Митниця України: Level up

 Останнім часом в Україні почалися системні реформи державного управління. Це стосується дерегуляції бізнесу, спрощення організаційної структури влади, покарання чиновників за порушення і корупцію і т.д. І перетворення митної системи займає в цьому ряду далеко не останнє місце, адже митниця - це торгові ворота країни і її обличчя для зовнішнього світу.

Новий якісний крок українська митниця зробила буквально 1 червня - набув чинності новий Митний кодекс (МК), прийнятий ще у 2011 р. Експерти зазначають, що даний нормативний звід змінить роботу Державної митної служби (ДМСУ) на всіх рівнях - від спрощення оформлення товарів до оптимізації повноважень при проведенні перевірок. При цьому МК - органічна частина кардинальної митної реформи, розпочатої в країні торік, говорить незалежний аналітик Руслан Павленко.

Розглянемо основні новації кодексу. По-перше, скорочено перелік документів, необхідних для митного оформлення. Відтепер їх всього 3 - митна декларація, інвойс і декларація митної вартості. А базовий час оформлення зменшено з 24 до 4 годин. Активно впроваджується й електронне декларування. Удосконалення ж контролю в пунктах пропуску досяжне за рахунок мінімізації та спрощення формальностей, а також виконання їх за принципом «єдиної зупинки» - тільки в одному пункті пропуску з кожної пари по обидві сторони кордону.

По-друге, для більш швидкого митного оформлення та контролю посилена роль попередніх рішень. Відтепер митники до початку оформлення класифікуватимуть товари за УКТ ЗЕД (список зовнішньоторговельних кодів) і країною походження, а також видаватимуть дозволи на розташування продукції в особливі митні режими. Глава ДМСУ Україні Ігор Калетник зазначає, що попередні рішення дозволять постачальникам заздалегідь готуватися до нюансів оформлення і дадуть упевненість, що заявлений код вантажу і країна походження будуть прийняті митними органами.

По-третє, тепер декларанти можуть подавати документи в будь-який найближчий митний орган, і затримувати оформлюваний товар можна не більше ніж на 4 години з моменту подачі декларації. У той же час митниця отримує можливість перевіряти заявників уже після завершення оформлення, в порядку пост-аудит-контролю. За оцінкою Калетника, це дасть можливість проводити аудит точності і достовірності декларацій. Взагалі, на відміну від Митного кодексу 2002 р., новий нормативний пакет повністю врегулював проведення перевірок. За великим рахунком, принципи перевірок уніфіковані з підходами податківців, і багато статей нового МК в частині перевірок просто відсилають підприємців до норм Податкового кодексу.

Нюанси нововведень

Але справа, звичайно, не тільки в швидкості і простоті. Так, ще одне важливе нововведення - введення такого суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), як уповноважений економічний оператор (УЕО). За словами Павленка, такий суб'єкт отримає спеціальні пільги, наприклад, зможе тимчасово зберігати вантаж, що підлягає контролю, на своєму складі без пред'явлення митному органу, знімати митне забезпечення без дозволу ДМСУ, проходити митний контроль поза чергою. Статус УЕО буде доступний лише платоспроможним підприємствам, які протягом 3-х років є суб'єктами ЗЕД і мають відповідну систему обліку товарів (при відсутності боргів і фактів порушення митних правил). Крім того, заявка на спецстатус спричинить за собою ретельні перевірки і самоанкетування.

Вводиться і загальний Митний тариф, який дозволить зробити профільне оподаткування максимально прозорим, а це важливий фактор загального бізнес-клімату в країні та її інвестиційної привабливості. Впровадження тарифу передбачає пільги при імпорті інноваційного обладнання, що спростить технологічну модернізацію промисловості.

Взагалі, права та обов'язки декларантів значно розширені. Так, бізнес самостійно визначатиме митну вартість вантажу, фіксуватиме в електронних системах дату і час подачі декларації. Також постачальники можуть отримувати від митниці письмові обґрунтування у разі невизнання митної ціни. Так само як і чітко виписаний перелік документів, які ДМСУ вправі вимагати від компаній для її ціни, визначення.

Що стосується порушення митних правил, то посилюється відповідальність посадових осіб митниці: за порушення терміну митного оформлення вони відповідатимуть особисто, спочатку матеріально, а потім аж до звільнення. Далі рішення про конфіскацію товарів (і транспорту) прийматиметься виключно судом, тоді як штраф і попередження залишаються прерогативою митників.

Фахівці додають, що більшість норм нового МК має пряму дію і не вимагає підзаконних актів. При цьому Кодекс увібрав положення, що містилися в різних документах, і тепер бізнес може чітко прорахувати час і витрати на оформлення вантажів. Калетник у зв'язку з цим зауважує: «Наша мета - щоб і митники, і бізнес сприйняли єдину позицію, єдиний підхід і установки щодо того, як на практиці працюватиме Кодекс. Адже вперше за більш ніж 20 років ми отримали правовий фундамент, максимально наближений до міжнародних та європейських стандартів і правил. З повною відповідальністю заявляю, що 1 червня почалася нова історія взаємин бізнесу і митниці».

