Таємниче зникнення, або Чим були зайняті безхатченки під час Євро

Рівно тиждень тому в Україні завершилося футбольне свято Євро-2012. Цілий місяць на вулицях Києва панувала атмосфера свята - скрізь було чисто і гарно, центром прогулювалися юрби радісних іноземців. А ось безхатченків і жебраків практично не було. ForUm з'ясував, куди ж поділися столичні маргінали, але, щоб не порушувати святкову атмосферу, ми вирішили опублікувати цей матеріал після закінчення спортивного свята.

Як відомо, під час проведення Олімпіади-80 влада навмисне перетворювала приймаючі міста в зразково-показові. З Москви, Ленінграда і Києва насильно вивозили за 101-й кілометр безхатченків, повій, жебраків, карних злочинців і алкоголіків. Чи повториться ця історія з початком Євро-2012 в Україні, цікавило всіх.

Ще перед початком чемпіонату представники столичної адміністрації зробили в пресі заяву про те, що під час проведення чемпіонату бомжів з центру Києва нікуди не вивозитимуть. І все ж таки, як жителі так і гості столиці помітили, що жебраків і бездомних на центральних вулицях столиці практично не залишилося. Зникли вони і зі своїх улюблених місць на Хрещатику. Куди ж поділися столичні безхатченки, чим займаються, і хто до цього причетний, з'ясовував кореспондент ForUm'у.

На наше запитання про себе і свої плани на Євро погодився відповісти Єська, що проходив повз фан-зони:

- Я сам київський, живу під аркою в церкві. Я тут не просто так, а працюю, займаюся світломузикою на головній сцені.

Цікавимося, хто йому запропонував таку чудову роботу і скільки платять.

- Ніхто не запропонував, я сам народився з музикою. Платять $ 600 на день (без коментарів). На запитання, чи пропонували йому на час проведення чемпіонату виїхати куди-небудь подалі, Єська швидко знітився і втік.

Загалом, виглядав він як людина, яка знає, що потрібно говорити, а що ні.

- Скажіть, чи є у вас вказівка не пускати сюди бездомних?

- Ми не пускаємо людей неохайних і в стані сильного алкогольного сп'яніння. Бомжі самі розуміють, що у фан-зоні їм не надто будуть раді, тому сюди не йдуть, тільки ходять навколо, сподіваючись, що їм щось перепаде від іноземних фанатів.

- Я з Донецька, я не п'ю, - піднімає голову один з лежачих. - У мене просто грошей немає, я б хотів працювати на Євро, але ніхто не пропонував. Скоро зберу грошей поїду назад, у нас там теж чемпіонат.

- Тут зараз одні приїжджі, - ділиться з нами продавець Лариса. - А місцеві, які вже надокучили, всі кудись пішли. - Раніше щоранку тут ходили два міліціонери, кричали на бомжів, тепер ні їх, ні міліції.

Інша продавщиця сміється:

У столичному управлінні міліції на запитання, чи вивозили куди-небудь на час Євро-2012 бездомних, нам відповів начальник прес-служби ГУ МВС України в Києві Ігор Міхалков:

- Звичайно ні, про що ви говорите. Ніхто їх нікуди не вивозив і навіть не збирався. А чому їх не видно у фан-зоні, про це запитайте в охоронців. Безпекою людей як там, так і біля НСК «Олімпійський» займаються УЄФА і приватні охоронні фірми. Ніяких ексцесів з бездомними під час Євро у нас не було.

Як зазвичай міліція співпрацює з бездомними і жебраками, нам розповів Віталій Ярема, екс-начальник ГУ МВС у місті Києві.

За його словами, існує адміністративна відповідальність за жебрацтво і бродяжництво. Її суть у тому, що людей, які не мають певного місця проживання і займаються бродяжництвом, доставляють для встановлення особи в приймальник-розподільник ГУ МВС України в Києві на вулиці Ремонтна, 6. Далі безхатченкам надається медична допомога, а одяг відправляють у спеціальний кабінет під назвою «прожарення», де він переться, прожарюється і таким чином вбивається вся інфекція, що знаходиться там. Після цього вони потрапляють у спеціальні приміщення, де знаходяться до встановлення їхньої особистості. Їх годують, їжа спеціально готується в їдальні ГУ МВС України в м. Києві на вул.Володимирській, 15. Насамперед працівники МВС з'ясовують їх особу, а також «плани на майбутнє» - чи збираються вони десь працевлаштуватися. Як правило, ця категорія людей працювати не збирається, тому їм виписується довідка про те, що вони перебували у приймальнику-розподільнику, вони виходять і знову займаються тим же.

