Учора любителі і шанувальники шахів відзначили свій день. Людей, які вміють грати в цю інтелектуальну гру, у світі налічується понад півмільярда. Їх називають «тихими» спортсменами, адже під час шахових поєдинків панує така зосередженість на грі і прорахунки комбінацій, що чути, як летить муха. І все таки, шахи - це спортивне змагання. Головним чином - на витривалість нервової системи і міцність розуму. Раніше гра в шахи була привілеєм королів і аристократії, сьогодні вони доступні кожному малюку.
Імениті гросмейстери кажуть, що вивчити і запам'ятати правила гри зовсім не складно. А от навчитися грати добре, стати майстром, може не кожен. Характерна риса шахіста - це вміння прорахувати ситуацію на кілька ходів уперед.
Така якість важлива у політиці, тому британський прем'єр Уїнстон Черчилль намагався приймати на роботу в уряд людей, які вміють грати в шахи.
Упродовж останнього десятиліття в політику кинулися російські шахісти. Це десятикратний чемпіон світу Андрій Селіванов, міжнародний гросмейстер Анатолій Карпов і його вічний супротивник з шахових турнірів Гарі Каспаров.
В Україні шахи не менш популярні як серед бізнесменів і політиків, так і серед школярів і студентів. Тому з нагоди міжнародного дня шахів у київському парку ім. Тараса Шевченка пройшов сеанс одночасної гри між профі й аматорами. У столиці це місце добре відоме не тільки серед київських студентів, а й любителів різного роду настільних ігор. У теплу суху погоду кам'яні столи парку зайняті завсідниками, які грають у шашки, шахи, карти, доміно.
Але сеанс одночасної гри з гросмейстерами тут, на свіжому повітрі, відбувся уперше, розповіли
ForUm'у представники Міжнародної шахової федерації в Україні. Партії з майстрами любителям давалися нелегко.
Хоча над деякими ходами доводилося задуматися навіть великим майстрам.
Павло Ельянов, дворазовий переможець Всесвітніх шахових Олімпіад 2004 і 2010 років, уже «з'їв» найсильніші постаті юного противника. І все таки він ретельно продумував кожен наступний хід.
Чемпіон України 2006 року Захар Єфименко, здається, теж зіткнувся з сильним суперником.
Тим часом, у Будинку офіцерів з гросмейстерами грали діти, для яких шахи - щось більше, ніж хобі. Юних шахістів підтримали їхні батьки і тренери.
Виклик прийняли прославлені чемпіонки України - Юлія Осьмак і Ганна Зозуля.
Юлії Осьмак - всього 14. Два роки тому вона стала чемпіонкою світу в своїй віковій категорії, за що ЗМІ її охрестили «шаховою принцесою».
«Спокій, тільки спокій» - девіз цього шахіста і юних учасників шахового змагання. Адже якщо обіграти чемпіонок самому не вдасться, на допомогу прийдуть друзі.
Кирилу сім років, і у нього третій шаховий розряд. Грати в шахи його навчив батько - міжнародний гросмейстер Володимир Баклан. На запитання, чи вдається йому обіграти знаменитого тата, Кирило скромно відповідає: «Так».
У одинадцятирічного Ростислава перший шаховий розряд. «Скоро я стану кандидатом у майстри спорту», - обіцяє він. Ростик (так він себе називає) хвалиться, що навчив грати в шахи свою бабусю.
А ось шестирічний Герман не поступився знаменитим шахісткам Юлії та Ганні, і зіграв з ними внічию. «Я обіграю комп'ютер на рівні hard (складний), на рівні impossible (неможливий) поки виграти не вдається», - розповів хлопчик.
«Жорстокий, кривавий спорт» - так називав шахи французький художник-кубіст і гросмейстер за сумісництвом Марсель Душан. Для людини необізнаної це визначення здасться дивним, і вона, скоріше, назве шахи грою мовчазних строгих чоловіків у ділових костюмах. Насправді ж шаховий спорт сповнений пристрастей, інтриг, розчарувань і тріумфів. Шахіст під час чемпіонату переживає не менше, ніж футболіст під час штрафного удару, а енергії витрачає не менше, ніж бігун на світових змаганнях. Так що vivat, шахи, спорт для сильних і розумних.
Аліна Єремєєва, фото Віктора Ковальчука,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
