Всупереч багатьом прогнозам, повторні вибори до парламенту Греції дозволили правоцентристській партії «Нова демократія» значно поліпшити свій травневий результат і перемогти. На відміну від травневих 19% партія набрала 29,7% - це 129 депутатських місць. Поліпшила результат і ліворадикальна коаліція СІРІЗА (26,9%, або 71 місце). На 3-му місці Всегрецький соціалістичний рух (ПАСОК) з 12,3% і 33 місцями.
При цьому, незважаючи на радикальність, СІРІЗА допускає продовження співпраці з МВФ. Але все одно майже будь-який новий уряд в Афінах домагатиметься перегляду програми жорсткої економії, затвердженої колишнім кабінетом в обмін на допомогу Євросоюзу. Так, програма передбачає скорочення мінімальної заробітної плати на 22% (з нинішнього рівня в 751 євро). Це означає зниження обсягів і по інших державних виплатах, у т.ч. допомоги з безробіття. Для працівників же молодше 25 років зменшення зарплати складе 32%. Новий рівень оплати праці буде збережений до тих пір, поки безробіття з 21% не опуститься хоча б до 10%, повідомляють економісти. В обмін на це наприкінці зими 2012 року країна отримала другу програму фінансової допомоги обсягом130 євро млрд.
І буквально напередодні недільних виборів - у порядку «кроку назустріч», - ЄС озвучив пакет післявиборних заохочень на адресу Афін, якщо вони продовжать слідувати раніше досягнутим принципам фінансової підтримки. Пакет включає додаткове скорочення базових відсотків за позиками, продовження терміну їх виплати, а також фінансування національної програми громадських робіт через Європейський інвестиційний банк. В обмін на це новий уряд повинен очолити Антоніс Самарас, лідер «новодемократів», які підтримують заходи жорсткої економії. І дійсно, лідер СІРІЗА Алексіс Ціпрас вже оголосив, що його блок не прагнутиме отримати місця в уряді, а замість цього стане потужною опозицією. Тим самим, Самарас отримує пріоритетне право сформувати коаліцію. Виступаючи після закінчення голосування, він сказав, що греки вирішили "залишитися в євро", і закликав до створення кабінету національного порятунку.
"Пом'якшення умов європейської допомоги спрощується тим, що зовнішні донори (Євроцентробанк - ЄЦБ, Єврокомісія і МВФ) побоюються, що Греція все одно не зможе виконувати свої договірні зобов'язання. Так, хоча реструктуризація держборгу країни і затвердження другого пакету допомоги відбулися вже кілька місяців тому, прогресу у реформах немає", - констатує економіст і політолог Віталій Кулик.
Слабка ланка?
Так, судячи з позиції Євросоюзу, він не зацікавлений у виході Афін з єврозони. Нещодавно глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив: ЄС хоче, щоб Греція залишилася в зоні євро, і підтримує її. Але при подальшому погіршенні обстановки вихід з єврозони може стати неминучим, незалежно від результату виборів. І на цей випадок у Брюсселя вже є варіанти дій - зокрема, нагляд над пересуванням капіталів на грецькому напрямку, введення контролю на кордонах з Грецією, обмеження користування банкоматами в цій країні. А МВФ в обмін на подальшу участь у фінансовому порятунку Афін може зажадати для себе нових бонусів, у т.ч. відмову Євросоюзу від претензій на повернення кредитів, виданих Греції.
Але якщо країну і доведеться виводити із зони євро, то це займе щонайменше кілька років, зазначає відомий економіст Віктор Лисицький. І в будь-якому випадку у Єврокомісії ще є резерви для підтримки стабільності на європейському фінансовому ринку.
Інше питання, що в разі відмови Афін від заходів жорсткої економії їхній приклад можуть наслідувати Португалія та Іспанія, де ситуація також ускладнилася. Як відомо, Іспанія зіткнулася з глибокою рецесією і має слабкі перспективи економічного зростання, безробіття в країні досягло майже 25% і, з огляду програм бюджетної економії, зростатиме. Схожа ситуація і в Португалії, де у 2011 р. падіння ВВП досягло 1,9%, а безробіття сьогодні складає майже 15%.
