Експерти фінансового ринку сходяться на думці, що його подальше становлення і розвиток в Україні неможливі без грамотного моніторингу та координації. За словами операторів, подібні функції може і повинен мати відповідний держорган, тим більше – сьогодні, коли в економіці зберігаються чинники нестабільності. Причому і моніторинг, і регулювання повинні бути дійсно грамотними, а не «як завжди». Адже відповідний орган, серед іншого, повинен слідкувати за законністю дій ринкових гравців і оперативно реагувати на порушення.
Не дивно, що наприкінці 2011 р. керівництво країни почало реформувати профільний регулятор (Держкомісію регулювання ринків фінпослуг) згідно з вимогами моменту. Указами Президента №1069 та №1070 у листопаді цей орган трансформований у Національну комісію, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінуслуг). Перший заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова тоді зазначала, що реструктуризація означає розширення повноважень.
Які у Нацкомфінуслуг плани на майбутнє і як вона може реально захистити права простих людей на фінансовому ринку, ForUm запитав у першоджерела – голови Комісії Андрія Стасевського.
- Андрію Леонідовичу, останнім часом профільні держрегулятори постійно говорять про необхідність подальшого визначення правил гри на вітчизняному фінансовому ринку. Якими мають бути першочергові заходи у цьому плані?
- Насамперед ми повинні забезпечити розкриття обов'язкової інформації учасниками фінринку. Дані про операторів повинні бути доступні регулятору, а також – у межах закону – іншим зацікавленим сторонам. Тим самим ми звужуємо поле для порушень і зловживань. Причому розкриття має стосуватися і даних про реальних власників установ.
Для цього, зокрема, гравці фінансового ринку повинні погоджувати з Комісією придбання або збільшення істотної участі у своєму статутному фонді. У цілому, ми активно просуваємо перехід фінустанов на світові стандарти звітності, у т.ч. надаємо методологічну допомогу.
- Чи стосується це впливових олігархів із інтегрованих фінгруп?
- Безумовно. Більше того, нагляду за такими групами приділяється особлива увага. Від фінхолдингів вимагається розкриття структури зв'язків між різними частинами групи, так само, як і ролі кожної ланки у корпоративній фінансовій системі.
- Також відомо, що Нацкомфінуслуг стає одним із головних національних провідників т.зв. пруденційного нагляду, коли регулятори проводять попередній, «ранній» моніторинг учасників ринку, що дозволяє реєструвати і попереджати ризики ускладнень у роботі. Як буде впроваджуватися такий нагляд?
- Для цього необхідна регулярна оцінка кожної фінустанови. Вона включає аналіз загального фінансового стану, результатів роботи, якості корпоративного управління, а також аудит дотримання нормативів і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами. Зрозуміло, що комплекс таких заходів дозволить нам скоротити ризиковість ринку, а значить, зробити його більш прогнозованим і привабливим, у т.ч. для стратегічних інвесторів.
- Це все відноситься до ринку у цілому. А що буде зроблено для конкретних людей-споживачів фінпослуг? Адже не секрет, що простому громадянину сьогодні непросто відстояти свої права у спорі з впливовими учасниками ринку.
- Посилення захисту прав споживачів фінансових послуг – один із пріоритетів фінансової політики і Кабміну, і Нацбанку. Конкретно наша Комісія може робити це шляхом жорсткого, недвозначного й оперативного реагування на обґрунтовані скарги споживачів. Це стосується і належного розкриття операторами ринку повної і достовірної інформації перед клієнтами. Тим самим пункт про розкриття даних стосується не тільки компаній-гравців, але і фізосіб.
Крім того, ми працюємо над законопроектом, який покликаний узаконити досудове вирішення спорів між небанківськими фінустановами і споживачами. Ми пропонуємо, щоб такі спори вирішувалися за допомогою інституту фінансового омбудсмена. Наприклад, у Росії такий інститут уже є. Йдеться про громадського фінансового примирителя, який є органом позасудового розгляду. Звернутися до омбудсмена зможе тільки фізична особа, а розгляд спорів буде безкоштовним.
Крім того, ми розробляємо систему інформування українців про принципи та особливості роботи небанківських фінансових установ, включаючи і ризики, і переваги співробітництва з ними. Головне для нас – захистити просту людину. Адже будь-які ринки мають працювати не заради самих себе, а заради громадян.
- Хотілося б вірити у щирість таких намірів.
- Я не сумніваюся, що при відкритій, прозорій і зрозумілій політиці на ринку спільно з НБУ та іншими регуляторами ми підвищимо довіру людей до української фінансової системи. А довіра населення і приплив коштів із «панчіх», у свою чергу, дозволить і надалі піднімати економіку. Людина повинна знати: якщо вона довірила свої «кровні» якомусь фіноператору, то зможе не тільки повернути їх у цілості й схоронності, а й заробити на своєму вкладенні.
А для цього потрібне чітке й ефективне законодавче поле, зрозуміла схема покарань за порушення з боку тих, хто надає послуги. Для цього нам треба розвивати фінансову грамотність людей, щоб кожен міг розуміти свої можливості і ризики, приймаючи рішення свідомо, а не під впливом реклами чи піару.
І, звичайно, повинні бути реальні стимули вкладати гроші у систему: відсотки, бонуси, премії за довгостроковість вкладень і т.п.
- Це все добре і красиво, але буквально на очах на ринку існує неприкритий обман: живе і процвітає «МММ-2011». Чи плануєте ви якось боротися з новою «пірамідою»?
