Учора в столиці полювали на русалок, шукали свою другу половинку, а також зариті в землю скарби. Звичайно, все це можливо тільки в один день у році - в свято Івана Купала. Молодь і люди похилого віку, хлопчики й дівчатка, а також їхні батьки зібралися для цієї мети в Музеї національної архітектури і побуту Пирогово. Місце, яке найкраще підходить для цього свята - стилізовані хати, млини, розкішна природа. Тут можна вільно відчути себе справжніми язичниками, які співають русальські пісні, поклоняються вогню, задобрюють бога Купайла. І, звичайно, культурно і не дуже відпочивають.
Дарма, що церква багато років намагалася скасувати Івана Купала. Свято виявилося настільки улюбленим у народі, що священикам довелося дати цьому дню своє, церковне трактування - різдво Іоанна Хрестителя. Втім, це не завадило багатьом язичницьким традиціям і ритуалам зберегтися до наших днів.
Найвідповідальнішими у підготовці до свята були дівчата. Вони з ентузіазмом зривали польові квіти, щоб зробити найпишніший і найкращий вінок. За повір'ям, саме вінок, спущений на воду, повинен передбачити, коли дівчина вийде заміж.
Але якщо вінок плести лінь, то його можна і купити. Маленький коштував близько 60 гривень, великий - майже 200. Тому нареченим і їхнім мамам доводилося розщедрюватися.
І все ж таки, важливо сплести вінок самим, розповіли ForUm'у флористи і садівники з Київської області. За їхніми словами, працювати потрібно в хорошому настрої і обов'язково включати у квіткову композицію листя папороті.
Але навіщо ризикувати, ходити опівночі до темного лісу у пошуках квітучої папороті та ще й боротися з нечистою силою. Краще надіти листя цієї чарівної рослини собі на голову, і якщо магія спрацює, то папороть розквітне прямо на лобі!
А щоб працювалося краще, колоритна бабуся пропонувала гостям випити настойку власного виробництва. Одна чарка -15 гривень. Випив - і відразу козак.
Чи пив чудотворну настойку цей чоловік, невідомо. Але йому вдалося залізти на саму верхівку високого стовпа і здобути загальну пошану.
Традиція вкопувати в землю прикрашені вінками товсті жердини і лазити по них, також прийшла до нас із давніх часів. Так дівчата могли оцінити спритність і силу своїх женихів.
А цей козак, напевно, мало каші з'їв. І потенційні наречені поспішили до нього на допомогу.
У стародавні часи, коли соціальних мереж і сайтів знайомств не було, юнаки і дівчата знайомилися, вбираючи купальську вербу. Хлопці із сусідніх сіл зазвичай приходили зі стрічками і пригощаннями для дівчат. Вони допомагали їм дотягнутися до високих гілок і обирали собі наречених.
Лялечок із соломи і гілок верби на ім'я Купайло і Марена чекала трагічна доля. Їх принесли в жертву язичницьким богам і спалили дотла...
Навіть коні цього дня ходили з віночками на головах і квітами, вплетеними в хвости. Проїхатися на такій красуні коштувало 30 гривень за 10 хвилин.
Вогонь для купальського вогнища добували старим дідівським методом - шляхом тертя сухої деревини.
Спочатку полум'я розгорілося так сильно, що люди боялися до нього підходити. А дівчата завередували, мовляв, таке високе багаття не перестрибнути. На що старші люди повчально відповідали: «Заміж захочеш - перескочиш».
Пари, які стрибали через вогонь, публіка підтримувала бурхливими оплесками та оваціями. Зрештою, вишикувалася така от довга черга охочих стрибнути через багаття.
Згідно зі стародавніми повір'ями, якщо хлопець з дівчиною успішно стрибнули через полум'я, і вогонь їх не зачепив, значить, вони скоро одружаться і їхнє подружнє життя складеться вдало. Сьогодні ставлення до свята змінилося. І жартома через вогнище стрибали не дуже стандартні пари.
Після перевірки почуттів полум'ям, доходить черга до води. Дівчата намагалися запустити вінки у воду якомога далі, щоб обігнати потенційних наречених-конкуренток.
Народні гуляння, як і колись, тривали до пізньої ночі. І судячи з веселощів, що панували в Пирогово, багато хто відшукав якщо не зариті в землю скарби, то вже точно - свою другу половинку.
Аліна Єремєєва, фото Віктора Ковальчука
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
1419