Лисицький додає, що криза сильніше проявляється в середземноморських країнах ЄС, тому що весь час після Другої світової війни вони активно імпортували товари. Так, тільки за період 2000-2010 рр. сукупний дефіцит торгового балансу Іспанії склав $ 935 млрд, Греції - $ 453 млрд, Італії - $ 133 млрд.
Однак Кулик резюмує, що навіть якщо Грецію доведеться "виймати" з єврозони, Євросоюз і євровалюта особливо не постраждають. Тим більше що євро, який дешевшає, підвищує експортну конкурентоспроможність європейських товарів. За словами аналітика, "якщо євро протримається на нинішньому заниженому обмінному рівні хоча б півроку, це буде чудовим і до того ж безкоштовним економічним стабілізатором для ЄС. Таким же чином намагаються діяти і США, і та ж Росія». Інших фундаментальних причин для ослаблення євро зараз немає, переконаний Лисицький, і вже восени обмінний курс відновиться на черговій циклічній фазі ринку.
Хто винен і що робити
У цілому фахівці сходяться на думці, що економічна ситуація в Європі залишається неоднозначною. За оцінкою глави керуючого комітету компанії Morgan Stanley Джеймса Гормена, понад 2 роки Брюссель намагався впоратися з борговою кризою "підручними засобами" на кшталт вливання ліквідності через ЄЦБ і допомоги із засобів Європейського фонду фінансової стабільності. "Однак відразу було ясно, що такі заходи у кращому випадку допоможуть виграти час до тих пір, поки не будуть усунуті головні недоліки єврозони - відсутність фіскальної єдності, а також єдиного кредитора останньої інстанції. Тому такі заходи, як масштабна підтримка іспанських банків, мають тільки короткочасний ефект. На такому фоні в урядів усе менше часу на те, щоб запропонувати довгострокові рішення", - говорить експерт.
Втім, схоже, що у лідерів Євросоюзу є розуміння суті необхідних заходів. Це видно, наприклад, по останніх виступах канцлера Німеччини Ангели Меркель: вона наполягає на фіскальному та поглибленому політичному союзі. Німецький лідер висуває гасло «більше Європи», пропонуючи більше перерозподілити повноваження в ЄС від окремих держав на користь Брюсселя. Багато провідних фінансистів повністю підтримують цей курс, вважаючи, що чинний монетарний союз єврозони потребує фіскальної інтеграції. Для чого, в свою чергу, потрібен банківський союз країн-членів. А це все вимагає від ЄЦБ виконання ролі кредитора останньої інстанції, упевнений Гормен.
Фіскальний союз повинен об'єднати внутрішні ресурси окремих країн і забезпечити фінансування платоспроможних держав за доступними ставками навіть на тлі економічного спаду. Така інтеграція передбачає у т.ч. й обмеження фінансового суверенітету країн на користь центрального регулятора. Насамперед, це стосувалося б більш слабких країн, уточнюють в Morgan Stanley. Банківський же союз повинен містити 3 ключові елементи: спільні гарантії по депозитах, єдиний банківський регулятор і єдине управління рекапіталізацією.
При цьому на початку червня Єврокомісія підготувала 1500 сторінковий пакет детальних рекомендацій для всіх 27 країн ЄС. За словами Баррозу, "ми визначили стан бюджетного й економічного здоров'я кожної з держав і запропонували лікування". Пакет містить рекомендації щодо реформ у кожній країні, щодо зони євро в цілому і особливий розділ щодо 12 країн, які повинні оперативно усунути свої макроекономічні дисбаланси. Неважко здогадатися, що в першу чергу маються на увазі середземноморські учасники європростору.
У свою чергу, днями прем'єр Іспанії Маріано Рахой заявив, що вступає в "битву" проти європейських фінрегуляторів на чолі з німецьким "Бундесбанком", які не відгукуються на заклики ЄЦБ скуповувати борги периферійних держав єврозони. Рахой інформував про свої листи на адресу Баррозу та президента Євроради Хермана ван Ромпея, в яких закликає активізувати кредитування. "Це війна, яку ми ведемо в Європі. Я оголошую її", - підкреслив глава мадридського кабінету.