- Так, це дійсно «піраміда». На жаль, боротьба з нею утруднена, оскільки організатори мінімізували формальну сторону своєї роботи. Можна сказати одне: ніхто вас силоміць у чергову аферу не тягне, це все – питання довіри до шахраїв і вічної слов'янської надії на «чудо». Пам'ятаєте, як у казках, і грубка сама їздить, і скриня по щучому велінню багатства повна. Але у реальному житті так не буває.
З законодавчої точки зору можна сказати так: за Законом «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», вони надаються фінансовими установами. Діяльність з надання будь-яких фінпослуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, а також страхова діяльність можливі тільки за ліцензією. Так от, даних про юрособу під назвою «МММ-2011» у держреєстрі фінустанов немає, статусу фінустанови така особа не набувала, відповідних ліцензій не отримувала. Висновки робіть самі.
- До речі, про страхування. На який конструктив націлена Нацкомісія на цьому ринку?
- Наприклад, підвищити планку капіталізації страхових компаній, щоб ті вже не могли «затискати» страхові виплати, посилаючись на брак коштів. Крім того, в Україні потрібно впроваджувати принципи страхового нагляду за стандартами Міжнародної асоціації органів страхового нагляду. Для цього необхідна гармонізація нормативної бази ринку до Директиви 2009/138/ЄС «Платоспроможність II», у т.ч. у частині вимог до платоспроможності, звітності страховиків і розкриття даних. Також потрібно оптимізувати норми корпоративного управління страхових компаній, ввести систему оцінки ризиків їхньої роботи.
У цілому ринку потрібна нова редакція Закону «Про страхування», де будуть враховані всі ці зміни. Окремим законом треба прописати створення системи гарантування страхових виплат за договорами страхування життя. Нарешті, зараз ми працюємо над принципами страхової моделі охорони здоров'я.
- А що можна сказати про запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування, якою також буде займатися Ваша установа?
- В країні вводиться трирівнева пенсійна система. Перший рівень – це солідарні пенсійні виплати (за рахунок страхових внесків працюючих осіб). Другий – акумулювання обов'язкових пенсійних внесків у накопичувальному фонді. Потім зібрані кошти можуть інвестуватися у ті чи інші проекти, від яких фонд і вкладники отримають прибуток.
Третій рівень – добровільна сплата пенсійних внесків до недержавних пенсійних фондів (ПФ) для, знову-таки, інвестування з метою отримання прибутку. Таким чином, кінцевий розмір пенсії особи-учасника ПФ буде залежати від успішності фонду, якому людина довірила свою пенсійну програму. А значить, підсумкова пенсія може бути у рази більшою стандартного рівня.
- Роз'ясніть роль Нацкомфінуслуг на ринку автострахування. Що там за історія з підробленими полісами «автоцивілки»?
- Через недостатню увагу органу нагляду демпінг і недобросовісна конкуренція на ринку автоцивільного страхування набули небувалого розмаху, ставши звичайним явищем. Це стосується і загублених полісів, і полісів компаній, що припинили свою діяльність. Сегмент став «сірим», а споживачі послуг – наполовину безправними. Крім того, банкрутства страховиків, які почастішали, почали виснажувати гарантійні фонди, особливо у міжнародному страхуванні.
Ми рішуче налаштовані вже найближчим часом виправити ці проблеми. Для цього ми кардинально змінимо відносини з Моторним (транспортним) страховим бюро, МТСБУ. Нацкомісія хоче стати постійним партнером МТСБУ і має намір навести порядок на ринку «автоцивілки». Так, бланки полісів та стікерів планується друкувати тільки на державних комбінатах. Тим самим ми хочемо усунути дискримінацію, непрозорість і зловживання при виготовленні та розповсюдженні бланків. Подібні питання ми готові вирішувати на базі діалогу, балансу інтересів, у пошуку ефективних схем співробітництва.
- Злі язики кажуть, що ви хочете монополізувати весь цей страховий сегмент.
- Навпаки, ми виступаємо за те, щоб оператори «автоцивілки» отримали більше прав, включаючи і вплив на роботу МТСБУ. Щоб кожен гравець сегмента мав прозорі права та обов'язки, а спірні ситуації вирішувалися законно і взаємовигідно. Крім того, потрібно оптимізувати тарифи, у т.ч. у зв'язку з тим, що в останні роки змінилися механізми виплат щодо життя і здоров'я потерпілих. Наприкінці року також з'явиться можливість переглянути, зробити обґрунтованою і правильною всю систему коригуючих коефіцієнтів.
- Як Ви можете у цілому оцінити сучасний стан фінансової системи України?
- Підсумую так: у вітчизняній фінансовій системі обстановка не така вже й страшна. Причому не тільки на тлі Євросоюзу з його борговою кризою, а й у світлі загальносвітової ситуації. Так, ми залежимо від зовнішніх ринків, у т.ч. фінансових. Але у той же час у нас достатньо ресурсів, щоб ефективно нейтралізувати зовнішні виклики.
Так, запас економічної міцності країни не безмежний, але досить великий. І це не просто слова – це правда. Це видно за мінімальними темпами базової інфляції, за спадом дефіциту держбюджету, за зростанням реального ВВП і за іншими реальними економічними показниками. Хто б що не говорив. А значить... все буде добре (посміхається. - Ред.).
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом