Задовго до початку «Євро-2012» в Україні та Польщі критики говорили про те, що підготовка до турніру ніколи не окупиться, що Україна через це буде у «великих мінусах» і т.п. Зокрема, було модно брати для прикладу літню Олімпіаду-2004 у Греції, яка досі відчуває на собі боргові та інші наслідки проведення такої масштабної спортивної події. Сьогодні ж багато експертів (а не лише чиновники) кажуть, що загальний ефект від заходу більш ніж позитивний. Як усе йде насправді, розбирався ForUm.
Програш чи перемога?
Справді, якщо рахувати в номінальних цифрах, то віце-прем'єр-міністр інфраструктури Борис Колесніков визнає, що на організацію Євро в Україні витрачено не менше $ 5 млрд, а повернулося в казну близько $ 1 млрд. За даними фахівця, на футбольну першість до нашої країни приїхало 1,8 млн осіб і, «враховуючи, що кожен з них у середньому витратив $400, плюс інші різні доходи бюджету і бізнесу, то чемпіонат приніс нам $1 млрд». Що стосується витрат, як уточнив Колесніков, то найбільше витрачено на будівництво і реконструкцію автодоріг (~ $2,2 млрд), а стадіони коштували загалом до $900 млн. Найбільш витратною виявилася реконструкція НСК «Олімпійський» - до $600 млн. Також приблизно за 18 місяців модернізовано за світовими стандартами 4 аеропорти. А ще 50 млн євро пішло на операційні витрати - перекладачів, техніків та інший допоміжний персонал.
Керуючий партнер інвесткомпанії «Капітал Таймс» Ерік Найман додає, що державні витрати на турнір в основному були взяті в кредит у іноземних банків, «і якщо взяти річну відсоткову ставку в розмірі 5%, то на одне лише обслуговування цього боргу країна щорічно витрачатиме мінімум $250 млн. Не призвів захід і до інвестиційного буму, якого ми очікували у 2007-2008 рр.. на фоні виграшу заявки».
Кабмін ще навесні оцінював дохід від проведення Євро приблизно в $1,5 млрд. Тим самим, підсумкова цифра виявилася в 1,5 рази менша. Втім, економіст Віктор Лисицький зазначає: «Можливо, ми заробили менше, ніж хотілося, але головне - світ зрозумів, що у нас доброзичлива, гостинна країна. І тепер до нас поїдуть туристи, всупереч всім злим намірам і негативним прогнозам. Крім того, тепер у нас є сучасні стадіони, швидкісні потяги, нові автошляхи, аеропорти європейського рівня. Якщо правильно використовувати цей потенціал, то витрати на підготовку повернуться через 2-3 роки».
Аналітик Інституту ім. Горшеніна Марина Ткаченко акцентує, що першість стала важливою інвестицією з окупністю, диференційованою в часі. За словами експерта, у грошовому виразі ефект у наступні роки виражатиметься в надбавці до ВВП за рахунок поліпшення туристичної та загальноінвестиційної привабливості країни. А також внаслідок зростання ефективності економіки завдяки модернізації базової інфраструктури. «При цьому можна виділити як прямий, так і непрямий економічний ефект чемпіонату, - каже Ткаченко. - Прямий ефект пов'язаний з інфраструктурними капіталовкладеннями, витратами вболівальників, а непрямий визначається такими нематеріальними речами, як поліпшення іміджу країни, бізнесу, окремих національних компаній. Але і він у свою чергу може бути матеріалізований у таких показниках, як обсяг експорту або закордонних інвестицій».
Якщо ж говорити про сьогоднішній ефект, доповнює фахівець, то підготовка до події вже збільшила вітчизняний ВВП країни, створила нові робочі місця. В Інституті Горшеніна підрахували, що за 2008-2012 рр.. загальний економічний ефект від підготовки і проведення турніру становить близько 2,8% ВВП (за основу взято ВВП-2011). Для порівняння, у Польщі аналогічний ефект оцінюється в 2,1% ВВП. «При тому, що поляки витратили на підготовку у 7(!) разів більше, ніж ми. Незважаючи на те, що суттєву частину витрат там взяв на себе Євросоюз», - підкреслює Ткаченко.
