Цього року з початку жнив на полях сталося вже шість пожеж. За всю збиральну кампанію торік зареєстровано всього вісім. Враховуючи, що жнива у розпалі, нинішня тенденція говорить про можливе збільшення кількості загорянь. Чому горить урожай і як не допустити польових пожеж надалі ForUm розбирався разом з Державною інспекцією техногенної безпеки при МНС України.
Ті із читачів, хто знайомий з сільським життям, яким воно було років 25 тому, пам'ятають, як під час жнив по полям пливли комбайни. Особливо красивим і загадковим це видовище видавалося вночі: самої техніки не видно – тільки лише вогники повільно переміщаються далеко і чути приглушений відстанню гул моторів. І тоді, у дитинстві, здавалося, що це і не комбайни зовсім, а космічні кораблі з інопланетянами приземлилися на поле.
Але часи змінилися. Немає вже старих добрих комбайнів «Нива», канули у Лету колгоспи, та й урожай вночі вже ніхто майже не збирає. Однак так само, як і десятки років тому, пора жнив – гарячий час для селян. Причому і у прямому сенсі слова. Адже у жнива різко зростає ризик пожежі: для того, щоб спалахнуло дозріле пшеничне поле у тридцятиградусну спеку, досить часом однієї іскри.
ForUm подивився, як бережуть урожай від вогню, вирушивши у подорож полями Київщини та Чернігівщини
Виїжджаємо із Києва у бік Черкас. Відразу за Борисполем краєвид уздовж доріг різко змінюється: котеджні містечка, склади, заправні комплекси залишаються позаду, а попереду – тільки поля і лісосмуги між ними. Кукурудза, соняшники, пшениця, ячмінь і навіть екзотичне сорго (зернова культура, із її стебел роблять віники, а зерно схоже на пшоно) чергуються один з одним.
Наша перша зупинка – поблизу села Циблі Переяслав-Хмельницького району Київщини.
Біля дороги неприбране пшеничне поле площею гектарів 50. Поле як поле, нічого особливого. Але тільки для неспеціаліста. Начальник відділення пожежного нагляду головного управління Держтехногенбезпеки МНС у Київській області Олександр Войтенко звертає увагу на низку порушень пожежної безпеки.
«Всього 175 гривень штрафу, а якщо інспектор побачить на полі несправну техніку, транспортні засоби без іскрогасників на вихлопній трубі, то він може заборонити її використання до усунення порушень», - відповідає представник інспекції.
Таку безпечність пожежник пояснює прагненням господарів врожаю заощадити на виробничих витратах: «Якщо провести необхідні обкоси і оборювання, то це для невеликих господарств значні витрати».
Змусити всіх фермерів дотримуватися протипожежних норм, на думку Войтенка, можна лише запровадивши процедуру обов'язкового страхування врожаю від пожежі. При цьому страховку при настанні страхового випадку отримають лише ті, хто провів на своєму полі протипожежну профілактику.
Поки ми спілкувалися з представником МНС, до поля під'їхали старенькі Жигулі і припаркувалися у тіні лісосмуги. Виявилося, що це приїхав комбайнер. І не просто комбайнер, а людина, яка працює у цій професії 36 років.
Цікавимося його баченням ситуації.
«У радянські часи всі дотримувалися правил пожежної безпеки. Перш ніж комбайни приступали до збирання, поля готували: вони були оборані, обкошені або обдисковані», - говорить комбайнер.
Запитуємо, чому ж зараз це роблять не завжди. Тут комбайнер солідарний з пожежником: «Економлять на витратах, на солярці, на техніці. Адже далеко не у кожного підприємства є свої комбайни, а гнати орендовану техніку за десятки кілометрів, щоб зробити обкоси, а потім повертати її назад на збір врожаю, нікому не вигідно». Втім, за словами комбайнера, у південних областях всі протипожежні норми виконуються: «Там не потрібно ганяти техніку туди-сюди, адже площі там величезні і розташовані поруч».
І головне, що ми почули від досвідченого комбайнера, це те, що за весь його період роботи він жодного разу не став свідком пожежі на полі.
Можливо, невисока ймовірність загоряння і є основною причиною того, що господарства не завжди виконують приписи пожежної охорони.
Їдемо далі. Черкаська область, Золотоніський район. Біля села Піщане ми побачили комбайни, які працюють у полі. Робимо зупинку для того, щоб познімати техніку. Комбайнер, побачивши численну «делегацію» зі штативами, камерами і фотоапаратами, зупинив комбайн і з цікавістю попрямував до преси.
«Минулого року на цьому полі було невелике загоряння. Від гарячої вихлопної труби легковика загорілася солома, але її тут же погасили. Вигоріло всього метрів 20 квадратних. Але я особисто не був свідком пожежі у полі жодного разу, хоча працюю комбайнером вже років тридцять».
Але врожай може спалахнути не тільки у полі. Зерносховища теж є об'єктом підвищеної пожежонебезпеки. Хтось може сказати що зерно – не бензин і не солома і не може спалахнути від іскри. Від іскри – ні, але зерно має властивість самозайматися при певних умовах. Ці умови – вологість і велика кількість зерна.
Саме такі умови можуть і виникнути на зерносховищах, де врожай зсипають у величезні циліндричні вежі.
Вирушаємо на одне із зерносховищ, що розташоване неподалік від Золотоноші.
За легендою, займання сталося в одному із циліндричних складів зерна. Ззовні його не видно, однак про критичне підвищення температури просигналізували спеціальні датчики. Тут же добровільна пожежна дружина із числа співробітників зерносховища приступила до його ліквідації.
Поки пожежники-дружинники працювали над ліквідацією загоряння, приспіли і професіонали із Золотоніської районної пожежної охорони. Вони також почали поливати циліндр з зерном.
Але головне – дотримуватися здорового глузду і елементарних правил: не викидати недопалки із автомобілів уздовж полів, не розводити багаття під час жнив, не палити бур'ян і стерню.
Адже саме нехтування цими простими речами найчастіше призводить до біди.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
