Щороку напередодні Дня Перемоги українці згадують про страшні події воєнного часу. По всій країні активно проводяться уроки пам'яті у школах, відкриваються експозиції у музеях, оновлюються пам'ятники і меморіали. Цього року київським школярам про війну розповідав міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник. ForUm побував разом з ними у Меморіальному комплексі «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни» і занурився в атмосферу воєнних років.
На фотодокументах музейних експозицій діти на власні очі побачили руїни, на які перетворилося квітуче місто після бомбардування німецько-фашистськими військами.
Також дітям розповіли, що після того, як у вересні фашисти захопили Київ, почалася одна із найстрашніших трагедій – знищення населення у Бабиному Яру.
«Моя бабуся розповідала, що коли навесні 1943 року у печах почали спалювати людські останки, то на вулиці Рейтарській, де вона жила, неможливо було відкрити вікно. Протягом одного-двох днів шибки покривалися шаром кіптяви... І нічим не могли її змити», - розповів Табачник. За його словами, за найскромнішими підрахунками, у Бабиному Яру лежить приблизно 100 тисяч киян.
На «найстрашнішій карті у музеї», за словами Табачника, позначені концтабори, у яких фашисти знищували мирне населення.
Страшні картини вбивств доповнила розповідь про те, що після масового розстрілу трупи людей перемелювали у спеціально сконструйованих машинах. Людей фактично пускали на добрива у ґрунт.
Усього від нещадної експлуатації та хвороб тільки за 1941-1942 роки на окупованих територіях загинуло понад 4,2 мільйона мирного населення.
У кожному залі музею учні могли побачити унікальні документи, особисті речі людей, розповіді про них.
Наприклад, на одному зі стендів розповідалося про дві абсолютно різні долі українських матерів. Одна із них відправила на війну дев'ятьох синів. Жоден із них не повернувся живим. Доля іншої матері склалася інакше: всі десять її синів повернулися з кривавої війни.
Особливий інтерес у школярів викликав справжній літак-штурмовик часів Вітчизняної війни, знайдений біля Мурманська і доставлений працівниками музею у Київ.
На величезному фотопанно присутні мали змогу побачити знаменитий «Парад переможених», який відбувся у Москві.
На стендах одного із музейних залів розмістилося понад шість тисяч фронтових фотографій – колективних і портретних. Також тут можна було побачити тисячі похоронок.
За відомостями істориків, у Великій Вітчизняній війні Україна втратила понад 26 мільйонів людей, майже 14,5 мільйона із них – мирне населення і військовополонені. Німецька ж військова машина втратила у війні приблизно 11,82 млн людей, із них 1,7 мільйона припадає на втрати союзників. Крім того, під час бомбардувань у Німеччині загинуло 3,5 мільйона людей. Але цифри людських втрат вчені продовжують уточнювати до сих пір.
Хочеться вірити, що події війни 1941-1945 років ще довго будуть жити у пам'яті поколінь. Вони – історія, про яку забувати не можна.