Колесніков деталізує, що нові аеропорти приноситимуть прибуток 30-40 років, а побудовані злітно-посадкові смуги розраховані на 75 років.
Інвестиція у майбутнє
Ось така економіка. Справді, позитивний образ країни на світовій арені - це досить конкретна категорія у таких випадках, як інвестиційний клімат, довіра економічних і політичних зарубіжних партнерів та ін. На підставі цього параметра будуються рейтинги країни, які потім служать критерієм рішень про довгострокові капіталовкладення, кредити і програми співробітництва. Виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко підтверджує: «Це інвестиція на дальню перспективу, і розраховувати, як деякі критики, що вона окупиться за час проведення, щонайменше наївно. Головне, що ця футбольна подія зіграла на імідж країни. Під час ігор Україну відвідали у тому числі і західні бізнесмени, які у перспективі поставлять її на свої інвестиційні карти».
А політолог Олександр Кава зазначає, що Євро-2012 - це, по суті, відкриття країни для іноземців. За оцінкою аналітика, «захід став можливістю розкрити потенціал країни і підтягти її інфраструктуру до більш-менш адекватного рівня. Не даремно президент УЄФА Мішель Платіні сказав у Варшаві, що завдяки футболу Україна зробила крок уперед на 30 років». У свою чергу, нардеп Олександр Волков підтверджує, що результат від проведення першості набагато позитивніший і важливіший, ніж витрати на нього: «Після того, як у Португалії пройшов чемпіонат Європи, вона стала туристичною Меккою. Думаю, те ж саме буде з Україною. Ми стали нацією, яка піднялася ще на одну сходинку».
Якщо ж брати по регіонах, то найбільше заробив Львів: за підрахунками директора департаменту Євро-2012 у львівській міськраді Олега Засадного, це майже 500 млн грн. А донецький мер Олександр Лук'янченко нещодавно повідомив, що за час турніру місто отримало близько 300 млн грн. Столиця, за даними міськдержадміністрації, «наварила» всього 84 млн грн. Залишилися в «плюсах» і всі основні аеропорти: так, харківський збільшив свій пасажиропотік у 4,5 рази, «Бориспіль» - у 3, донецький та львівський - у 2,5.
Після завершенням заходу довгострокові інфраструктурні проекти не закінчуються. Так, прем'єр-міністр Микола Азаров переконаний, що кошти на подальший розвиток інфраструктури мають бути закладені в держбюджетах 2013-2014 рр.. «Більше того, треба подвоїти темпи оновлення, і для цього є все необхідне. Справ вистачить принаймні на найближче десятиліття. Це стосується будівництва сучасних аеропортів у кожному українському обласному центрі, десятків тисяч кілометрів автодоріг, це лікувально-діагностичні центри, сучасне житло. Ми взяли дуже високу планку перетворень і підвищуватимемо її надалі», - впевнений Азаров.
Також згадаємо Національний проект «Олімпійська надія - 2022», продовження будівництва великих мостів (наприклад, Подільсько-Воскресенський мостовий перехід у Києві) та ін.
А це все означає, що відставання за термінами підготовки у 2009-2010 рр.., інвестиційний «недобум» та інші «ложки дьогтю» не завадили Україні отримати від Євро той самий позитивний ефект, якого всі чекали. Хоч інвестклімат залишається ще неідеальним, та напередодні першості про вітчизняний ринок задумалися навіть ті оператори, які раніше й не знали про існування нашої країни. Так, реконструйована лише частина доріг і аеропортів, але весь світ вже знає, що українці здатні гідно прийняти великий потік гостей і вже стали діяльною органічною частиною глобального співтовариства. Асоціація з ЄС ще не підписана, але десятки мільйонів наших громадян вже відчули себе європейцями.
Отже, Україна цілком здатна зберегти і розвинути цей позитив, отримуючи від нього конкретні і відчутні вигоди.
Андрій Боярунець,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