«Зараз я регулярно спостерігаю, як подібні особистості жебракують біля метро «Золоті ворота», продають прапорці України тощо. Усіх цих людей треба перевіряти на причетність до бродяжництва і правопорушень. Але, на мій погляд, адміністративна міліція не особливо ефективно працює у цьому плані, хоча навантаження на них і без того величезне», - поділився своїми спостереженнями Віталій Ярема.

У радянські часи, коли проводилася Олімпіада-80, осіб без певного місця проживання збирали і вивозили на якийсь 40-й кілометр. Поки вони добиралися звідти своїм ходом до Києва, вже проходив якийсь час і їх бачили менше іноземців. Зараз, за ​​словами екс-начальника ГУ МВС у Києві, таке не практикується. Зазвичай, якщо немає правопорушення, то і підстав для затримання такої людини теж немає. Коли працівник міліції бачить (а іноді і чує по запаху) бездомного, він повинен звернутися до нього, і якщо виявляється, що він займається бродяжництвом і жебрацтвом, він має повне право доставити його в приймач-розподільник. В інших випадках підстав затримувати людину немає.

«Їх справді могли залучити до якоїсь корисної роботи, плюс, коли проводяться чемпіонати з футболу, у нас в місті дуже велика кількість працівників міліції, які забезпечують порядок у певних зонах і місцях, тому я не виключаю, що їх просто туди не пускають. Якщо співробітники міліції бачать людину, яка неакуратно виглядає, її просто просять повернутися назад», - розповів Віталій Ярема.

Практика профілактики жебрацтва і бродяжництва, за словами екс-начальника ГУ МВС, у всьому світі існує одна. «Головне, щоб правоохоронні органи, які займаються цією проблематикою, розуміли, що це також люди, просто через певні обставини зубожілі, які спилися, ошукані, виселені з квартир шляхом різних махінацій і так далі. Тому до них потрібно відповідно ставитися - як до проблеми в цілому, а не як до злочинців. У радянські часи існувала стаття № 114, яка називалася в Кримінальному кодексі «Дармоїдство або жебрацтво». Згідно з нею, якщо ти протягом року не працюєш чотири місяці - причому неважливо, підряд або час від часу, проти людини порушували кримінальну справу і вона отримувала до двох років позбавлення волі. Тому в радянські часи таких людей було менше і міліції було легше з ними боротися. Тобто, ця проблема навіть не стільки правоохоронна, скільки, повторюся, соціальна» - зазначив співрозмовник ForUm'у.

На думку Віталія Яреми, одним з найефективніших рішень у плані профілактики бездомних у Києві стало б створення муніципальної міліції. «Працівники міліції, які зараз виконують цю функцію, насправді повинні займатися зовсім іншим - боротися з грабіжниками, займатися профілактикою серйозних правопорушень, на що, власне, вони й «кидають» свої основні сили, залишаючи питання незаконних парковок, торгівлі у недозволених місцях і бродяжництво та їм подібні на другому місці».

Наостанок ми вирішили запитати у самих іноземців, які приїхали на Євро, чи бачили вони у Києві безхатченків і що в принципі думають про це.

Роберт, г.Хайдельберг (Німеччина)

- Ми бачили у Києві бездомних людей, але не дуже багато. Особисто нам вони ніяких проблем не створювали. У Німеччині бомжі не переслідуються поліцією. У нас є спеціальні місця, де вони можуть залишитися на нічліг, якщо захочуть. Такі місця підтримують соціальні організації.

Крістер, м. Вастерас (Швеція)

- У Києві є трохи бездомних або жебраків, але циган ми не зустрічали. Безхатченки, яких ми бачили на вулицях, просто сиділи з мисками в руках. Я не стикався з такими, які просили б у мене щось або ж проявляли недоброзичливість. Якось я зустрів жінку з візком повного котів, але вона була дуже доброзичливою - посміхнулася мені і подякувала, коли я підтримав їй візок. У нас в країні поліція не переслідує бомжів, однак є ксенофобська політична партія, яка хоче зробити незаконним жебрацтво. В основному, бездомні та жебраки у нас живуть тільки у великих містах, у маленьких, на зразок мого, їх немає.

Анастасія Піка, фото Віктора Ковальчука,