Соціальна роль

Окремо зупинимося на експерименті щодо зведення «розмитнення» однієї категорії товару на одну конкретну митницю. Так, на Київській регіональній митниці вже оформляється 80% всіх імпортних ліків та інгредієнтів для них, що надходять до Києва і області. Решта 20% припадають на столичний аеропорт «Бориспіль».

Член колегії ДМСУ Віктор Бондар розповідає, що такий підхід переслідує кілька цілей. Перша - соціальна: вартість ліків завищується через офшори у кілька разів, через що препарати стають недоступними для значної частини населення. За словами митника, «коли всі ліки проходять через єдиний контроль, простіше контролювати процес і розуміти реальні ціни. До того ж через завищену вартість з країни виводиться інвалюта. Нарешті, при концентрації контролю гранично ясно, з якої країни які ліки йдуть. Якщо, скажімо, ліки Х надходять з країни Y, де не виробляються, то цілком імовірно, що це може бути контрафакт».

Справді, митні оптимізації стосуються далеко не тільки бізнесу. Базова соціальна роль ДМСУ - не пускати в країну неякісні товари. Калетник зауважує, що Служба дуже жорстко стежить за якістю імпорту, особливо продовольчого. «Життя і здоров'я людей, безпека їх харчування - наше найважливіше завдання. Ретельно підходимо і до оформлення вантажів хімічної промисловості, тих же пестицидів для АПК. Адже якщо вони неякісні, це також загроза для громадян», - переконаний глава ДМСУ.

При цьому вже у 2011 р. оптимізаційні заходи дозволили ДМСУ наростити відрахування до держбюджету на 34% до 114,8 млрд грн. «У т.ч. зростання платежів викликане легалізацією роботи суб'єктів ЗЕД, вони стали менше працювати через офшори», - інформує чиновник. Але ж це все також має соціальне значення, оскільки у держави більше грошей на розвиток і соціальні програми.

За 4 місяці 2012 р. надходження митних платежів також зросли, досягши 38,1 млрд грн - це на 24% більше, ніж у січні-квітні-2011. Глава Служби пов'язує це із загальним зростанням товарообігу на 6% до 48,6 млрд дол і реформою свого відомства. «Протягом року ми маємо намір виконувати і перевищувати план з надходження до держбюджету за рахунок виведення бізнесу з тіні, - повідомляє Калетник. - У 2012 р. нам потрібно зібрати для країни 137 млрд грн, і це буде зроблено в основному завдяки виведенню з тіні тієї частини імпорту, яка декларується не своїм найменуванням, яку «проводять» із заниженням митної ціни».

Бути ефективними і непомітними

Реформа торкнулася не тільки нормативів, а й самої структури ДМСУ: зменшено число митних органів та їх штат, причому з перерозподілом центральних повноважень на користь начальників локальних митних постів. Це повинно привести до скорочення витрат і загального підвищення ефективності. Скорочено 500 керівних посад, і зараз начальство складає всього 8% від загальної кількості співробітників. А за корупційні дії і різні моменти дисциплінарного характеру у 2011 р. звільнено понад 1500 осіб.

Також підписано угоду про постійне співробітництво з Податковою службою (ДПС). За словами Калетника, митниця має унікальний масив інформації, який формується при контролі операцій ЗЕД, і готова поділитися цим масивом. Тим більше що сучасні технології дозволяють забезпечувати взаємний доступ до баз даних у режимі онлайн. У свою чергу, голова ДПС Олександр Клименко впевнений, що розвиток інфообміну між двома відомствами допоможе виявляти і розкривати злочини, пов'язані з відмиванням та розкраданням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями, припиняти контрабанду, порушення митних правил.

До речі, про контрабанду. Бондар розповідає, що за новими правилами вся товарна контрабанда (крім зброї, наркотиків і предметів мистецтва) виводиться з-під кримінальної відповідальності, і каратиметься конфіскацією плюс штрафом у розмірі 100% вартості вантажу. Якщо ж зловмисник попався кілька разів, то можливий штраф у двократному розмірі.

І ще кілька слів про вектори співпраці ДМСУ. Восени Україна підписала договір про зону вільної торгівлі (ЗВТ) у рамках СНД, і хоча ратифікація договору проходить не ідеально, Калетник запевняє, що митниця України технічно готова до запуску режиму ЗВТ. А якщо говорити про співпрацю з Євросоюзом, то у кінці травня Київ і Брюссель погодили Рамкову стратегію митного співробітництва. Перший віце-прем'єр-міністр України Валерій Хорошковський уточнює, що цей документ сприятиме створенню ефективної системи управління ризиками на митниці.

Поки ж перед ДМСУ стоїть завдання - разом з іншими держорганами забезпечити належне проведення Євро-2012. У Службі нагадують, що під час першості на всіх українських митницях відкриті спеціальні коридори для вболівальників та спортивних функціонерів. У цих коридорах людей обслуговують за списками (якщо вони їдуть організовано) або ж просто по квитках на матчі. До того ж за станом на початок червня до 80% працівників митниці вже говорять хоча б однією іноземною мовою.

Калетник резюмує: «Завдання митниці - працювати так, щоб і вболівальники, і добропорядний бізнес, і просто громадяни, стикаючись з нами, не помічали нашої роботи. Такий світовий рівень і світові стандарти, і ми цілком здатні так працювати». Що ж, дай Бог. Принаймні, передумови для цього є.

Андрій Боярунець,