Цього року Національний банк України (НБУ) за дорученням Президента організує виплати вкладів колишнього Ощадбанку СРСР, які почнуться з 1 червня. Як ми вже писали, компенсацію у 1000 грн отримають близько 6 млн людей. «Ми видаватимемо людям картки, і впродовж трьох років громадяни зможуть отримати компенсації за знецінені вклади», - зазначив прем'єр-міністр Микола Азаров. А глава НБУ Сергій Арбузов уточнює: у країни є кошти для виплат вкладникам радянського Ощадбанку. Видаватиме гроші і спеціальні пластикові картки проекту «Національна карта» «Ощадбанк».
В особливостях нових карток і в тому, які загалом новації очікуються на ринку платіжних систем, розбирався ForUm.
Не лише компенсації
З питаннями ми звернулися до першоджерела нововведень - НБУ. І ось що нам відповіли. «Національна карта» - це новий продукт Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП), що був створений Нацбанком ще у 2000 р. Така карта була запроваджена спеціально для власників радянських ощадкнижок. Користувачі "Національної карти" зможуть у будь-який час без комісії зняти з неї готівку у 6000 відділень і 1300 банкоматів «Ощадбанку» по всій країні. Подальші виплати вкладникам Ощадбанку колишнього СРСР також надходитимуть на «Нацкарту», причому одержувачу не потрібно буде знову йти в «Ощадбанк» для реєстрації на нові виплати.
Користувачі карт зможуть перевести суму компенсації або ж її частину на депозитний рахунок «Ощадбанку» під підвищені відсотки, а також розплачуватися карткою без комісії в магазинах-партнерах банку зі знижкою 10-15%. Стан рахунку можна буде відстежувати по мобільному. Крім того, власники «Національних карт» зможуть без комісії оплачувати комунальні платежі у відділеннях «Ощадбанку», отримувати на карту пенсію та інші соціальні виплати.
Нацбанк підтверджує, що вже приступив до модернізації НСМЕП, щоб стимулювати українські банки масово випускати картки цієї системи. Відповідно, у майбутньому до проекту «Національна карта» планується підключити, крім «Ощадбанку», й інші банки. І кожен бажаючий зможе оформити «Нацкарту» як звичайну платіжну картку, а також використовувати її для інших соціальних виплат.
Конкуренція посилиться
У той же час на ринок виводиться новий платіжний засіб. Але ж у сегменті платіжних карт уже присутні відомі світові гравці - Visa, MasterCard, American Exspress та ін. Логічно було б припустити, що конкуренція посилиться, адже одержувачі соцвиплат отримають «Національну карту» безкоштовно і стануть її користувачами.
Фінансисти коментують: окрім НСМЕП, в Україні працюють платіжні системи «Укрпошти», Visa International, MasterCard Worldwide, American Express та ін. А значна частина міжнародних переказів надходить через системи Western Union, «Юністрім», MoneyGram, CONTACT (всього 22 шт.). Перекази без відкриття рахунку в банку в основному практикують «заробітчани», які постійно працюють за кордоном.
НБУ провів консультації з Visa і MasterCard у рамках робочої групи. З одного боку, стверджують у керівництві національного фінрегулятора, його позиція полягає у відстоюванні інтересів країни, які не завжди збігаються з комерційними цілями інших гравців ринку. Однак, за словами самих цих операторів, не йдеться про витіснення існуючих гравців: усі основні учасники на ринку залишаться. Інше питання, що можуть дещо перерозподілитися займані ними ринкові частки.
Так чи інакше, Нацбанк говорить про налаштованість на компроміс з усіх спірних моментів. Зокрема, знято вимогу, щоб платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України, обов'язково використовувалася для обслуговування компаніями-реалізаторами товарів і послуг. У той же час встановлена норма, що учасник внутрішніх і міжнародних платіжних систем може розміщувати на картах внутрішньодержавної емісії міжнародну торговельну марку (знак для товарів і послуг) тільки на договірній основі.
Заради ринку
Уточнимо, «Національна карта» - частина більш широкої реформи електронних платежів. Проблема в тому, як нарікають експерти, що сьогодні в країні немає інфраструктури, яка б забезпечувала обмін інформацією між усіма операторами платіжної системи по операціях з платіжними картами на території України, також не забезпечується і визначення підсумкового сальдо вимог і зобов'язань учасників розрахунків (маршрутизація та багатосторонній кліринг). Тому вітчизняний платіжний ринок залежить від комунікацій і обробки операцій, що проводяться за кордоном.
Так, 99,2% «карткових» операцій українських банків забезпечується незалежними процесинговими центрами, які забезпечують зв'язок між учасниками, підключеними до міжнародних платіжних систем (Visa, MasterCard та ін.). Усі розрахунки йдуть за закордонними правилами і тарифами поза територією України - і за це банки країни платять комісійні в інвалюті, розмір яких постійно зростає (хоча за законодавством повинні платити у гривнях).
Щоб змінити ситуацію, підвищити конкуренцію між різними платіжними системами і «забезпечити фінансову безпеку держави», НБУ вже розробив зміни до Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Згідно із запропонованими нормативами, Нацбанк закріпив за собою право на консолідацію пропозицій та формування спільно з учасниками ринку порядку інформ-обслуговування внутрішніх операцій за картками вітчизняних банків.
Деякі аналітики згодні з тим, що прийняття законопроекту дозволить створити в країні сучасну платіжну та розрахункову інфраструктуру, ввести на ринку зрозумілі й прозорі операційні правила, так само як і систему моніторингу шахрайських операцій і контролю ризиків. І, звичайно, захистити власників карт, поліпшити їх обслуговування. Причому нововведення не торкнуться громадян, зачіпаючи тільки відносини «верхнього рівня», тобто ті, що виникають між банками, платіжними організаціями, процесинговими центрами і т.п.
А побудова Національного клірингового центру покликана створити основу для єдиного національного платіжного простору, для розвитку інших його можливостей (соціальні, транспортні, митні, страхові, медичні та інші проекти на базі платіжних карт, електронні канали зв'язку для легальної фіскалізації реєстраторів розрахункових операцій, пожвавлення безготівкових розрахунків та ін.).
Отже, узагальнимо: ініціатива непогана і здатна оздоровити, оживити «картковий» ринок. Інше питання, що, як і в багатьох випадках, усе залежатиме від ходу практичної реалізації, і від того, чи не перешкодять ухваленню новацій якісь чергові політичні події.
Андрій Боярунець,
