Варшава, Київ і Євро-2012: У кого краще? (Чемпіонат Євро-2012 у розпалі)

Чемпіонат Євро-2012 у розпалі. Підготовка і страх не встигнути щось зробити вже позаду. Настав час святкувати, вболівати за свої збірні та... порівнювати гостинність України і Польщі, яка, як і наша країна, готувалася до проведення Євро-2012 довго та складно: будувала, переробляла, латала, не встигала і т.д. І хоча світові ЗМІ хором критикували Україну, у наших «напарників» по Євро-2012 проблем було не менше, а, відповідно, і побоювань, чи вийде все закінчити до дня відкриття – 8 червня. Як підготувалася столиця Польщі Варшава, бачив ForUm.

Сьомого червня аеропорт Варшави нагадував мурашник: прибували фанати, журналісти і VIP-гості. Тут вони всі рівні. Спокійно стоять у черзі на паспортний контроль, разом шукають свій багаж. Наприклад, із нашою журналістською братією у черзі стояв глава Київської міської адміністрації Олександр Попов. Ми його і не відразу впізнали, оскільки головних «розпізнавальних знаків», а саме костюма та охорони, не було. Тим не менше, піти «не розпитаним» йому не вдалося. Олександр Павлович розповів, що прилетів подивитися не тільки відкриття Євро-2012, але й обмінятися досвідом підготовки до нього.

У той же день у столиці Польщі відкрилася найбільша у Європі офіційна фан-зона Чемпіонату з футболу 2012 року, здатна вмістити 100 тис. чоловік.

В ігрові дні фан-зона працюватиме з 12:00 до 01:00, у нематчеві – з 12:00 до 23:00.

Вона розташована на найбільшій площі польської столиці і однієї із найширших у Європі – Площі Парадів (Дефілад).

У день відкриття фан-зони там не було багатолюдно. Можливо, це пов'язано з тим, що поляки відзначали велике релігійне свято – День Божого Тіла.

Втім, і у день відкриття Євро-2012 вулиці Варшави були порожні. Як пояснили місцеві, багато столичних жителіі виїхали із міста, скориставшись невеликими канікулами (7-10 червня були оголошені вихідними).

Тихо у польській столиці було і 8-го числа. Життя вирувало тільки у центрі міста, у фан-зоні та навколо стадіону. Правоохоронців багато. Але вони більше спостерігали і нікого не чіпали.

«Кібиці» (так у Польщі називають уболівальників) уже з самого ранку курсували по місту.

Багато хто півав футбольні гімни та «Коко-коко, Євро – споко!», фотографувалися і охоче роздавали інтерв'ю журналістам.

Поляки в один голос стверджували, що від Євро вони чекають єдиного: поїздки у Київ, оскільки у фіналі зустрінуться збірні Польщі та України.

Були й такі, хто до останнього моменту не втрачав надії купити квиток на перший матч Євро-2012 Польща – Греція.

У місті працювало багато волонтерів, знайти їх було дуже просто – яскраві футболки привертали увагу.

Примітно, що, незважаючи на традиційне море випитого пива, п'яних не було.

Ближче до вечора народ почав підтягуватися до Національного стадіону у Варшаві. Трибуни заповнювалися без тисняви, паніки та інших незручностей. Більше того, хоч під'їзди до стадіону були частково перекриті, громадський транспорт ходив. У відповідь на наше здивування поляки тільки плечима знизували: «Ну а як? Він же возить громадян!»

Свято відчувалося буквально шкірою. Червоно-синя маса людей поступово перетікала з вулиці на трибуни.

Запитуємо «Чого ви чекаєте від матчу?». Ясна річ, і люди у синьому (вболівальники Греції), і люди у червоно-білому (кібиці Польщі) відповідали однаково: «Ми сьогодні переможемо»...

ForUm'у вдалося поспілкуватися з уболівальниками із Великобританії. Полька за походженням Магда і її чоловік англієць Томас приїхали до Варшави із Лондона:

- Квитки ми намагалися купити через Інтернет три місяці і нам все-таки це вдалося. Хочемо також полетіти до Києва на фінал. Скажіть, а це правда, що в Україні все настільки погано?

- Та ні, неправда. У нас точно не гірше, ніж у Варшаві підготувалися. Welcome to finals to Ukraine!

- А у нас писали...

- Знаєте, професор Преображенський у «Собачому серці» сказав гарну річ: «Не читайте радянських газет перед сніданком»...

- Ми так і думали, - сміючись, сказали британці і пішли займати місця на трибуні.

Ми часто чули про те, що після Польщі багато вболівальників полетять на матчі в Україну. Це люди із різних країн, з різним кольором шкіри. Потім декого із них ми зустріли у варшавському аеропорту, а пізніше і у Києві. Іноземці з подивом повідомляли, що очікували побачити кошмар і дикість, а насправді Україна виявилася гарною, комфортною і гостинною. Слава Богу, анти-піар нашої країни не спрацював... Тепер головне – гідно провести Євро-2012 і тим самим довести: з українцями не тільки можна, а й треба мати справу.

Юлія Артамощенко, фото із особистого архіву автора,

Варшава, Київ і Євро-2012: У кого краще?

Читайте також