прийме законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпеки харчових продуктів», Держветфітослужба стане єдиним компетентним органом, який стежитиме за безпекою продуктів харчування від поля до вашого столу.
- А що стосується якості?
- Якість - це характеристика властивостей продуктів харчування, які задовольняють або не задовольняють побажання споживачів. За якість відповідає виробник, а не держава. І якщо продукт не припаде до смаку покупця, виробник програє у конкурентній боротьбі.
- Але ж значна частина виробників з метою отримання більшого прибутку виготовляє продукти харчування, знижуючи якісні показники, використовуючи численні добавки, інші інгредієнти штучного походження. Як покупцеві себе убезпечити?
- Одразу хочу розшифрувати: є поняття якості і поняття безпеки продуктів. Наприклад, ви заходите в супермаркет і бачите молоко більше десяти виробників. Усе це молоко безпечне. А що стосується якості, то споживачеві потрібно звертати увагу на інформацію про продукт, яка написана на упаковці, про те, що входить до складу.
- Чи варто споживачеві орієнтуватися на дані про ТУ або ДСТУ, позначені на етикетці?
- Покупцеві це абсолютно ні про що не скаже. Наприклад, щодо зернобобових продуктів існують 1288 ТУ (техумов), 96 ГОСТів (стандартів, які залишилися у нас після розпаду СРСР) і 153 ДСТУ (державних стандартів України). Тому дане маркування призначене тільки для інспекторів.
- Який контроль існує за дитячим харчуванням, особливо імпортним?
- За виробництвом дитячого харчування контроль завжди був більш жорстким. Зокрема, для його виготовлення застосовується сировина, яку виробляють у спеціальних районах. Їх реєстр в Україні веде Мінагрополітики. Що стосується імпортного дитячого харчування, то його перевіряють лабораторно. Взагалі, перш ніж дозволити ввезення будь харчової продукції з будь-якої країни, ми проводимо спеціальний аудит виробника: яке там фінансування, чи застосовуються медпрепарати при виробництві продукту і т.д.
Зараз немає проблеми у тому, щоб побудувати суперпідприємство у будь-якій країні Африки. Але є й таке поняття, як сировинна база, стан здоров'я тварин і т.д. І Україна ніколи не купуватиме продукцію, яка виявиться небезпечною для наших споживачів. Заборона на ввезення товарів тваринного походження з Білорусі - яскравий тому приклад. У березні ми виявили в білоруській молочній продукції залишки антибіотиків. Довелося виїжджати, інспектувати підприємства, вести переговори з білоруською стороною. У результаті вони виконали наші вимоги щодо стандартів безпеки, і ми відновили експорт білоруських продуктів в Україну.
- На початку липня ваша служба заборонила ввезення в Україну бразильської свинини і білоруських молочних продуктів, у яких була виявлена цвіль. Чи будуть ваші фахівці виїжджати в ці країни для інспекції?
- Процес взаємного аудиту ветслужб країн-партнерів відбувається постійно в різних формах. Не є винятком як Бразилія, так і Білорусь. Зараз йдуть консультації та обмін інформацією. Якщо виникне необхідність, наші фахівці виїдуть на цікаві підприємства. Усе вирішують взаємні контакти, домовленості і необхідність.
Аліна Єремєєва, фото Віктора Ковальчука,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
1017