За цими словами можна зрозуміти ступінь напруження пристрастей у ЄС. І все таки ситуація ще не стала критичною. Це підтверджують і наші співрозмовники, і міністр фінансів США Тімоті Гайтнер, який нещодавно сказав, що у Брюсселя залишається достатньо можливостей, щоб подолати кризу. "Але для цього актуальний антикризовий план повинен з'явитися якомога швидше. Швидке його узгодження перешкодить подальшому поширенню негативних явищ як у Євросоюзі, так і в США", - сказав міністр. Ймовірно, певні заходи будуть узгоджені вже 18-19 червня на зустрічі G-20 у м. Лос-Кабос (Мексика).
Житимемо
Якщо ж говорити лише про Сполучені Штати, то тут обстановка стабільніша. Згідно зі звітом Федеральної резервної системи (ФРС) за квітень-травень, економіка країни продовжила розвиток темпами, "від скромних до помірних", зростання відмічено в усіх галузях і в усіх 12 базових географічних регіонах . Американський центробанк зафіксував поліпшення у виробництві, на ринку нерухомості, у сфері зайнятості. Разом з тим, національний індекс виробничої активності (ISM Manufacturing), що розраховується Інститутом управління поставками (ISM), у травні зменшився до 53,5 пунктів з квітневих 54,8 п., а це означає зниження темпів промислового зростання. У цілому ФРС стверджує, що економічні прогнози залишаються позитивними, хоча й більш стриманими, ніж раніше.
А Китай у червні вперше з 2008 р. пішов на різке пом'якшення грошово-кредитної політики. Заходи покликані підтримати економіку КНР, що сповільнюється на тлі проблем у Європі як на основному ринку збуту китайських товарів. Крім того, у Пекіні не приховують, що хочуть підштовхнути західних колег до аналогічних дій. Так, Народний банк Китаю знизив базову ставку по депозитах з 3,5% до 3,25% річних, а ставку по кредитах - з 6,56% до 6,31% річних. Також регулятор серйозно пом'якшує грошово-кредитну політику: вперше в історії банкам КНР дозволено кредитувати за ставкою на 20% менше базової (до цього лаг становив 10%), а депозити - на 10% дорожче. У результаті максимальна ставка по депозитах у банках Піднебесної зросла з 3,5% до 3,58%. У свою чергу, мінімальна кредитна ставка зменшилася з 5,9% до 5,05%.
Аналітики підтверджують, що подібні дії викликані ризиками розвитку кризи в єврозоні. Так, економіст Інституту Брукінгса Евар Прасад вважає, що новий хід Пекіна підштовхне європейські столиці до довгострокових антикризових заходів і фіскально-банківського союзу.
На думку економіста, "останні дії китайців зміцнюють позицію МВФ, США та інших сил, які закликають Євросоюз поглибити заходи підтримки". У той же час нова фінансова політика ризикована для самого Китаю: зменшення ставки в умовах КНР може призвести до нової «бульбашки» на ринку нерухомості та посилити дисбаланс економіки, допускає фахівець Capital Economics Ван Ціньвей. Адже здешевлення кредитів призведе до нового зростання інвестицій і може спровокувати економічне "перегрівання".
Що стосується світу в цілому, то у середині червня Всесвітній банк оприлюднив свій свіжий макропрогноз, де глобальне економічне зростання у 2012 р. очікується на рівні 2,5% - це майже стільки ж, скільки і торік (2,7%). У США прогнозується зростання ВВП на 2,1% у 2012 р. і на 2,4% наступного року. Економіка зони євро у 2012 р. може впасти на 0,3%, але у майбутньому відновиться на 0,7%. У таких умовах експерти банку радять країнам, що розвиваються, зосередитися на підвищенні продуктивності в індустрії і на інвестиціях в інфраструктуру.
Що ж, не все так погано, як могло б здатися комусь на перший погляд. Грецькі вибори «задовільний» для Заходу підсумок вже принесли, і тепер багато чого залежить від саміту G-20. У міжнародній економіці зберігається серйозний запас міцності - питання в тому, наскільки ефективно світові "хедлайнери" здатні ним розпорядитися.
Андрій Боярунець,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
621
